Висновки до розділу ІІ

1. В структурі темпераменту обох вибірок домінує соціальний темп, також суттєво виражені такі показники як соціальна ергічність та пластичність. Разом з тим показники соціальної пластичності в обох групах значно нижчі. З цих даних можна зробити висновок що респонденти характеризуються такими психодинамічними особливостями як схильність до соціальної та мовленево-рухової активності, відкритість у спілкуванні, широту контактів та легкість у встановленні зв’язків. В той же час низькі показники соціальної пластичності свідчать про певну ригідність, негнучкість програм соціальної взаємодії, схильність до використання стереотипних шаблонів.

2. Виходячи з результатів отриманих за опитувальником MBI можна зробити висновки що викладачі отримали більш високі показники по всім шкалам ніж міліціонери. Такі результати можуть свідчити про те, що викладачами їхня робота суб’єктивно сприймається як емоційно перенасичена, що не дає очікуваної віддачі, що призводить до негативного оцінювання себе та приниженні власних досягнень. З іншого боку, середні та низькі показники у групі міліціонерів можуть бути результатом як більш високої дисциплінованості та навичок самоконтролю, так і початково більш низьких очікувань.

.   Аналіз результатів отриманих за методикою Бойко дозволяє стверджувати що найвираженішою фазою емоційного вигорання в обох групах є резистенція, тобто респонденти формують засоби захисту від стресогенних чинників.

.   Серед групи міліціонерів не виявлено осіб з високим рівнем виснаження, в той час як серед викладачів таких більше половини. Викладачі з високим рівнем виснаження, порівняно з викладачами з середнім рівнем характеризуються низьким рівнем ергічності, пластичності та темпу. Можна сказати що в них в цілому знижена життєва активність.

.   За таким показником як редукція власних досягнень домінують викладачі. Високий рівень редукції свідчить про тенденцію до зменшення значущості власних досягнень, обмеження своїх можливостей, у зниженні самооцінки та професійної мотивації.

.   Кореляційний аналіз не виявив суттєвих зв’язків між показниками темпераменту та проявами емоційного вигорання. Про те можна зазначити що існує статистично достовірний зв’язок у групі викладачів між емоційністю та виснаженням(r=0,464). Також виявлено кореляцію між темпом за методикою Русалова та деперсоналізацією за методикою MBI у міліціонерів. Вивчення сутності цих кореляцій на нашу думку потребує додаткових досліджень.

.   Для профілактики емоційного вигорання можна використовувати такі вправи як «Дихання на рахунок» «Зняття напруги за допомогою уяви», «Самомасаж» та інші.

 



Висновки

1) Синдром вигорання - складний психофізіологічний феномен, який визначається як емоційне, розумове й фізичне виснаження через тривалість емоційного перевантаження. Він виражається в депресивному стані, відчутті втоми й спустошеності, недостатку енергії і ентузіазму, втраті здатності бачити позитивні результати своєї праці, негативній установці відносно роботи й життя взагалі;

2) В.В. Бойко розглядає «вигорання» як вироблений особою механізм психологічного захисту у формі повного або часткового виключення емоцій у відповідь на вибрані психотравмуючі дії, придбаний стереотип емоційного, частіше за все професійну поведінку;

)   Згідно з поглядами В.М. Русалова, темперамент - це психосоціобіологічна категорія, одне з незалежних базових утворень психіки, що визначає все багатство змістовних характеристик людини

)   В структурі темпераменту обох вибірок домінує соціальний темп, також суттєво виражені такі показники як соціальна ергічність та пластичність. Разом з тим показники соціальної пластичності в обох групах значно нижчі. З цих даних можна зробити висновок що респонденти характеризуються такими психодинамічними особливостями як схильність до соціальної та мовленево-рухової активності, відкритість у спілкуванні, широту контактів та легкість у встановленні зв’язків. В той же час низькі показники соціальної пластичності свідчать про певну ригідність, негнучкість програм соціальної взаємодії, схильність до використання стереотипних шаблонів.

)   Виходячи з результатів отриманих за опитувальником MBI можна зробити висновки що викладачі отримали більш високі показники по всім шкалам ніж міліціонери. Такі результати можуть свідчити про те, що викладачами їхня робота суб’єктивно сприймається як емоційно перенасичена, що не дає очікуваної віддачі, що призводить до негативного оцінювання себе та приниженні власних досягнень. З іншого боку, середні та низькі показники у групі міліціонерів можуть бути результатом як більш високої дисциплінованості та навичок самоконтролю, так і початково більш низьких очікувань.

