Завдання для теоретичної підготовки

1. Розглянути запропоновані в підручниках приклади визначення географічних координат.

2. Зарисувати схематично будову сонячного висотоміра.

3. Накреслити паралактичний трикутник та дати означення його елементам.

4. За допомогою паралактичного трикутника одержати формулу для визначення географічної широти місця спостереження (рис.1):

.     (1)

5. Для розв’язку рівняння (1), відносно j, значення d_о беремо із змінної частини календаря. z_о визначаємо безпосереднім вимірюванням h_о. t_o – годинний кут, який знайдемо з рівняння

t_o = T_п - (l_к - l_в) + h +12^h.                  (2)

Тут Т_п – поясний час (київський); l_к – довгота Києва; l_в – довгота Вінниці; h - рівняння часу на момент виконання роботи.

Для спрощення розрахунків зробимо позначення

cosz_o = s, sind_o = a, cosd_ocost_o = b.

Тоді рівняння (1) прийме вигляд 

asinj + bcosj = s                           (3)

 

 Поділимо обидві частини рівняння (3) на  і введемо допоміжний кут , так що:

    (4)

(Це можлива, оскільки сума квадратів правих і лівих частин рівняння (4) зажди рівна одиниці). Тоді рівняння (3) прийме вигляд:

,

 або            (5)

 6. За рівнянням (5) можна визначити значення географічної широти міста Вінниці, якщо провести відповідні спостереження.

Контрольні запитання

 1. Як визначають широту місця спостереження?

 2. Що називається рівнянням часу і які причини його існування?

 3. Що таке паралактичний трикутник і які його елементи?

 4. Пояснити будову сонячного висотоміра.

 5. Для яких цілей використовується стала і змінна частина астрономічного календаря?