Раннє метастазування раку підшлункової залози, швидке розповсюдження на сусідні органи і тканини, стиснення крупних венозних судин є причиною складності діагностики цієї патології. Відсутність ранніх ознак захворювання приводить до того, що майже 90% хворих спочатку госпіталізуються до інфекційних лікарень з проявами жовтяниці, де досить довго обстежуються.
Але незважаючи на складність діагностики раку цієї локалізації при достатній онкологічній сторожкості, грамотному та цілеспрямованому обстеженні хворого можливо з великою ймовірністю своєчасно запідозрити пухлину підшлункової залози.
Клініка залежить від локалізації процесу, його місцевого розповсюдження, характеру ускладнень, що викликані пухлиною та метастазування.
Для пухлин головки ПЗ є характерним розвиток механічної жовтяниці, що супроводжується шкірним свербінням, причиною якої є обструкція жовчовивідних шляхів в результаті проростання або стиснення пухлиною (Мал. 16.1. а,б). При цьому хворий звертає увагу на знебарвлення калу і темне забарвлення сечі. Болі і кишковий дискомфорт можуть передувати розвитку жовтяниці, але у ряді випадків жовтяниця буває першим і єдиним симптомом захворювання. В більшості випадків поява механічної жовтяниці свідчить про наявність місцево-поширеного процесу.
|
|
Одним із симптомів пухлини хвоста ПЗ є наявність в лівому підребер'ї безболісної пальпованої пухлини. В той же час больовий синдром при пухлинах хвоста ПЗ може бути більш вираженим. Решта симптомів зустрічається так само часто, як і при раку головки ПЗ.
Мал. 16.1.а Іктеричність склер | Мал. 16.1.б Механічна жовтяниця |
Достатньо часто визначається асцит, причинами якого можуть бути портальна гіпертензія або пухлинна дисемінація по очеревині.
Анемія при РПЗ зустрічається у третини хворих, в більшості випадків як наслідок кровотеч при проростанні стінок шлунка і кишки.
Отже, підозра на наявність пухлини підшлункової залози при виникненні жовтяниці повинна з'явитися у разі:
а) стійкої жовтяниці, що постійно зростає, яка виникла без болю або супроводжується тупими постійними болями, втратою ваги;
б) якщо жовтяниці передувало шкіряне свербіння, втрата ваги, слабкість;
в) якщо під час пальпації живота знайдений збільшений не болючий жовчний міхур, що поєднується з жовтяницею;
г) механічна жовтяниця виникає у літньої людини;
д) поява жовтяниці не пов'язана з нападами болю, відсутній "жовчний" анамнез.
Таким чином, клінічна картина раку підшлункової залози складається із симптомів, викликаних безпосередньо пухлиною, і симптомів, пов’язаних із вторинними ефектами і обумовлених анатомічним відношенням пухлини до вивідних протоків підшлункової залози. До першої групи найбільш характерні болі у верхній половині живота, підвищена втомлюваність, слабкість, схуднення, анорексія, анемія. Друга група спостерігається внаслідок обтюрації панкреатичних (біль, схуднення, порушення травлення їжі, кишкові розлади, вторинний цукровий діабет) і позапечінкових жовчних протоків (жовтяниця, шкіряне свербіння, збільшення печінки і жовчного міхура, порушення функції печінки, лихоманка), а також просвіту дванадцятипалої кишки (відчуття важкості у епігастральній ділянці, блювання).
|
|
При об'єктивному дослідженні необхідно звернути увагу на живлення хворого, тургор шкіри, колір слизових оболонок. При дослідженні очеревини важливе значення має пальпація ділянки підшлункової залози, знаходження пухлини або інфільтратів.
Однією з ознак пухлини підшлункової залози є симптом Курвуаз'є, що поєднується з жовтяницею. Пухлина, що визначається пальпаторно, свідчить про неоперабельність процесу.
При обтюраційній жовтяниці на підставі раку підшлункової залози майже завжди визначається збільшення печінки, обумовлене холестазом, вторинним біліарним цирозом, ангіохолітом. При пальпації печінка буває щільною, з гострим краєм, з гладкою поверхнею, при метастазах - бугруватою, болючою.