Питання. Теорія ефекту масштабу

Ефект масштабу – зменшення середніх витрат внаслідок зростання обсягів виробництва.

Особливості ефекту від масштабу:

- Потребує наявності достатньо ємного ринку (один інтегрований ринок)

- Е.м. веде до порушення досконалої конкуренції => формується олігопольний ринок або ринок монополістичної конкуренції => МТ концентрується в руках ТНК.

- Пояснює торгівлю диференційованими товарами

Ефектом масштабу пояснюється торгівля між країнами, що однаково наділені факторами виробництва, у втакій мірі, що незначні відмінності в забезпеченості ними не можуть вважатися поясненням взаємної торгівлі. Модель економіки масштабу пояснює також і торгівлю між країнами технологічно близькою або навіть однорідною продукцією.

Припустимо, що дві країни ідентичні і тому їхня пропозиція товарів 1 і 2 характеризується кривими виробничих можливостей, що зливаються, а попит на них - кривими байдужності, що зливаються, (мал. 5.8). Оскільки економіка характери зується ефектом масштабу, то крива виробничих можливостей вигнута в напрямку точки відліку. До торгівлі обидві країни роблять і споживають по 40 одиниць товарів 1 і 2 у точці А. Відносна ціна — Р₁/Р₂ = Р_А, і крива байдужності, що визначає попит, — I. Баланс у точці А дуже нестійкий. У силу специфічності вигину кривій виробничих можливостей у результаті ефекту масштабу будь-який мінімальний зсув у відносній ціні вправо від т.А приведе до падіння відносної ціни товару 1 доти, поки перша країна не стане робити тільки товар 1. Аналогічно, будь-яке зсув рівноважної ціни уліво від А приведе до падіння відносної ціни товару 2, доти поки друга країна не стане спеціалізуватися тільки на виробництві товару 2.

З початком торгівлі перша країна почне спеціалізуватися тільки на товарі 1, що буде поступово зрушувати крапку виробництва від А в напрямку стрілки, поки вона не досягає точки В, у якій перша країна буде цілком спеціалізуватися на товарі 1. Друга країна буде спеціалізув. на товарі 2, що зрушить точку її виробництва від А в напрямку стрілки, поки вона не досягає повної спеціалізації в т.В'. При повній спеціалізації кожна країна зможе продати іншої по 60 одиниць товарів 1 і 2 і збільшити своє споживання в т.Е кожного товару на 20 одиниць. Нова крива байдужності II розташується вище, показуючи рівень споживання, що зріс у результаті торгівлі кожної з країн. Ріст споживання відбувся в результаті ефекту масштабу, оскільки країни, почавши спеціалізуватися на визначеному товарі, змогли в сукупності зробити обох товарів більше, ніж до торгівлі.

Зовнішній ефект масштабу — зниження витрат на одиницю товару в рамках фірми в результаті росту масштабів виробництва в галузі в цілому.

Внутрішній ефект масштабу — зниження витрат на одиницю товару в рамках фірми в результаті росту масштабів її виробництва.

 

Висновки із теорій:

1. Теорія Х-О пояснює міжгалузеву торгівлю, а е.м. – внутрішньогалузеву.

2. За умови економії масштабу розбіжності в цінах, які раніше були вже не є індикаторами напрямків торгівлі.

3. Модель внутрішньогалузевої торгівлі: зростання доходів у реальних величинах у всіх власників факторів.

4. Внутрішньо фірмова торгівля пов’язана із зростанням торгівлі напівфабрикатами і комплектуючими.

Питання.

Внутрішньогалузева торгівля — обмін між країнами диференційованими продуктами однієї галузі.

Міжгалузева торгівля — обмін між країнами гомогенною продукцією різних галузей.

Індекс внутрішньогалузевої торгівлі: чим більша різниця у розбіжн забезп факторами в-ва тим більше є в.г.т.

 Т = 1 – (Х-М)/(Х+М)

Якщо прямує до 0 кр повинна екс чи імп товар, в.г.т. відсутня

Якщо до 1, макс в.г.т.

Взаємозв’язок в.г.т. і між галуз. Якщо товари є гомогенними, то стандартно розподіл есп/імп,якщо тов1 може продовж екс, але може бути імпортером і тов1 і тов2, тільки ін. номенклатури.

 

Кількість фірм і витрати:чим більше фірм в галузі тим більші середні витрати.

Р-показує взаємозв між к-тю фірм і ціною тов..чим більше фірм тим нижча ціна.

С – чим більше фірм тим вищі витрати(бо менше ринкова частка)

Внутрішньогалузева торгівля здійснюється переважно диференційованими (гетерогенними) товарами, хоча в окремих випадках можлива і внутрішньогалузева торгівля гомогенними товарами. Причинами цього можуть бути скорочення транспортних витрат або сезонні розходження. У країні I і в країні II є виробники (S,S') і споживачі (D i D') того ж самого товару, розташовані географічно, як на малюнку. Оскільки відстань SD' значна менше, ніж відстань D'S', другій країні дешевше привезти товар з першої, а не від свого постачальника. Внутрішньогалузева торгівля диференційованими товарами пояснюється наступними причинами:

• Розходження в смаках споживачів, що хочуть мати більший вибір товарів у рамках однієї товарної групи. Частина жінок предпочитают французькі парфуми, а інші — італійські.

• Пересічний попит. К раїни експортують ті промислові товари, для яких існує ємний внутрішній ринок. Оскільки споживачі в країнах із приблизно однаковим рівнем доходу мають приблизно схожі смаки, кожній країні легше експортувати ті товари, у виробництві і торгівлі якими на внутрішньому ринку накопичений великий досвід.

• Ефект масштабу. Внутрішньогалузева торгівля дозволяє одній країні спеціалізуватися, скажемо, на напівпровідних джипах, а іншої — на полноприводных джипах. Оскільки попит існує і на ті і на інші товари, кожна з країн зможе робити і продавати один одному більше машин кожного типу.

Внутрішньогалузева торгівля не приводить до переміщення великих груп зайнятих із секторів, експорт яких падає, у сектори, експорт яких розвивається. Внутрішньогалузева торгівля веде до того, що доходи власників усіх факторів виробництва — незалежно, чи є вони відносно надлишковими або відносно недостатніми, — збільшуються за рахунок ефекту масштабу. З іншого боку, міжгалузева торгівля може при вести до руйнування цілих галузей виробництва, що не зможуть витримати конкуренції більш дешевих іноземних товарів і розоряться. Якщо робоча сила узкоквалифицированна і не може швидко перейти від виробництва танків до виробництва швейних машин або географічно немобільна і не може швидко переїхати на проживання в інші регіони країни, де є робота в експортному секторі, то це може привести до серьезнейшим соціальних проблем.

 

Питання.

Модель технологічного розриву:познер 1961 моделі затверджується, що гнітюча частина торгівлі між індустріально розвиненими країнами заснована на впровадженні нових виробничих процесів і нових продуктів. Це дає можливість фірмі, що впроваджує, або країні тимчасово створити монополію на світовому ринку.

Нові технологічні товари => технологічна рента => бажання країн купити ці товари => імітація виробництва цих товарів в інших країнах => країна-виробник відмовляється від виробництва цих товарів і починає розробку нових товарів.