Суть проблемних позичок та причини їх виникнення

Проблемними кредитами називають такі, за якими своєчасно не проведені один чи кілька платежів, значно знизилась ринкова вартість забезпечення, виникли обставини, за яких банк матиме сумнів щодо повернення позики.

Банк здійснює контроль за виконанням позичальниками умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчас­ним і повним його погашенням та сплатою % за ним. При виникненні певних порушень умов кредитного договору з боку позичальника банк має право застосовувати економічні та право­ві санкції.

На підставі фін звітів, інспекцій та ін матеріалів кредитний інспектор здійснює банківський моніторинг: стану погашення кредиту; належного використання сум кредиту відповідно до умов кредитного договору; відповідності умовам надання кредиту; точності і своєчасності відображення інформації в кредит­ній базі даних; об'єктивних і суб'єктивних змін стану позичальника. Об'єктами моніторингу належного використання кредиту є: а) запаси і дебіторська заборгованість; б) виконання комплексу ділових завдань; в) виконання інвестиційних проектів, що включають будівни­цтво будинків, модернізацію, купівлю і монтаж машин та устат­кування.

Кінцева мета моніторингу — забезпечити погашення в термін основного боргу і сплату % за кредитом.

Проблемними, насамперед, можуть стати кредити, ризик по яких є підвищеним. Досвідчений працівник банку може ще на ранній стадії помітити ознаки процесу фін труднощів, що зароджуються, та вжити заходів до виправлення ситуації і захис­ту інтересів банку. При цьому варто врахувати, що збитки банку не обме­жуються лише несплатою боргу і втратою процентів. Збиток, що завдається банку, значно більший і він може бути пов'язаний з ін обставинами: підривається репутація банку, тому що велике число про­строчених і непогашених кредитів спричинить падіння довіри вкладників, інвесторів і т. п.; збільшуються адміністративні витрати, оскільки проблемні позички вимагають особливої уваги кредитного персоналу, не­продуктивної витрати часу на підтримку статус-кво;  підвищиться погроза відходу кваліфікованих кадрів через зниження можливостей їхнього стимулювання в умовах падіння прибутковості операцій; кошти будуть заморожені в непродуктивних активах; виникає небезпека зустрічного позову боржника до банку, що може довести, що вимога банку про відкликання позички призвела його на грань банкрутства.

Основні події, що можуть спричинити присвоєння кредиту статусу «Спеціальний контроль» такі: несплата процентів і/чи неповернення основної суми боргу або її частини; несприятлива зміна у вартості забезпечення кредиту; більш низькі, ніж передбачалося, надходження на рахунок; фін показники, що відбивають несприятливе становище.

На додаток до вищезгаданих подій співробітники банку по­винні також стежити за такими «сигналами», що можуть неспри­ятливо відбитися на становищі позичальника: утрата важливого ринку; утрата ліцензії; тривале неповне використання виробничих потужностей; збої у постачаннях сировини;  часті страйки; втручання екологічної інспекції для часткового чи повного закриття виробництва; астаріваюче устаткування;

Банківських працівників повинні насторожити такі факти як: непредставлення фін звітів в установлений термін; зміна поведінки або звичок вищого керівного складу; різка зміна відносин із банком, небажання співробітничати; заміна ключових співробітників; захоплення створенням нових підприємств, скупка нерухо­мості; поганий стан фін звітів; рийняття необґрунтованого ризику; становлення нереалістичних цін на продукцію; повільна реакція на погіршення ринкових умов; слабкий операційний контроль; відсутність наступності в керівництві; утрата важливих клієнтів; створення спекулятивних запасів; відстрочки заміни застарілого устаткування і т. ін.

У банку для здійснення контролю за ходом погашення креди­ту формується спеціальне кредитне досьє, де зосереджена вся до­кументація по кредитній угоді і всі необхідні відомості про пози­чальника. Документи групуються в такий спосіб:матеріали по кредиту (копії кредитного договору, боргових зобов'язань, гарантійних листів і т. п.);фін-ек інформація (фін звіти, аналі­тичні таблиці, податкові декларації; бізнес-плани.);матеріали про кредитоспроможність клієнта (аналітичні зв кред інспекторів, зведення, отримані від інших банків, відповіді на запити);документи по забезпеченню кредиту (договір застави, до­кументи про передачу прав по внесках і цінних паперах, заставні.);листування по кредиту (листування з клієнтом, записи те­лефонних розмов.).