Положення — логічна одиниця змісту нормативного документа, яка має форму повідомлення, інструкції, рекомендації чи вимоги, і
Повідомлення — положення, що виражає інформацію.
Інструкція — положення, що виражає дію, яку потрібно виконати
Рекомендація — положення, що виражає пораду чи настанову.
Вимога — положення, що виражає критерії, яких потрібно дотримуватися, особлива вимога — обов'язкова вимога (Нд) — вимога нормативного документа, дотримання якої, щоб досягти відповідності цьому документу, є неодмінним. Термін «обов'язкова вимога» слід вживати тільки в розумінні вимоги, до виконання якої зобов'язує закон чи регламент.
Вимога на вибір — вимога нормативного документа, якої потрібн дотриматися в межах вибору, означених цим документом.
Примітка. Вимога на вибір може бути:
а)однією з двох чи декількох можливих вимог;
б)додатковою вимогою, якої потрібно дотриматися лише в разі її прий-і
нятності.
Вичерпне положення — положення, що означає один чи більше] способів дотримання вимоги нормативного документа.
|
|
Описове положення — положення про відповідність призначен-І ня виробу, процесу чи послуги за характеристиками. Описове поло-1 ження, як звичайно, містить вказівку про призначення, конструктивні деталі тощо із зазначенням розмірів і конструкційного матеріалу.
Положення про функційність — положення про відповідність І призначенню стосовно функціонування виробу, процесу чи послуги, 1 пов'язаного з користуванням ними.
Структура нормативних документів
Основна частина (нормативного документа) — сукупність положень, що становлять зміст нормативного документа. Якщо нормативний документ є стандартом, то його основна частина містить загальні елементи стосовно об'єкта і визначень та основні елементи поданих положень. Розділи основної частини нормативного документа для зручності можна подати у формі додатків (обов'язкові додатмі), на відміну від інших (довідкових) додатків, які можуть бути тільки додатковими елементами.
Додатковий елемент — інформація, яка вміщена в нормативному документі, але не впливає на його зміст. У нормативному документі додаткові елементи можуть містити, наприклад, відомості про шідання, передмову та примітки.
Розроблення нормативних документів
Програма стандартизації — план роботи органу стандартизації, в якому перелічено назви поточних робіт зі стандартизації.
Тема стандартизації — конкретний робочий пункт у програмі стандартизації.
Проект стандарту — рукопис пропонованого стандарту, який є широкодоступним для обговорення, подання пропозицій чи схвалення.
|
|
[Термін] [строк] дії — [дата, до якої] [проміжок часу, впродовж якого] нормативний документ є чинним, починаючи від дати його нведення згідно з рішенням відповідального органу до моменту його скасування чи заміни.
Перевірка — діяльність, яка полягає в розгляданні нормативного документа, щоб з'ясувати потребу його перезатвердження, перегляду чи скасування.
Поправка — виправлення, зроблене в опублікованому тексті нормативного документа, щоб усунути друкарські, лінгвістичні та інші подібні помилки. Поправки можна подавати відповідно через опублікування окремого листа поправок чи нового видання нормативного документа.
Зміна — виправлення, доповнення чи вилучення певних фрагментів нормативного документа. Зміни, звичайно, подають через опублікування окремого листа змін до нормативного документа.
Перегляд — внесення всіх необхідних змін у зміст та оформлення нормативного документа. Результати перегляду подають через опублікування нового видання нормативного документа.
Перевидання — новий видрук нормативного документа без змін.
Нове видання — новий видрук нормативного документа, який містить зміни, внесені до попереднього видання
Застосування нормативних документів
Прийняття міжнародного стандарту (через національний нормативний документ) — видання національного нормативного документа на підставі відповідного міжнародного стандарту чи підтвердження, що міжнародний стандарт має такий самий статус, що й національний нормативний документ, із зазначенням усіх відхилень від міжнародного стандарту.
Застосування нормативного документа — використання нормативного документа у виробництві, торгівлі тощо.
Пряме застосування міжнародного стандарту — застосування міжнародного стандарту незалежно від прийняття його через будь-який інший нормативний документ.
Опосередковане застосування міжнародного стандарту — застосування міжнародного стандарту через інший нормативний документ, до складу якого входить зазначений стандарт.