Міністерство охорони здоров’я України
Житомирський фармацевтичний коледж
Ім. Г.С.Протасевича
МАТЕРІАЛИ
Тестового контролю рівня фахової майстерності студентів-випускників для комплексного кваліфікаційного екзамену зі спеціальності 5.12.010103
„Медико-профілактична справа”
Затверджую
Заст. директора
З навчальної роботи
_____________ І.Д.Бойчук
Тести розроблені викладачами Житомирського фармацевтичного коледжу ім. Г.С.Протасевича з навчальних дисциплін:
Епідеміології з медичною паразитологією –
Решнівецькою Г.В.;
Комунальної гігієни з основами санітарної справи –
Айдаркіною Ж.П.;
Гігієни харчування з методами санітарно-гігієнічних
досліджень – Мосієнко О.О.;
Гігієни праці та промислової санітарії – Решнівецькою Г.В.;
Гігієни дітей та підлітків, дитина та навколишнє середовище
Ситнік С.М.;
Інфекційних хвороб – Свєтловим В.В.;
Дезінфекційної справи – Соколовою І.О.;
Мікробіології з основами вірусології та імунології –
Зінченко В.А.;
Соціальної медицини з організацією охорони здоров’я – Киричуком І.М.;
|
|
Аналітичної хімії з технікою лабораторних робіт –
Шляніною А.В.
Радіаційної гігієни з основами екології – Мосієнко О.О.
Тести розглянуто та схвалено на засіданнях циклових методичних комісій медичних, гігієнічних, мікробіологічних та хімічних дисциплін.
Протокол № ___ від «____»_______ 201__ р. | ___________ О.Ф.Козлова ___________ А.В. Шляніна ___________ Л.В.Довженко ___________ Г.В.Решнівецька |
ТЕСТИ
Контролю знань з
Епідеміології з медичною паразитологією
Та профілактикою внутрішньолікарняних інфекцій
Варіант № 1
1. В основу класифікації інфекційних хвороб людини Л.В.Громашевським покладена об’єктивна ознака:
1. Специфічна локалізація збудника
2. Джерело збудника інфекції.
3. Вид збудника
4. Клінічний перебіг захворювання.
5. Середовище мешкання збудника.
2. Для імунологічного дослідження організму використовують:
1. Серологічні реакції.
2. Мікробіологічний метод.
3. Мікроскопічний метод.
4. Біологічний метод.
5. Загальний аналіз крові.
3.Великий вклад у розвиток медичної паразитології вніс:
1. Л.В.Громашевський.
2. Є.Н.Павловський.
3. Д.К.Заболотний
4. К.І.Скрябін.
5. Л.А.Тарасевич.
4. Вирішальне значення у боротьбі з черевним тифом мають заходи, які спрямовані на:
1. Розрив механізму передачі збудника.
2. Знешкодження джерела збудника інфекції.
3. Нагляд за виписом реконвалісцентів із стаціонару.
4. Диспансерний нагляд за перехворілими.
5. Санітарно – освітня робота серед населення.
5. Вказати основний метод лабораторної діагностики черевного тифу:
|
|
1. Біохімічний.
2. Люмінесцентний.
3. Серологічний.
4. Вірусологічний.
5. Бактеріологічний.
6.Назвати строки виписки перехворілих на черевний тиф зі стаціонару:
1. На 10 день.
2. На 7 день.
3. Через 2 місяці.
4. Через 1 місяць.
5. На 21 день за нормальної температури і наявністю 3 – х негативних бактеріологічних досліджень.
7. Перехворілим на сальмонельоз працівники харчових підприємств і прирівняні до них особи підлягають диспансерному нагляду протягом:
1. 10 днів.
2. 1 місяць.
3. 2 місяці.
4. 3 місяці.
5. 6 місяців.
8. Протиепідемічні заходи при гепатиті А спрямовані:
1. Знезараження джерела інфекції.
2. Розрив механізму передачі.
3. Підвищення несприйнятливості організму.
4. Знезараження джерела інфекції, розрив механізму передачі, підвищення несприйнятливості організму.
5. Не проводиться.
9.Інкубацційний період при вірусному гепатиті А триває:
1. 7 – 45 днів.
