Особливості методики навчання легкоатлетичним вправам у процесі

Фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.

Легкоатлетичні вправи мають велике значення в процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Їх педагогічна цінність визначається високою ступеню прикладної направленості, можливістю розвивати витривалість, швидкість, швидкісно-силові якості. При виконанні легкоатлетичних вправ в роботу включаються майже всі м’язові групи, значно покращується діяльність серцево-судинної і дихальної систем, суттєво підвищується обмін речовин. Серед основних легкоатлетичних вправ які використовуються в процесі фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку виділяють біг різної інтенсивності,

стрибки в довжину і висоту, метання.

У процесі проведення занять з елементами легкої атлетики потрібно особливу увагу приділяти організації занять. При навчанні і виконанні бігу на швидкість необхідно, щоб учні бігли по різним доріжкам. Під час вивчення стрибків в довжину і висоту повинна зберігатись чітка послідовність з визначеними інтервалами, а місця приземлення добре підготовлені. При проведенні вправ на метання дітей можна шикувати на двох сторонах площадки, лицем один до одного, але при виконанні обов’язкової умови – відстань між учнями повинна бути достатньою, а збір м’ячів проводиться лише за командою вчителя.

Особливості методики навчання вмінню пересуватись на лижах у процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.

Лижна підготовка в молодших класах включає в себе навчання дітей пересуванню на лижах, як по прямій, так і по похилій ділянках, а також виконанню поворотів на місці і в русі. Вона має оздоровче, гігієнічне і прикладне значення, проводиться на свіжому повітрі і є одним з найбільш ефективних засобів загартування та зміцнення здоров’я. Заняття лижами сприяють розвитку м’язової системи та опорно-рухового апарату, розвивають силу, спритність, витривалість, окомір, сміливість, рішучість, винахідливість та набуття вміння орієнтуватись на місцевості.

Основний час який відводиться програмою використовується на вивчення

техніки пересування на лижах, а в силу її засвоєння лижна підготовка використовується як засіб покращення загальної витривалості та функціональних можливостей організму.

Практичні заняття проводяться на навчальному майданчику розміром 100х40 м (майданчики можуть бути і менших розмірів), на якій прокладаються дві

лижні: внутрішня і зовнішня. Місце для занять повинно бути захищене від вітру. Бажано, щоб поряд були невеликі гірки. Заняття проводяться при температурі до – 12° в безвітряну погоду і до – 10° при середньому вітрі.

Основним недоліком лижної підготовки є її сезонність. У міжсезоння

молодші школярі в переважній більшості втрачають навички і вміння здобуті на уроках в зимовий період. Це вимагає від вчителів додаткової затрати часу на повторення вивченого матеріалу. Щоб покращити даний стан потрібно протягом року дітям включати у домашні завдання імітаційні вправи, що дасть змогу зберегти в їх пам’яті динамічний стереотип вивчених рухів.

Практична підготовка з лижної підготовки повинна проводитись задовго до

настання зими. Восени проводяться пробіжки на відкритій, а ще краще по перемінній місцевості. В загальнорозвиваючі вправи включаються ходьба на напівзігнутих ногах, імітація ковзного кроку, рухи руками, одноопорне положення. При цьому потрібно звернути увагу на правильне виконання цих вправ. Ефективними є імітаційні вправи з палицями.

Уроки лижної підготовки по своїй структурі не відрізняються від інших

уроків на відкритій місцевості і в приміщенні. Проводити їх краще в кінці навчального дня.

 

Особливості методики навчання плавати у процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.

Плавальна підготовка має важливе прикладне значення і різнобічно впливає

на організм дитини. За допомогою плавання можна вирішувати питання пов’язані з підвищенням функціональних можливостей організму, зокрема дихання, кровообігу, а також ефективно зміцнювати опорно-руховий апарат.

За традицією навчання дітей плавати проходить в більшості випадків за

місцем проживання, таборах відпочинку, чи в підготовчих групах при ДЮСШ.

Навчання плаванню повинно проводитись в басейнах, які повинні відповідати визначеним санітарним нормам.

При проведенні занять необхідно:

1. Входити в воду організовано за вказівкою вчителя.

2. Негайно виходити з води за першою вимогою вчителя.

3. До занять допускаються діти які пройшли медичний огляд і отримали

дозвіл лікаря.

4. До і після занять обов’язково проводиться поіменна перевірка дітей,

що займаються.

5. При перевірці плавальної підготовки дітей у воді повинно знаходитись

не більше двох чоловік.

6. Під час перших занять діти діляться парами і один за одним слідкують

і у випадку небезпеки сигналізують вчителю.

 

ДОДАТОК №8

Складіть комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики:

№	Зміст вправи	Дозу-вання	Методичні вказівки
	В.п. —основна стійка; 1—руки в сторони; 2—руки вгору; 3—руки в сторони; 4—В.п.	4-6 р.	Спину тримати рівно, голова піднята. Темп середній.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.

ДОДАТОК №9

«Яка дитина у грі, така буде і в праці»

А.С.Макаренко

План.

1. Види ігор. Їх значення у житті дитини.

2. Класифікація рухливих ігор молодших школярів та їх призначення.

3. Особливості організації та проведення рухливих ігор школярів.

4. Сучасні підходи до методики навчання рухливих ігор в початкових класах.

 

У педагогіці гра розглядається як історично сформоване соціальне явище, особливий вид діяльності людини, де творчо прямо або посередньо відбиваються явища навколишньої дійсності (праця і побут людей, імітація рухів тварин та ін.). Ігри, у яких яскраво виявлена роль рухів, носять загальне умовне найменування «рухливих ігор». Ігри розподіляються:

 

ІГРИ