ІІІ.2. Розподіл навчального часу і темами та видами занять

Розробник: Єфімець О.П., кандидат філософських наук, професор

                             

 

 

                                        Харків - 2011

 

                                                    

                                                                                                                             2                                                                                                                                                                                                                                                Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України             

 

 

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди

 

Введено в дію деканом                                Затверджено рішенням Вченої факультету                                                  ради факультету

протокол №                                                   протокол №

від  …………ня 2011р.                           від   …………..ня 2011 р.

 

Робоча навчальна програма

з навчальної дисципліни «філософія»

напрям підготовки - спеціаліст / магістр

освітньо-кваліфікаційного рівня – бакалавр

 

 

Затверджено на засіданні кафедри

Протокол № 1 від 6 вересня 2011р.

 

Завідувач кафедри доктор філософських наук, професор Култаєва М.Д.

 

Харків – 2011 р.

                     

 

 

                                                                             

1.Організаційно-методичні вказівки.

Дисципліна філософія базується на соціально-гуманітарних знаннях, зокрема на знаннях з історичних та філологічних дисциплін, педагогіки тощо і має світоглядний характер.

Теоретичним підґрунтям її є науки про людину, суспільство та культуру.

Складовими елементами є історія філософії, онтологія, гносеологія, соціальна філософія, філософська антропологія.

У дисципліні розглядаються:

загальні питання про ставлення людини до світу, особливості філософського світогляду, значення філософії в історії суспільного розвитку, зміст буття, специфіка і сенс людського буття, проблеми пізнання і специфіка наукового пізнання, суспільство як система, що саморозвивається, вчення про людину, проблема особистості та її виховання;

засоби і методи: лекції, семінари, організація виготовлення та обговорення студентських доповідей, рефератів і рецензій на наукові публікації, дискусії, робота з тестами, складання словника філософських термінів, науково-практичні конференції тощо;

розробка заходів: розробка робочої програми навчальної дисципліни і надсилання її до читальної зали факультету і на кафедру філософії, складання програми науково-практичної конференції, присвяченої філософським ідеям Г.С.Сковороди, підготовка студентів до її організації і проведення, складання тестів і екзаменаційних білетів;

підготовка і проведення   письмових робіт, колоквіумів, тестування, перевірка словників філософських термінів;

консультації з підготовки рефератів, бесіди за темами пропущених студентами семінарських занять.

Для вивчення дисципліни заплановано 3 модулі, кожний з яких становить собою закінчену, окрему структурну дидактичну одиницю, що дає можливість вивчати їх незалежно один від одного.

ІІ. Предмет, мета і завдання дисципліни

Предметом філософії є найзагальніші основи буття і місце в ньому людини.

Метою вивчення філософії є формування і розвиток у кожного студента сучасної світоглядно-методологічної культури, сприяння  формуванню особистості з творчим мисленням за допомогою засвоєння головних принципів, понять і категорій філософії.

Завданнями навчальної дисципліни є формування наступних умінь:

МОДУЛЬ І. Історія філософії.

1.  Аналізувати змістовні символи філософського мислення;

2. Орієнтуватися в особливостях світогляду та його історичних типів;

3. Визначати смисл та особливості складових філософського знання;

4. Орієнтуватися в філософському просторі концепцій, вірувань, цінностей; вести діалог, дискутувати, аргументувати власну світоглядну позицію;

5. Використовувати досвід видатних мислителів вітчизняної і світової філософії при аналізі особливостей розвитку філософської думки і на цій основі глибоко розбиратися з власним внутрішнім світом і стосунками з довкіллям; розуміти зв’язок української філософії з іншими національними філософськими системами, її місце в світовій філософії.

МОДУЛЬ 2. Онтологія і гносеологія.

1. Уміти користуватися філософськими поняттями, законами, категоріями і принципами діалектики в процесі аналізу будь-яких проблем буття;

2.  Діалектично мислити при визначенні природного, суспільного та індивідуального розвитку.