2. 3 – 5 днів.
3. 50 – 65 днів.
4. 1 – 2 дні.
5. 6 днів.
10. Хворі на поліомієліт найбільш заразні:
1. Перші дні хвороби.
2. В інкубаційному періоді.
3. В періоді реконвалесценції.
4. На 4 – 5 тижні хвороби.
5. На 5 – 7 тиждень.
11. Специфічна профілактика проти поліомієліту починається:
1. На 5 – 7 день тижня.
2. В перший місяць.
3. У 3 місяці.
4. У 6 місяців.
5. У 12 місяців.
12. При проведенні обстежень на ентеробіоз шляхом досліджень на яйця гельмінта проводять:
1. Зскрібок зі слизової оболонки та шкіри в дільниці заднього проходу.
2. Аналіз сечі.
3. Загальний аналіз крові.
4. Біохімічний аналіз крові.
5. Аналіз фекалій.
13. При виникненні дифтерії в дитячому закладі встановлюється медичне спостереження за контактними протягом:
1. 1 дня.
2. 2 дні.
3. 5 днів.
4. 7 днів.
5. 10 днів.
14. Вакцинація проти дифтерії починається:
1. З - 3 місяців.
2. З - 6 місяців.
3. З - 18 місяців.
4. З - 12 місяців.
5. З - 1 місяця.
15. Для специфічної терапії при дифтерії використовуються:
1. Імуноглобулін.
2. Вакцина.
3. Інтерферон.
4. Бактеріофаг.
5. Протидифтерійна сироватка.
16. Джерелом збудника кору є:
1. Хвора людина.
2. Тварина.
3. Домашні птахи.
4. Рогата худоба.
5. Гризуни.
17. Вакцинація проти кору проводиться:
1. У - 3 місяці.
2. На 3 – 5 день життя.
3. У 12 місяців.
4. У 18 років.
5. У 3 роки.
18. Ревакцинація проти коклюшу проводиться:
1. У 6 місяців.
2. У 12 місяців.
3. У 18 місяців.
4. У 3 роки.
5. У 6 років.
19. Інкубаційний період менінгококової інфекції триває:
1. 1 день.
2. 2 – 10 днів.
3. 14 днів.
4. 21 день.
5. 25 днів.
20. Щеплення проти туберкульозу починають:
1. У 3 місяці.
2. У 12 місяців.
3. У 18 місяців.
4. У 3 роки.
5. На 3 – 5 день життя людини.
21. Для виявлення інфікованості організму на туберкульоз застосовується метод:
1. Серологічної реакції.
2. Біологічної проба.
3. Люмінесцентний метод.
4. Алергічної проба Манту.
5. Бактеріологічний метод.
22. Для активної імунізації проти туберкульозу застосовується:
1. Вакцина.
2. Сироватка.
3. Імуноглобулін.
4. Анатоксин.
5. Інтерферон.
23. Основний шлях виявлення туберкульозу є:
1. Періодичні масові профілактичні обстеження.
2. Обстеження тільки декретованої групи.
3. Обстеження тільки хворих.
4. Обстеження тільки учнів середніх і вищих навчальних закладів.
5. Обстеження тільки дорослих.
Варіант № 2
1. Інфекційні хвороби людини за Л.В.Громашевським розподіляються на:
1. 2 групи.
2. 3 групи.
3. 4 групи.
4. 5 груп.
5. 1 групу.
2. Одним із найважливішим заходів боротьби з епідеміями є:
1. Ізоляція хворого.
2. Лікування хворого.
3. Обстеження хворого.
4. Дезінфекція.
5. Дезінсекція.
3. Перша ревакцинація проти дифтерії починається:
1. З - 6 місяців.
2. З - 12 місяців.
3. З – 18 місяців.
4. У 3 роки.
5. У 6 років.
4.Скарлатина викликається збудником:
1. Вірусом.
2. Стафілококом.
|
|
3. Кишковою паличкою.
4. Гемолітичним стрептококом.
5. Вібріоном.
5. У дитячих колективах, щеплених живою корьовою вакциною, термін карантину:
1. 5 днів.
2. 7 днів.
3. 10 –14 днів.
4. 17 днів.