)   Кореляційний аналіз не виявив суттєвих зв’язків між показниками темпераменту та проявами емоційного вигорання. Про те можна зазначити що існує статистично достовірний зв’язок у групі викладачів між емоційністю та виснаженням(r=0,464). Також виявлено кореляцію між темпом за методикою Русалова та деперсоналізацією за методикою MBI у міліціонерів. Вивчення сутності цих кореляцій на нашу думку потребує додаткових досліджень.

)   Програма профілактики й усунення синдрому емоційного вигорання включає в себе 4 рівні:

а. Органічний (тілесний). Зняття фізичної напруги, втоми, головного болю, безсоння, ослаблення імунітету.

б. Емоційний. Зняття емоційної напруги, неспокою, схвильованості, відчуття тривоги, пригніченого й апатичного станів.

в. Раціональний (смисловий). Набуття сенсу своєї професійної діяльності, зняття негативного ставлення працівника до власних можливостей, формування реконструкція позитивного ставлення до себе як до фахівця, підвищення самосприйняття.

г. Поведінковий. Усунення стереотипів професійних дій, налагодження трудової дисципліни.



Література

 

1.Абрумова А.Г. Анализ состояний психологического кризиса и их динамика//Психологический журнал. - 1985. - №6. - с.107-115.2.Бажин Е.Ф., Голынкина Е.А., Эткина А.М. Метод исследования уровня субъективного контроля// Психологический журнал.-1984.-№3.-с.3-9.3.Баробанова М.В. Изучение психологического содержания синдрома «эмоционального сгорания»// Вестник МГУ.-Сер.14, Психология.- 1995.- №1. - С. 54-584.Бойко В.В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других.-М.:Наука,1996.-154 с.5. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций. Москва, Смысл, 1999. 534 с.

. Макаревич Р.А. Влияние психологической напряженности на процесс общения

учителя с учащимися//Психология учителя.-М, 1989.- стр. 45-67.

7.Наенко Н.И. Психическая напряженность.- М, 1976.8.Ожегов. В. Словарь русского языка.-М,1984.9.Орел В.Е. Феномен «выгорания» в зарубежной психологии. Эмпирическиеисследования//Психологический журнал.- 2001.- №1.-С.16-21.10.Практическая психодиагностика. Методика и тесты. Учебное пособие.-Самара: Изд. Дом «БАХРАХ»,1998.-672 с.11.Психологическое обеспечение профессиональной деятельности/ Боровикова С.А., Водолазскова Т.П.-СПб.: ИздательствоС-П ун-та, 1991.-151С.12.Психология. Словарь/ Петровский А.В. Ярошевский М.Г. 2-е издание исправленное и дополненное.-М.: Политиздат, 1990.- 494 С.13. Русалов В.М. Формально-динамические свойства индивидуальности человека (темперамент). Краткая теория и методы измерения для различных возрастных групп. Методическое пособие. М., ИП РАН, 2004. 136 с.

. Русалов В.М. Пол и темперамент // Психол. журн. Том 14. 1993. N 6. С. 55-64.

. Русалов В.М. Теоретические проблемы построения специальной теории индивидуальности человека // Психол. журн. 1986. Том 7. N 4. С. 23-35.

16. Русалов В.Н. Опросник структуры темперамента. М., Смысл, 1992. 37 с

.Синдром сгорания. Защитные механизмы.-Меры профилактики//Вестник АТЭПП.- 1995. -№1. С 8-9.18.Словарь-справочник по социальной работе/ Холостова Е.И..- М.:Юрист,2000г.- 424 с.

. Социальная работа: Теория и практика: Учебное пособие.-М.: ИНФРА, 200120.Топчий Л.В. Кадровое обеспечение социальных служб: состояние и перспективы развития.-М,1997.21. Физиологические и психические основы труда.-М.: Политиздат, 1974.- 98 с.22.Фирсов М.В. Студенова Е.Г. Теория социальной работы: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений.- М.: Владос,2001.- 432с.23.Форманюк Т.В. Синдром «эмоционального сгорания» учителя// Вопросыпсихологи.-1994.- №6.-С. 34-56.24.http://www.openclass.ru/pages/83473

. http://testoteka.narod.ru/lichn/1/10.html

.ttp://psihologia.biz/psihologiya-psihologiya-obschaya_693/oprosnik-vyigoranie-mbi-29930.html

. http://psylist.net/praktikum/19.htm


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: