Особливості розумової праці

Особливістю розумової праці є переробка і інтеграція величезного обсягу інформації в умовах обмеження рухової активності (гіподинамія), що обумовлено специфікою робочої пози, невеликими обсягами робочих рухів. Переважання позної активності над фазній, пов'язаної з робочими рухами переважно рук, ніг або їх поєднання, негативно впливає на функціональний стан організму. Основною причиною, знижує рівень функціонального стану при локальній роботі, є обмеження потоку рефлекторної стимуляції внутрішніх органів, залоз внутрішньої секреції, симпатико-адреналової системи з боку пропріоцепторів м'язів. Не можна виключити ослаблення стимулюючих впливів на внутрішні органи з боку інтероцепторів, що сприймають механічні поштовхи при фазній активності м'язів. Відповідні механізми знижують всі види обміну речовин.

Таким чином, йде велике навантаження на зорову сенсорну систему, що приводить до втоми; тонус працюючих м'язів підвищується, що призводить до підвищення тонусу судин і артеріального тиску; зміна положення хребта  з часом призводить до порушення постави та іншим серйозних дефектів хребта типу остеохондрозу, що дає негативний вплив на діяльність внутрішніх органів грудної, черевної і тазової порожнин; через мало-рухову активність при звичайному харчуванні йде збільшення маси тіла, що є фактором ризику для багатьох функціональних систем організму, в першу чергу для системи кровообігу. З метою усунення факторів ризику в режимі розумової праці необхідно чергувати розумову роботу з організованою руховою активністю у вигляді занять фізичною культурою.

Білет 30

Функції хвостатого ядра і шкарлупи

Базальні (підкіркові) ядра головного мозку розташовуються під білою речовиною усередині переднього мозку, переважно в лобових частках. До базальних ядер відносять хвостате ядро, шкарлупу, огорожу, бліду кулю.

Хвостате ядро й шкарлупа одержують спадні зв'язки переважно від екстрапірамідної кори через підмозолистий пучок. Інші поля кори великого мозку також посилають велику кількість аксонів до хвостатого ядра й шкарлупи. Основна частина аксонів хвостатого ядра й шкарлупи йде до блідої кулі, звідси - до таламуса й тільки від нього - до сенсорних полів. Отже, між цими утвореннями є замкнуте коло зв'язків. Хвостате ядро й шкарлупа мають також функціональні зв'язки зі структурами, що лежать поза цим колом: із чорною субстанцією, червоним ядром, люісовим тілом, ядрами передодня, мозочком, y-клітками спинного мозку. Достаток і характер зв'язків хвостатого ядра й шкарлупи свідчать про їхню участь в інтегративних процесах, організації й регуляції рухів, регуляції роботи вегетативних органів. Реакцію нейронів хвостатого ядра викликають роздратування шкіри, світлові, звукові стимули. Пряме роздратування деяких зон хвостатого ядра викликає поворот голови убік, протилежний роздратованій півкулі, що, тварина починає рухатися по колу, тобто виникає так називана циркуляторна реакція. Роздратування інших областей хвостатого ядра й шкарлупи викликає припинення всіх видів активності людини або тварини: орієнтовної, емоційної, рухової, харчової.

Фізіологічні механізми ухвалення рішення

Процес прийняття рішення - похідне невизначеності ситуації, в якій воно здійснюється. Процес вибору стає проблемою лише тоді, коли в системі «людина - навколишнє середовище» є невизначеність стосовно до здійснення дій, спрямованих на досягнення певної мети, кінцевого результату.

Фізіологічний механізм прийняття рішення як вузлового моменту будь-якої форми цілеспрямованої поведінки. Процес прийняття рішення є універсальним принципом аналізу, синтезу і переробки в центральних нервових утвореннях вхідної сенсорної інформації та формування вихідної реакції. Прийняття рішення - ключовий акт у діяльності будь-якої достатньо складної біологічної системи, що функціонує в реальних умовах зовнішнього середовища, що знайшов свій кульмінаційний розвиток і вдосконалення у різних формах прояву ВНД.

Суть процесу прийняття рішення зводиться до кількох моментів: сприйняття, прийом і обробка аферентної інформації, освіта, формування поля альтернатив (набір можливих варіантів для подальшого вибору), порівняльна оцінка альтернативних дій в цілях здійснення раціонального вибору і власне вибір альтернативи - кульмінація рішення проблеми. Вибір при прийнятті рішення значною мірою обумовлений поточною мотивацією.