5. 25 днів.
6. Основні профілактичні заходи проти коклюшу:
1. Термінова профілактика.
2. Планова імунізація вакциною АКДП.
3. Введення імуноглобуліна.
4. Госпіталізація.
5. Не проводиться.
7. Для проведення специфічної профілактики протиепідемічного паротиту використовується:
1. Сироватка.
2. Гамма – глобулін.
3. Інтерферон.
4. Бактеріофаг.
5. Вакцина.
8. Менінгококи в навколишньому середовищі:
1. Стійки.
2. Не стійки.
3. Малорезистентні.
4. Дуже стійки.
5. Можливі повторні захворювання.
9. Збудник туберкульозу в зовнішньому середовищі є:
1. Стійкий.
2. Не стійкий.
3. Малорезистентний.
4. Дуже стійкий.
5. Відсутня стійкість.
10. Дослідженню на трихоцефальоз підлягає:
1. Кал.
2. Овочі.
3. Грунт.
4. Кров.
5. Сеча.
11. Гельмінтоз, який викликається контактним гельмінтом:
1. Ентеробіоз.
2. Аскаридоз.
3. Трихоцефальоз.
4. Трихінельоз
5. Опісторхоз.
12. За осередком висипного тифу проводиться спостереження протягом:
1. 5 днів.
2. 7 днів.
3. 10 –14 днів.
4. 21 дня.
5. 25 днів.
13. При виявленні сухих гнид серед дітей дитячого закладу огляд контактних на педикульоз здійснюється протягом:
1. 5 днів.
2. 7 днів.
3. 10 днів.
4. 14 днів.
5. 1 місяця.
14. Збудником висипного тифу є:
1. Бактерії.
2. Спірохети.
3. Віруси.
4. Рикетсії.
5. Мікоплазма.
15. Головний захід у боротьбі з висипним тифом є:
1. Дезинфекція.
2. Санітарно – гігієнічні заходи.
3. Специфічна профілактика.
4. Термінова профілактика.
5. Виявлення та ліквідація педикульозу.
16. Диспансерний нагляд за перехворілими на малярію здійснюється після виписки з стаціонару інфекціоністом КІЗа протягом:
1. 1 місяця.
2. 3 місяців.
3. 6 місяців.
4. 1 року.
5. 2 років.
17. Тропічну малярію викликає:
1. Plasmodium vivax.
2. Plasmodium falciparum.
3. Plasmodium malarie.
4. Plasmodium ovale.
5. Salmonella enteritis.
18.Термін нагляду за контактними у вогнищі чуми є:
|
|
1. 1місяць.
2. 5 днів.
3. 6 днів.
4. 10 –14 днів.
5. 21 день.
19.Резервуаром збудника чуми в природі є:
1. Верблюд, гризуни.
2. Комарі.
3. Птахи.
4. Людина.
5. Велика рогата худоба.
20.Механізм зараження сибіркою:
1. Фекально – оральний.
2. Повітряно – крапельний.
3. Трансмісивний.
4. Мухами.
5. Контактний.
21. Для термінової профілактики сибірки використовуються:
1. Антибіотики, гамаглобулін.
2. Анатоксин.
3. Сироватка і гамаглобулін.
4. Антирабічна вакцина.
5. Вакцина.
22. Специфічна профілактика правця проводиться за допомогою:
1. АКДП, АДП.
2. Антибіотиків.
3. Імуноглобулінів.
4. Інтерферону.
5. Сироватки.
23. Імунітет при перенесенні правця:
1. Не залишається.
2. Стійкий.
3. Незначний.
4. Дуже стійкий.
5. Не залишається, можливі рецидиви і повторні захворювання.
Варіант № 3
1. Строк спостереження за вогнищем дифтерії:
1. 5 днів.
2. 7 днів.
3. 14 днів.
4. 21 день.
5. 35 днів.
2.Фактори зовнішнього середовища, які впливають на виникненні і розповсюдження дифтерії, є:
1. Вода.
2. Грунт.
3. Повітря, іграшки.
4. Харчові продукти.
5. Випорожнення хворих.
3. Епідеміологічний нагляд на туберкульоз передбачає:
1. Диспансеризацію хворих.
