Конфедерація – одна з форм державного устрою, союз незалежних держав, які об’єднуються з метою координації своєї діяльності з деяких питань

Компроміс –                 згода, порозуміння з політичним противником, до­сягнуті шляхом взаємних                  поступок.

 

Консолідація –            зміцнення, згуртування, об'єднання.

 

Кон'юнктура –         сукупність умов, стан речей, збіг обставин, що мо­жуть впливати на хід і результат якоїсь справи або процесу (наприк­лад, економічна кон'юнктура).

 

Коренізація –             політика компартійно-радянського керівництва, спрямо-вана на утвердження контролю за життям національних республік; здійснювалася переведенням діяльності органів управління, культурно-масових закладів, преси на місцеві мови національностей.

Корупція –                    підкуп державних і політичних діячів.

 

Космополітизм –         теорія і практика, в основі якої лежить теза про необхід-ність заміни національного громадянства світовим.

 

Криза політична – тимчасове призупинення або припинення функціону-вання окремих елементів або інститутів політичної системи; значне поглиблення й загострення наявних політичних конфліктів, по­літичної напруженості.

 

Культ особи –            єдиновладдя тоталітарного типу релігійного характеру, що означає раболіпство, сліпе поклоніння “божеству”.

 

Консерватизм –            політична ідеологія і практика суспільно-полі­тичного життя, що орієнтується на збереження та підтримання існую­чих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-пра­вових засад.

Конституційна

Монархія –                    форма правління в деяких державах, де влада монарха обмежена Конституцією. Законодавчі функції передано парламенту, виконавчі – уряду.

Конституція –              основний закон держави, який визначає основи суспіль-ного і державного устрою, систему державних органів, порядок їх створення і діяльності, права і обов’язки громадян; основа законодавства держави.

Контрреволюція –     активна боротьба скинутих класів і соціальних груп проти розповсюдження революції з метою її придушення і відновлення старих порядків.

Конфедерація –            одна з форм державного устрою, союз незалежних держав, які об’єднуються з метою координації своєї діяльності з деяких питань.

Кримська (Ялтинська) конференція 1945   –                    зустріч керівників країн антигітлерівської коаліції – Й. Сталіна, Ф. Рузвельта, У. Черчілля, відбулася вЯлті 4-11 лютого 1945 р. Конференція визначила плани країн-осюзниць відносно остаточного розгрому блоку фашистських держав, виробила політику повоєнного облаштування світу. Було прийнято рішення про створення міжнародної структури з метою збереження миру – Організації Об єднаних Націй (ООН) і її постійно діючого органу – Ради безпеки.Україна вступила в ООН як рівноправний член.

 

Легіон Українських січових стрільців – військове формування в складі австро-угорської армії, що діяло на російському фронті 1914- 1918рр. Ядро легіона склали вихованці українських військових організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт». 

Легітимність –              визначення або підтвердження законності яко­гось права чи повноваження; здатність політичного режиму досягати суспільного визнання й виправдання обраного політичного курсу, ви­несених ним політичних рішень, кадрових або функціональних змін у структурах влади.

«Лисенковщина» - специфічний період в сільськогосподарській та біологічній науці та практиці, пов язаний з проявом культу особи ВАСХНІЛ, академіка АН УРСР Т. Лисенка, результатом якої була ліквідовація перспективних наукових досліджень.

Мажоритарна

система –                  система виборів, при якій до уваги приймаються тільки голоси, які віддані за кандидата, що отримав більшість голосів на конкретній виборчій дільниці.

 

Маргіналізація –       незавершений, неповний перехід людини в нове соціальне середовище, за якого вона втрачає попередні соціальні зв'яз­ки, але ще не може повною мірою пристосуватися до нових умов життя.

 

Менталітет –    стійкі структури глибинного рівня колективної та індивідуальної свідомості й підсвідомості, що визначають устремлін­ня, нахили, орієнтири людей, у яких виявляються національний ха­рактер, загально визнані цінності, суспільна психологія.

 

Міграція –                     пересування, переміщення.

 

Модернізація –       оновлення, вдосконалення, надання будь-чому сучасно-го вигляду, переробка відповідно до сучасних вимог.

 

Монархія –                   форма державного управління, за якої влада зосереджується в руках однієї людини (царя, короля, фараона і т.п.) і є спадковою.

Народний секретаріат УНР – перший радянський уряд україни, створений 11 грудня 1917 р. в Харкові на з їзді Рад. Виник як альтернатива Генеральному секретаріату УЦР.

Науково-технічна революція – процес якісного перетворення виробничих сил на основі досягнень науки та техніки.

Національно-

визвольний рух –        суспільно-політичний рух, направлений проти іноземно-го панування. Має за мету завоювання національної незалежності, реалізацію права нації на самовизначення.

 

Національний

доход –                           новостворена у сфері матеріального ви­робництва вартість або частина сукупного (валового суспільного) про­дукту, що залишається після спожитих засобів виробництва.

 

Нація –                   історична спільнота людей, що складається в процесі фор­мування спільності території, економічних зв'язків, літературної мо­ви, етнічних особливостей культури та характеру.

 

Націонал – соціалізм (нацизм) – форма суспільного устрою, об єднуюча соціалізм з яскраво проявленим націоналізмом і расизмом, а також назва ідеології, обгрунтовуючої такого роду соціальний порядок. Прикладом проведення такої ідеології в життя є Третій Рейх, де націонал – соціалізм був офіційною ідеологією, поєднуючої в собі елементи соціалізму, націоналізму, расизму, фашизму та антисемітизму.

Нейтралітет –       невтручання в чужі суперечки, в боротьбу між сторона-ми.

 

Нацизм –                  політичний рух (з 1919р.), ідеологія, державний режим у Німеччині. Намагався довести право Німеччини на завоювання інших народів, особливо слов’янських, на панування в світі. Поєднував терор проти незгодних з масовою демагогічною пропагандою, слугував обрунтуванням масових убивств людей, геноциду народів.

 

Нова економічна

 політика (НЕП) –     особлива політика, яку проводило керівництво Радянсь-кої держави з метою відбудови народного господарства. Включала елементи ринкових відносин при збереженні контролю держави над економікою.

 

Номенклатура –    пануючий клас радянського суспільства, партійно-державне керівництво.

 

Окупаційний

режим –                      система військового або цивільного управління, встановлена загарбниками на захопленій під час воєнних дій території.