Тема: Суспільство, культура, історія

Семінар 10

Тема: Проблема буття в філософії.

 

1. Образи буття в історії філософії.

a) Проблема буття в античності.

b) Середньовічна інтерпретація проблеми буття.

c) Новоєвропейське філософствування про проблему буття.

1. Доля проблеми буття в сучасній філософії ХХ століття.

1. Буття та небуття як універсальні категорії.
2. Структура буття.
3. Простір та час – універсальні форми буття.

Першоджерела:

1. Аристотель. Метафизика // Соч. В 4-х т., т.1 - М.: Мысль, 1975.

2. Гегель Г.В.Ф. Наука логики (Учение о бытии) / Г.В.Ф. Гегель. Энциклопедия философских наук, Т. 1 – М.: Мысль, 1974.

3. Лейбниц Г.В. Монадология / Соч. В 4-х т., т.1 - М.: Мысль, 1982.

4. Пригожин И. Р., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. – М., 1986.

5. Сартр Ж.П. Бытие и ничто. Очерк феноменологической онтологии // Философская и социальная мысль, 1995, № 5-6.

6. Спиноза Б. Избранные произведения. М., 1957.

7. Флоренский П.А. Итоги. – М., 1990.

8. Фома Аквинский. Сумма теологии.

9. Августин. Исповедь. Книга XI. http://psylib.org.ua/books/avgus01/txt11.htm

10. Хайдеггер М. Бытие и время. – М., 1997.  

11. Хайдеггер М. Разговор на проселочной дороге. – М., 1991.

12. Хайдеггер М. Вещь / http://www.philosophy.ru/library/heideg/th.html

 

Додаткова література

 

1. Гайденко П.Г. Бытие и разум. (В истории философских учений) // Вопросы философии, 1997, №7.

2. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. – М. 1986

3. Лобковиц Н. От субстанции к рефлексии // Вопросы философии, 1995 №1.

4. Лосев А.Ф. Классицизм // Литературная учеба, 1990, № 4.

5. Магомедов К. М. Сутність та основні форми буття / К. М. Магомедов. – Навч. посібник. – Х., 2007.

6. Ортега-и-Гассет. Что такое философия? – М. 1991.

7. Павленко А. Зеркало // Человек, 1993, №1.

8. Постмодернизм и культура. Материалы круглого стола // Вопросы философии, 1993, №3.

Семінар 11

Тема: Духовні виміри буття людини. Свідомість та несвідоме

1. Духовна діяльність, її особливості, дух та душа, проблема походження та сутність духовного.
2. Дух та свідомість. Походження та сутність свідомості як філософська проблема.
3. Феномен несвідомого. Його природа та функції.

Першоджерела:

1. Декарт Р. Страсти души. Соч. в 2 т. Т. 1. – М., 1975.
2. Лейбниц Г.В. Монадология / Соч. В 4-х т., т.1 - М.: Мысль, 1982.
3. Франк С. Л. Душа человека // Франк С. Л. Предмет знания. Душа человека. – СПб., 1995.
4. Фрейд З. Психология бессознательного. – М., 1989. – С. 425-439.
5. Фрейд З. Тотем и табу. – М., 1997.
6. Фрейд З. Я и Оно // Фрейд З. Психология бессознательного. – М., 1999.
7. Фромм Э. Бегство от свободы. – М.: Прогресс, 1990.
8. Фромм Э. Человек волк или овца. – М.: Республика, 1996.
9. Юнг К. Проблема души современного человека / В кн.: К. Г. Юнг. Архетип и символ. – М.: Renaissance, 1991.
10. Юнг К. Об архетипах коллективного бессознательного // Вопросы философии, 1998, №1.

 

Додаткова література

 

1. Дубровский Д.И. Проблема идеального. – М. 1983

2. Ильенков Э.В. Проблема идеального // Вопросы философии, 1979, № 6-7.

3. Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема // Вопросы философии, 1990, №10

4. Новый взгляд на проблему сознания // Философия и общество, № 3, 2000.

 

Семінар 12

Тема: Пізнання, наука, проблема істини

1. Специфіка філософського підходу до пізнання: гносеологія, епістемологія.

2. Істина та помилка:

– поняття істини, форми істини;

– брехня, дезінформація, помилка.

3. Пізнавальні здібності людини:

-чуттєве пізнання та абстрактне мислення,

- творчість та інтуїція.

4. Наукове пізнання і його особливості.

 

Першоджерела:

1. Витгенштейн Л. О достоверности // Вопросы философии, 1991, №2.

2. Декарт Р. Правила для руководства ума / Соч. в 2-х т., Т. 1 – М.: Мысль, 1989, 1994.

1. Декарт Р. Рассуждение о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках / Соч. в 2-х т., Т.1 – М.: Мысль, 1989.

4. Кузанский Н. Об ученом незнании: Пер. с лат. – СПб., 2001.

5. Пирс Ч.С. Как сделать наши идеи ясными // Вопросы философии, 1996, №12.

6. Хайдеггер М. О сущности истины / М. Хайдеггер. Разговор на проселочной дороге. – М.: Высшая школа, 1991.

7. Рассел Б. Человеческое познание. Его сферы и границы. – М.: Мысль, 1997.

1. Флоренский П.А. Столп и утверждение истины. – М.: «Путь», 1914.

 

Додаткова література

 

1. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (XYII – XYIII вв.) – М.: Наука, 1987.
2. Гайденко П.П. Научная рациональность и философский разум в интерпретации

Э. Гуссерля // Вопросы философии, 1992, №7.

