Тема 11. Ціноутворення у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

Ціни і цінова політика – найважливіші елементи зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Саме від рівня цін на товари залежать комерційні результати діяльності підприємства, а обрана ним цінова політика справляє тривалий і вирішальний вплив на ефективність його роботи на світовому ринку.

Зовнішньоторговельна цінова політика – це комплекс заходів щодо визначення рівня цін і можливих варіантів їх зміни в залежності від кон’юнктури зовнішнього товарного ринку та цілей підприємства на ньому.

Зовнішньоторговельна ціна – це визначена зовнішньоекономічним контрактом ціна, за якою здійснюються експортні поставки товарів. Зовнішньоторговельні ціни використовуються в умовах експортно-імпортних операціях, які здійснюються, як правило, на базі цін основних світових товарних ринків.

Розрахункові ціни застосовуються в контрактах на нестандартне обладнання, що виробляється, як правило, за індивідуальними замовленнями. Такі ціни розраховуються та обґрунтовуються постачальником для кожного конкретного замовлення з урахуванням технічних і комерційних умов конкретного контракту.

Ціни, що публікуються – це ціни, що оприлюднюються в спеціальних джерелах інформації. До них належать довідкові ціни, ціни аукціонів, біржові котирування, ціни статистичних довідників, ціни укладених контрактів, ціни пропозиції великих фірм.

Довідкова ціна – ціна товару у внутрішній оптовій чи зовнішній торгівлі промислово розвинутих країн, що опубліковується в різних виданнях. Довідкові ціни грають роль відправного пункту, з якого починається процес узгодження ціни при укладанні угоди.

Біржове котирування – це оптова ціна товарів, що реалізовуються через товарні біржі і публікуються в спеціальних біржових довідниках. Це ціни реальних угод на біржах, які здійснюються на уніфікованих умовах стосовно якості товару, обсягу та термінів поставки, валюти платежу. Біржові котирування, з одного боку, є цінами реальних контрактів, а з іншого — використовуються як орієнтири при встановленні цін на товари, що реалізуються за звичайними угодами.

Ціни міжнародних товарних аукціонів – це ціни, публічного продажу попередньо оглянутої покупцями партії товару (лот), як правило, за максимальною запропонованою ціною. Ціни на аукціонах встановлюються на основі співвідношення D та S, причому їх головною особливістю є наявність великої кількості покупців та одного чи декількох продавців. Аукціонні торги спеціалізуються на реалізації певних товарів і проводяться зазвичай один або кілька разів на рік.

Ціни аукціонівта біржові котирування публікуються в спеціальних бюлетенях, які видаються біржовими та аукціонними комітетами.

Статистична ціна – середня експортна ціна, на основі даних зовнішньоторговельної статистики шляхом ділення вартості товару на його кількість.

Ціни фактичних угод – ціни, що виражають окремі фактичні комерційні операції.

Ціни пропозицій крупних фірм – початковий рівень ціни товару, запропонований продавцем.

Вище зазначені ціни, як правило, відображають рівень світових цін, які необхідно враховувати в процесі ціноутворення при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Світові ціни - це ціни, за якими здійснюються великі комерційні експортні та імпортні операції з платежем у вільно конвертованій валюті; це ціни великих експортно-імпортних операцій, що здійснюються в основних центрах світової торгівлі; це ціни, які формуються під впливом попиту та пропозиції на певних зарубіжних товарних ринках.

Класифікація світових цін та їх характеристика:

1) За станом ринку:

· ціна продавця – це ціна продажу продукту, яка враховує витрати на його виробництво та збут, бажаний рівень прибутку, попит та конкуренцію на цільовому зарубіжному ринку;

· ціна покупця (купівлі) - це ціна, за якою покупець готовий та спроможний придбати товар, виходячи із цінності товару та його переваг порівняно з товарами-замінниками на ринку.

2) За напрямом товарного потоку:

· експортна ціна - це ціна, за якою товар продається на зовнішній ринок;

· імпортна ціна - це ціна, за якою товар купується на зарубіжному ринку та ввозиться на внутрішній.

3) За умовами розрахунків:

· комерційна ціна (контрактна) – це ціна, яка зазначена в контракті купівлі–продажу товару;

· ціна за клірингом – це ціна, за якою здійснюються безготівкові розрахунки між країнами та компаніями за поставлені та продані один одному товари, цінні папери та послуги, що здійснюються шляхом взаємного зарахування, виходячи з умов балансу платежів;

· трансфертна ціна – це внутрішньофірмова ціна, яка застосовується в угодах та розрахунках між окремими підрозділами та філіями міжнародних компаній.

4) За повнотою врахування витрат:

· ціна нетто – це чиста ціна товару за місцем його купівлі-продажу; для продавця – фактична виручка від продажу товару за виключенням витрат на виконання угоди, а для покупця – сума, яка фактично сплачується продавцю;

· ціна валова – це ціна товару, яка включає витрати на перевезення, страхування, митні збори та інші витрати.