3. Застосовувати науковий підхід до пізнавальної діяльності учнів на основі філософського світогляду і гносеологічного плюралізму.

4. Користуватися сучасною методологією наукового пізнання у своїх наукових дослідженнях, курсових і дипломних роботах.

 

МОДУЛЬ 3. Соціальна філософія і філософська антропологія.

1. Оперування категоріями соціальної філософії при визначенні суспільства як системи, що саморозвивається;

2. Діалектично аналізувати структуру суспільних відносин, матеріальне і духовне життя суспільства;

3. Орієнтуватися в системі різних філософських концепцій і цінностей, розкривати їх залежність від соціально-політичної орієнтації людей.

4. Критично аналізувати проблему людини і особистості.

5. Кваліфіковано оцінювати структуру особистості, питання її виховання.

 

                                 ІІІ. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

ІІІ.1. Розподіл навчального часу за семестрами і видами занять

 

Семестр	Всього  годин	Лекції	Семінари	Модуль. контроль	Індивід. робота	Самост. робота	Семестр. атестація
2	108	16	38	3	18	33	Іспит
Всього	108  (3кредити)	16	38	3	18	33	Іспит

                         

ІІІ.2. Розподіл навчального часу і темами та видами занять

           

Номера і найменування           тем модулів	Всього годин	Лекції	Семінари	Модульний контроль	Індивіду- альна робота	Самостійна робота
Модуль 1. Історія філософії /1,25 кредиту/	45	8	18	1	6	12
Тема 1. Смисловий простір філософського мислення.	7	1	2		2	2
Тема 2. Філософія Стародавнього світу	7	1	4			2
Тема 3. Філософія доби Серед- ньовіччя і Відродження.	4	1	2			1
Тема 4. Західноєвропейська філософія ХУІІ-ХУІІІ ст..	5	1	2			2
Тема 5. Німецька класична філософія.	5	1	2			2
Тема 6. Некласична Західна філософія.	7	1	2		2	2
Тема7. Українська філософія	10	2	4	1	2	1
Модуль 2.Онтологія і гносеологія / 0,88 кредиту/	32	4	10	1	6	11
Онтологія.                        Тема 8.Філософський зміст проблеми буття.	6	1	2		2	1
Тема 9. Свідомість як філософська проблема.	5,5	0,5	2			3
Тема 10. Діалектика як філософська теорія розвитку	6,5	0,5	2		2	2
Гносеологія.                     Тема 11. Філософське вчення про пізнання.	7	1	2		2	2
Тема 12. Логіка і методологія наукового пізнання.	7	1	2	1		3
Модуль 3. Соціальна філософія і філософська антропологія                                                                                                                          (0,87 кредиту).	31	4	10	1	6	10
Соціальна філософія. Тема 13.Філософія суспільства.	5,5	0,5	2		2	1
Тема 14. Матеріальні і духовні основи життя суспільства. Культура і цінності в житті людини та суспільстві.	6,5	0,5	2		2	2
Тема 15. Філософія історії	6	1	2			3
Філософська антропологія Тема 16. Проблема людини в історії філософії.	6	1	2			3
Тема 17. Особистість у вимірах філософського аналізу.	7	1	2	1	2	1

                                           

                                                           

                                                            ІУ. Зміст програми.

Модуль І.

Історія філософії.

                                                     Змістовий модуль 1.

 Смисловий простір філософського знання. Стародавня філософія.

Тема 1. Предмет філософії  і її роль у житті людини та суспільства.

 

1. Світогляд і його структура.

2. Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія.

3. Предмет, методи, структура та функції філософії.

Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу і форма визначення в ньому місця людини. Філософія як світогляд. Філософія, її плюралізм і зв’язок з життям.

    Суще в цілому як предмет філософії. Історичність філософії. Специфіка філософського освоєння дійсності. Основні типи філософствування: матеріалізм, ідеалізм. Коло філософських проблем. Основні самостійні дисципліни філософського знання.