1. Швырев В.С. Рациональность как ценность культуры – М., 2003.

4. Лекторский В.А. Вера и знание в современной культуре // Вопросы философии, 2007, №2.

5. Лекторский В.А. Теория познания (гносеология, эпистемология) // Вопросы философии, 1999, №8.

6. Сокулер З.А. Л. Витгенштейн и его месо в философии ХХ века. – М., 1994.

7. Сокулер З.А. Проблема обоснования знания: Гносеологическия концепции

Л. Витгенштейна и К. Поппера. – М., 1988.

8. Шестакова М.А. Истина как ценность // Вестник Моск. ун-та., Серия 7. Философия, 2002, №5.

Семінар 13

                          Тема: Діалектика розвитку світу, людини, пізнання. Типи діалектики, її зміст та функції.

1. Людина – світ як предметне поле філософії.

2. Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософствування.

3. Модифікації діалектики в сучасних філософськихдоктринах.

 

Першоджерела:

1. Гегель Г.В.Ф. Наука логики. Соч.: В 3-х т. – М., 1970. Т. 1.

2. Попер К. Что такое диалектика? // Вопросы философии, 1995, №1.

3. Пригожин И. Философия нестабильности // Вопросы философии, 1991, №6.

4. Рикер П. Конфликт интерпретаций. – М., 1985.

5. Гегель Г.В.Ф. Кто мысли абстрактно? // Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет. В 2 т., Т. 1 – М.: Мысль, 1970.

 

Додаткова література

1. История античной диалектики. – М.: Мысль, 1972.
2. История диалектики. Немецкая классическая философия. – М.: Мысль, 1978.
3. История диалектики XIY-XYIII веков. – М., 1974.
4. Лосев А.Ф. Страсть к диалектике: Литературные размышления философа. – М.: Советский писатель, 1990.
5. Моисеев Н.Н. Логика динамических систем и развитие природы и общества // Вопросы философии, 1999, №4.
6. Швырев В.С. Как нам относиться к диалектике? // Вопросы философии, 1995, №1.

 

Семінар 14

Тема: Методологічна функція філософії в науковому пізнанні

1. Типологія філософських та методологічних проблем науки.

2. Філософія як рефлексія над наукою.

3. Особливості методологічного мислення сучасної науки.

 

Першоджерела:

 

1. Кун Т. Структура научных революций. – М.: Прогресс, 1977.

2. Лакатос И. Методология научных исследовательских программ // Вопросы философии, 1995, №4.

3. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М.: Прогресс, 1987.

4. Рассел Б. Человеческое познание. Его сферы и границы. – М.: Мысль, 1997.

5. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. – М., 1986.

 

Додаткова література

 

1. Бажанов В.А. Диалектические основания творчества И.Лакатоса // Вопросы философии, 2008, №9.
2. Вебер М. Наука как призвание и профессия. В кн.: Самосознание европейской культуры XX в. – М., 1991.
3. История и философия науки: Учебное пособие для аспирантов / Джегутанов Б.К., Стрельченко В.И., Балахонский В.В. Хон Г.Н. – Спб.: Питер, 2006.
4. Степин В. С. Философия науки: общие проблемы. – М.: «Гардики», 2006.

Семінар 15

Тема: Суспільство, культура, історія

1. Суспільство та історія як предмет філософського аналізу.
2. Класичний та посткласичний образи соціальної реальності.
3. Сутність історичного та зміст історії в філософському осмисленні.

 

Першоджерела:

1. Бердяев Н. А. Новое средневековье / Н.А. Бердяев. Философия творчества, культуры и искусства. Т. 1 – М., 1994.

2. Бердяев Н. А. Смысл истории. – М.: Мысль, 1990.

3. Бердяев Н. А. Философия неравенства. М.: АСТ, 2006

4. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма / Вебер М. Избр. произв. – М.: Прогресс, 1990.

5. Данилевский Н.Е. Россия и Европа. – М., 1991.

6. Лоренц К. Восемь смертных грехов цивилизованного человечества // Вопросы философии, 1992, №3

7. Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс // Вопросы философии, 1989, №4.

8. Поппер К. Открытое общество и его враги. – М., 1992.

9. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.

10. Тойнби А. Дж. Цивилизация перед судом истории. – М., 2002.

11. Тойнби А. Постижение истории. – М., 1991. С. 5-42, 643-655.

12. Тойнби А. Цивилизация перед судом истории. – Спб.: Прогресс: Культура, 1996.

13. Тофлер Э. Третья волна. – М.: АСТ, 1999.

14. Франк С. Л. Духовные основы общества. – М., 1992.

15. Фукуяма Ф. Конец истории? – М.: Изд-во АСТ, 2004.

16. Шпенглер О. Закат Европы. – Минск; М., 2000.

1. Ясперс К. Истоки истории и ее цель / К. Ясперс. Смысл и назначение истории. – М.: Политиздат, 1991.

Додаткова література

1. Ильин И. П. Постструктуализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. – М., 1996.

2. Ионов И. Н. Теория цивилизации и эволюция научного знания // ОНС, 1997 № 6

3. Ле Гофф. Цивилизация средневекового Запада. – М. 1992

4. Леонтович В. В. История либерализма в России. – М., 1995.

5. Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна. – Спб: Алтея, 1998. – С. 14-23.

6. Хайек Ф. А. Дорога к рабству // Вопросы философии, 1990, №11-12.

7. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. – М.: АСТ, 2003.

 

Семінар 16