· ціна споживання – це сума витрат покупця, що включає витрати як на купівлю товару, так його подальше використання (витрати на ремонт, паливо тощо).

5) За характером реалізації:

· ціна оптова –– ціна на великі партії товару;

· ціна роздрібна – ціна товару в роздрібній торгівлі; ціна, за якою товар продається населенню

6) За рівнем інформаційної відкритості:

· відкриті ціни (друковані) – це довідкові ціни, що оприлюднюються в статистичних довідниках, прейскурантах, каталогах, бюлетенях біржових котирувань.

· розрахункові ціни (закриті) –– конфіденціальні ціни комерційних угод та такі, що можуть бути розраховані на базі вторинної інформації.

Контрактна ціна – це кількість грошових одиниць, яку повинен заплатити покупець продавцю у тій чи іншій валюті за весь товар або одиницю товару, що були до­ставлені продавцем на базисних умовах у зазначений у кон­тракті географічний пункт.

Вага нетто – це чиста вага товару без упаковки;

Вага брутто – це вага товару разом з упаковкою;

Вага брутто за нетто. Цю характеристику застосовують тоді, коли вага упаковки настільки мала, що її можна не враховувати.

Базисна ціна – ціна товару, яку приймають як базу при визначенні зовнішньоторговельної ціни цієї продукції. Базис ціни показує, чи входять витрати, пов'язані з

доставкою товарів від продавця до покупця, до ціни товару.

Тверда ціна – це ціна, що залишається незмінною протягом усього терміну дії міжнародного контракту.

Рухома ціна – це ціна, що може змінюватись відповідно до встановлених умов, які передбачені в контракті. При встановленні рухливої ціни в контракт вноситься застереження, що передба­чає зміну ціни, зафіксованої в контракті, залежно від підвищен­ня або зниження ціни на ринку до моменту виконання угоди.

Змінна (ковзаюча) ціна – це ціна на складний та унікальний товар з тривалими термінами його виготовлення, яка враховує зміни у витратах на виробництво (зміна цін на матеріали, паливо тощо), які мали місце протягом терміну, необхідного для виготовлення товару. Ковзаюча ціна складається з двох частин: базової та змінної. Базова ціна визначає структурні частини ціни і узгоджується сторонами при підписанні контракту. Змінна ціна визначається на момент виконання контракту шляхом перерахунку структури ціни, зумовленої відповідними змінами у витратах.

Ціна з наступною фіксацією – ціна, яка встановлюється в ході виконання контракту, в якому визначені правила її фіксації. Механізм встановлення ціни з наступною фіксацією передбачає: при укладанні контракту вказується базисна ціна, але одночасно визначаються умови, згідно з яким базисна ціна буде змінюватись у випадку якщо до моменту виконання угоди виникне зміна цін на ринку на аналогічний товар.

Загальна (проста) знижка — знижка, яка надається з прейскурантної або довідкової ціни і звичайно становить 20-30 %, а в деяких випадках — до 40%. Такі знижки викори­стовуються при укладенні угод на машини й устаткування, зо­крема на стандартні види устаткування. Знижки з довідкової ціни становлять 2-5 %.

Знижка за оборот (бонусна знижка). Вона надається постійним покупцям на підставі спеціальної довіреності. У контракті в цьому випадку встановлюється шкала знижок за­лежно від досягнутого обороту протягом визначеного терміну, як правило, одного року, а також порядок виплати сум на підставі цих знижок.

Прогресивна знижка — це знижка за кількість або серійність. Вона надається покупцеві за умови покупки ним заздалегідь визначеного товару, обсяги замовлень якого зростають.

Дилерська знижка — знижка, яка надається виробни­ками своїм постійним закордонним посередникам по збуту. Вони в середньому становлять 15-20 % роздрібної ціни.

Спеціальні знижки. До них відносяться: знижки, які надаються привілейованим покупцям, у замовленнях яких особливо зацікавлені продавці; знижки на пробні партії та за­мовлення; знижки за регулярність замовлень.

Сезонні знижки — знижки за покупку товару поза періодом активного сезону (наприклад, на сільськогоспо­дарські добрива вони становлять близько 15 %).

Приховані знижки, які надаються покупцеві у вигляді знижок на фрахт, пільгових кредитів або безвідсоткових кре­дитів, шляхом надання безкоштовних послуг та зразків.

Знижки за повернення товару, раніше купленого в даній фірмі. Надаються покупцеві при поверненні ним раніше купленого в даній фірмі товару застарілої моделі. Ці знижки можуть сягати 25-30% прейскурантної ціни.

Знижка при продажу уживаного обладнання — до 50 % від початкової ціни.