Для поліпшення ранньої діагностики раку молочної залози серед груп “підвищеного ризику” проводять скринінгові обстеження з використанням ультразвукового, мамографічного, термографічного та інших досліджень. Частка “мінімальних” раків, що виявляються під час скринінгу, сягає 30-59%. Підходи до ранньої діагностики, які ґрунтуються тільки на використанні одного методу діагностики, недостатньо ефективні, адже частота помилкових (хибно-негативних) висновків при використанні одного клінічного методу може досягати 20-30%, мамографії - 15-25%, термографії - 25%. Недостатня чутливість кожного методу скринінгу диктує необхідність комплексного їх застосування.
Для забезпечення ранньої діагностики створено ряд міжнародних та національних програм. Принципово вони подібні до наведеної нижче схеми, запропонованої консенсусом австрійських онкологів (1992 р.):
від 20 років Самообстеження залоз щомісяця перед менструацією. Лікарське обстеження при планових щопіврічних оглядах.
від 35 років Первинна мамографія (як еталон для майбутніх порівнянь). У випадку обтяженого сімейного анамнезу це дослідження слід починати від 30 років, а при патологічних пальпаторних знахідках і раніше.
від 40 років Мамографія в комбінації з сонографією (регулярно що 1-2 роки).
від 50 років Мамографія в комбінації з сонографією щорічно.
Клінічний діагноз ставиться на основі характерних для даного захворювання скарг, особливостей розвитку, даних об’єктивних обстежень, даних додаткових методів дослідження.
У клінічному діагнозі повинні бути вказані форма, стадія і гістологічна структура пухлини. Указуються супутні хвороби.
Наприклад: - Рак правої молочної залози (вузлова форма) T2 N1 M0, скір; гіпертонічна хвороба II Б стадії.