Функція | Стадія I – проста структура | Стадія II – функціональна | Стадія III – дивізіональна | ||
1. Зростання: основні проблеми | Виживання і зростання, короткострокові управлінські проблеми | Зростання, раціоналізація, збільшення ресурсів, які забезпечують адекватне розв’язання проблем, пов’язаних із товарами | Довіра в управлінні та інвестиціях, контроль над зростаючими диверсифікованими ресурсами. Важливим є розв’язання проблем дивізіонального рівня | ||
2. Цілі | Персональні і суб’єктивні | Прибутки і бюджети по функціях | Віддача на внесений капітал: прибутки, доходи на акцію | ||
3. Стратегія | Внутрішня і персональна. Використання найближчих можливостей, які бачить керівник-власник | Функціонально- орієнтована, обмежена масштабами виробництва одного продукту. Використання одного базового продукту або сфери послуг | Зростання і диверсифікація продукції. Використання загальних можливостей бізнесу | ||
4. Характе ристика | Одна одиниця: „одна людина представляє” | Одна одиниця, функціонально спеціалізована група | Централізоване загальне керівництво і децентралізовані підрозділи | ||
5.1. Вимірю- вання і контроль | Особистий, суб’єктивний контроль, що базується на простій системі обліку та повсякденному спілкуванні і спостереженні | Контроль однією людиною неможливий, необхідний контроль по функціональних областях. Залучаються складні системи контролю | Комплексна система, яка дає можливість порівняння і аналізу, сигналізує про проблеми і можливості їхнього розв’язання,, залучення до контролю керівників підрозділів | ||
5.2. Ключові показники | Персональні критерії власника, ефективність виробництва, можливість розв’язання виробничих проблем | Функціональні і внутрішні критерії, такі як обсяги реалізації; порівняння результатів з бюджетом, статус у групі, персональні взаємозв’язки і т.п. | Більш загальні показники, такі як прибуток, повернення на інвестиції, обсяги продажу, частка ринку, продуктивність, збільшення кількості персоналу, соціальна відповідальність і т.п. | ||
6. Система заохочення і штрафів | Неформальна, персональна, суб’єктивна. Використовуєть ся для встановлення контролю і розподілу невеликого обсягу ресурсів для забезпечення персонального заохочення ключових працівників | Більш структурована, спрямована на реалізацію узгоджених політик, а не на заохочення власної думки | Заохочується слідування загальнокорпоративним політикам на різних рівнях управління з окремими виключеннями в індивідуальних випадках |
Стадія розвитку Стратегія
|
|
|
|
Рис. 6. Взаємодія стратегії та структури.