Функції філософії та її роль у культурі.

                              Ключові слова

Світогляд, світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння, міфологія, релігія, філософія, рефлексія, мудрість, методологія, універсалізм, субстанція, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм, філософська антропологія, етика, естетика, онтологія, логіка, гносеологія, аксіологія, праксеологія, філософія історії, історія філософії, соціальна філософія.

Тема 2. Стародавня філософія.

1. Давньоіндійська та давньокитайська філософія.

2. Антична філософія: а/ докласична (VII – V ст.. до н.е.); б/ класична  (V – ІV ст. до н.е.); філософія еллінізму  (ІV ст. до н.е. – V ст. н.е.).

     Особливості виникнення і розвитку філософії Сходу. Ведичні джерела давньоіндійської філософії. Проблема буття, людини і суспільства у філософії джайнізму та буддизму.  Вчення буддизму про 5 факторів існування, 4 благородні істини і вісім моральних заповітів для входження до нірвани.

Особливості давньокитайської філософії. Філософія даосизму. Онтологічні, моральні і соціальні погляди конфуціанців.

Основні риси і періодизація античної філософії. Принцип космоцентризму. Мілетська школа(Фалес), піфагорійці та елеати (Парменід) про буття; діалектика Геракліта, атомізм Демокріта; софісти (Протагор).

Сократ – основоположникник класичної грецької філософії,філософської антропології та автономної етики. Вчення про самопізнання; метод іронії, маєвтики. Вчення Платона про світ ідей, благо, пізнання, діалектику, суспільство та ідеальну державу.  

Метафізика Арістотеля. Онтологічні, гносеологічні, логічні, соціально-політичні, антропологічні, психологічні, етичні та естетичні погляди.

Е лліністична філософія: етика епікуреїзму і стоїцизму, скептицизм Пірронівської школи. Цицерон – представник римської еклектики. Плотін – засновник неоплатонізму.

                                         Ключові слова

Джайнізм, буддизм, Веди, астіка, настіка. Дао, даосизм, конфуціанство, порядок, ритуал,обов’язок, етикет.

Космоцентризм, першоначало (архе), апейрон,  логос, буття, атомізм, діалектика, розум (ноезис), розсудок (діанойа); софістика, іронія, маєвтика, анамнезис, ідеальна держава; перипатетики, силогізм, метафізика,  матерія, форма,  ентелехія, телеологія, деміург.

Еллінізм, атараксія, епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм, еклектицизм, неоплатонізм, еманація, екстаз, фатум, гедонізм.

                                       

                                 Змістовий модуль 2

  Філософія середньовічного геоцентризму  і ренесансного антропоцентризму.

                     Тема 3. Філософія Середньовіччя і Відродження.

1. Філософія Середньовіччя: апологетика і патристика (ІІІ – VIII ст..), схоластика (IX - ХIV ст..).

2. Філософія доби Відродження (ХIV – ХVІ ст..)

Своєрідність і основні принципи філософії Середньовіччя. Головні ідеї апологетики і патристики. Августин Блаженний. Основні ідеї філософії Фоми Аквінського. Номіналізм та реалізм.

Особливості і головні принципи філософії Відродження: антропоцентризм, раціоналізм, пантеїзм. Напрямки філософії Ренесансу: натурфілософія (М.Копернік, Дж.Бруно),гуманізм (ХІV – ХV ст.: Ф.Петрарка); неоплатонізм (ХV – ХVІ ст.: М.Кузанский); реформація (ХVІ – ХVІІ ст.: Е.Роттердамський); утопічний комунізм (Т.Мор, Т.Кампанелла).

                                Ключові слова

Теоцентризм, апологетика, патристика, схоластика, креаціонізм, провіденціалізм, реалізм, номіналізм,  одкровення, універсалії, геоцентризм.

Ренесанс, антропоцентризм, гуманізм, пантеїзм, геліоцентризм.

Змістовий модуль 3. Філософія Нового часу.