Інформаційні можливості та геоактивні властивості ландшафту

Письмові підтвердження того, що люди знали про інформаційні поля води, руд, печер мають 4-ри тисячолітню давність. В період виникнення язичництва здібності до сприйняття інформаційних можливостей полів і вміннях їх інтерпретувати були досить розповсюдженими. В минулому люди дуже ретельно обирали три основні місця: дім для проживання, храм для богослужіння та кладовище. Причому робилося це професійно. Місце для будинку та колодязя обирали ведуни (лозоходці). Барет та Бестерман стверджують, що історія лозохідства у сучасному його виді нараховує близько 400-500 років. За свідченнями Марко Поло, що здійснив мандрівку через Центральну Азію до Китаю, «чарівну паличку» застосовували у всіх кріїнах сходу.

Георг Агрекола, відомий своїми роботами з металургії, у роботі «Про гірничу справу»вперше дає опис рудопошукового заліза й наводить гравюру по його використанню.

На початку ХVІІ ст., а особливо в кінці 19 і початку 20 ст., відбувається друге народження забутого мистецтва лозохідства. На цей метод звертають увагу такі видатгі постаті того часу, як Гумбольд, Гете, Ломоносов. Починаються наукові досліди і зясовується природа цьго феномену. У 20 ст. зявляються союзи, обєднання, асоціації лозоходців у Франції, США, Австрії, Великобретанії, Германії.

В Україні цей напрям возгловляв Стеценко, який у 1990 створив республіканський науковий центр по біолокації.

За кордоном зони аномального випромінювання (ЗАВ) привертали увагу медиків, біологів, геологів, геофізиків.дослідженням ЗАВ н6а організм людини присвячено безліч дрслідів. Впливом на живі організми займався Кор, він встановив підвищення біопродуктивності мікроорганізмів в полі дії ЗАВ.

Інформаційно-польова структура геосистем вперше була розглянута в 1995 Швебсом. Уявлення про генезис ЗАВ неоднозначні, і дуже багато лишається незясованим.згідно інформаційно0польвої гіпотези Швебса походження ЗАВ на початкових етапах зумовлено негативними інформаційними полями..

Реальна сітка – результат складної взаємодії як космічних і телуричних сил, так і тектонічного, геологічного і гідрологічної будови регіона, а також в результаті ландшафтних особливостей території, включаючи її техногенні особливості.

До останнього часу немає єдиної класифікації і навіть термінології по аномально випромінюючим зонам. Більшістю дослідників виділяються геопатогенні зони (ГПЗ) та геомантійні зони (ГМЗ). ГПЗ – це ділянки земної поверхні де в результаті негативного впливу негативно інформаційно-польових структур зявляються аномальні впливи, що викликають патології у тваринних організмів. ГМЗ – зани позитивного впливу на живі організми. Часто дані зони фіксують зміни геохімічних і геофізичних параметрів, у тому числі й геомагнітного поля, електропровідності грунтів, хімічного складу атмосферного повітря.

Швебс ЗАВ у геосистемах називає геоактивними структурами (ГАС). Вони можуть бути змінені різними природними й антропогенними явищями. Причому енергоінформаційна структура може характеризуватись не лише земними і космічними випромінюваннями невідомої природи, но й геохімічними аномаліями.

В залежності від генезиса виокремлюють слідуючі геоактивні зони.

Загальнопланетарні ГАС характеризуються функціонуванням Землі в космічному просторі. Тектогенні, обумовлені тектонічною будовою земної кори. Гідрогенні обумовлені гідрогенетичними причинами, це поля фільтрації, що викликані рухом підземних вод. Геохімічні – зони природних геохімічних аномалій з дисбалансом в грунтах, підземних грунтових водах деяких елементів (радон, фтор, йод, фосфор, кальцій, ртуть). Геоморфологічні, обумовлені рельєфом, вивчені досить мало. Ландшафтні – патогенні зони, обумовлені ландшафтними особливостями місцевості (болота, пойми річок, гідроморфні райони). Техногенні – обумовлені великою кількотю різних видів споруд та техніки. В залежності від їх концентрації вони можуть розсіювати або концентрувати силові лінії полей, як космічного так і земного походження.

Патогенний вплив на живі організми здійснюють ЛЕП. Потужними техногенними зонами є території над каналізаційними колекторами, штольнями та штреками різного призначення. У тпобуті та науково- виробничій сфері розповсюджені техногенні зони, повязані з роботою телевізійних екранів та дисплеїв компютерів.