2. Масову флюорографію.
3. Щорічну туберкулінодіагностику у дітей.
4. Специфічну профілактику та санітарну профілактику.
5. Всі відповіді правильні.
4. Основним методом розпізнавання аскаридозу є виявлення яєць аскариди:
1. В фекаліях.
2. В сечі.
3. В зскрібку зі слизової оболонки та шкіри в дільниці заднього проходу.
4. В крові.
5. В гігієнічних змивах.
5. Матеріал для дослідження на трихінельоз:
1. М’ясо.
2. Кал.
3. Сеча.
4. Харкотиння.
5. Кров.
6. Назвати гельмінта, який відноситься до класу цестод:
1. Бичачий ціп’як.
2. Фасціола.
3. Гострик.
4. Волосоголовець.
5. Аскарида.
7. Вказати строки медичного нагляду за контактними хворими на черевний тиф:
1. 7 днів.
2. 10 днів.
3. 14 днів.
4. 21 днів.
5. 17 днів.
Вказати ранішній метод обстеження на черевний тиф
1. Посів випорожнення.
2. Сеча.
3. Гемокультура.
4. Загальний аналіз крові.
5. Жовч.
9. Термінова профілактика при ботулізмі проводиться введенням:
1. Протиботулічної сироватки.
2. Бактеріофага.
3. Інтерферону.
4. Вакцини.
10. Однією із характеристик епідеміологічних особливостей дизентерії є висока захворюваність серед:
1. Дітей віком від 2 до 7 років.
2. Дітей віком від 7 до 14 років.
3. Дорослими.
4. Підлітків.
5. Дітей до 1 року життя.
11. Назвати джерела інфекції при холері:
1. Птахи.
2. Тварини.
3. Вібріоносісї.
4. Гризуни.
5. Хвора людина та вібріоносії.
12. Після перенесеної холери залишився імунітет:
1. Відсутній.
2. Не стійкий.
3. Тимчасовий.
4. Стійкий.
5. Стійкий, але можливі випадки холери.
13. Назвати інкубаційний період при холері:
1. 10 днів.
2. 2 дні.
3. 5 днів.
4. 6 днів.
5. 10 днів.
14. Основними носіями лептоспірозу у природних осередках є:
1. Рогата худоба.
2. Гризуни.
3. Дикі тварини.
4. Птахи.
5. Комахи.
15. Після клінічного одужання від гепатиту А профілактичні щеплення протипоказані протягом:
1. 1 місяць
2. 2 місяця.
3. 3 місяця.
4. 6 місяців.
5. 1 року.
16. Важливе значення при діагностиці гепатиту В має:
1. Аналіз сечі.
2. Аналіз фекалій.
3. Мазок з зіву.
4. Загальний аналіз крові.
5. Виявлення H Bs Aq
6. І антитіл до них.
17. Термін нагляду за контактними хворими вірусним гепатитом А, є:
1. 1 місяць.
2. 2 тижні.
3. 2 місяці.
4. 35 днів.
5. 3 місяця.
18.Термін госпіталізації хворих на гострий поліомієліт:
1. Не менше 40 днів.
2. Не менше ніж 20 днів.
3. Не госпіталізують.
4. 2 тижні.
5. 10 днів.
19.Перша ревакцинація проти поліомієліту починається:
1. У 3 місяці.
2. У 4 місяці.
3. У 5 місяців.
4. У12 місяців.
5. У 18 місяців.
20. Триденна малярія викликається:
1. Plasmodium vivax.
2. Plasmodium falciparum.
3. Plasmodium ovale.
4. Plasmodium malarie.
5. Salmonella enteritis.
21. Переносником збудника чуми є:
1. Воші.
2. Комарі.
3. Москіти.
4. Мухи.
5. Блохи.
22. Спори сибірки в зовнішньому середовищі:
1. Стійкий.
2. Дуже стійкий.
3. Не стійкий.
4. Незначна стійкість.
5. Зовсім відсутня стійкість.
23. Інкубаційний період при сказі:
1. 1 день.
2. 2 дні.
3. 6 днів.
4. 7 днів.
5. від 10 днів до 1 року.
ТЕСТИ
Контролю знань з