1. Простежте за зміною рівняння часу за астрономічним календарем та складіть його номограму. Чому рівне його значення сьогодні? В які дати рівняння часу має нульові та екстремальні значення?
2. У пункті ( =1h45m ), в момент, коли 7 листопада на сонячному годиннику було 10h30m, годинник, який йде за декретним часом, показував 11h14m00s. Обчисліть поправку годинника, що показує декретний час.
3. Знайдіть місцевий, поясний і декретний час в Запоріжжі (2 пояс, =350 ) в той момент коли в Ташкенті (5 пояс) на міському годиннику було 6h40m вечора.
4. Обчисліть місцевий, поясний і декретний час в пунктах, що лежать на меридіанах з географічною довготою =710 , =1210 в момент справжнього полудня 5 липня в Києві ( =2h02m).
5. В деякому населеному пункті в 20h35m середнього часу було прийнято радіосигнал: "19 годин за Київським часом". Визначити:
а) географічну довготу місця спостереження і номер годинного пояса, в якому цей пункт лежить;
б) на скільки відрізняються покази годинників, що йдуть за місцевим і декретним часом в цьому пункті.
|
|
6. Радіостанція експедиції в момент 3h9m13s середнього місцевого часу прийняла радіосигнал: "12 годин за декретним часом 8 пояса". Визначити за цими даними географічну довготу місцезнаходження експедиції.
Дата _____ Час _______
Лабораторна робота №6
Тема роботи: зоряний час
Мета роботи: дати визначення зоряного часу та зоряної доби. З’ясувати систему рахунку зоряного часу та його зв’язок з середнім сонячним часом. Навчитись визначати поправки годинника та користуватись таблицями переводу зоряного часу в середній сонячний час і навпаки.
Обладнання, посібники і матеріали: астрономічний календар, каталог зір, модель небесної сфери. Таблиці переводу зоряного часу в середній сонячний і навпаки з середнього сонячного в зоряний час.
Література: [1-4].