Причому фірма зможе (або вважає, що зможе) продати за даною ціною будь-яку кількість одиниць продукції. Будь-яка кількість товару може бути продана по одній і тій же ціні (рис. 9.2).
Рисунок 9.2 – Крива попиту для досконало конкурентного підприємства
Як показано на рис. 9.3, фірма максимізує прибуток у точці E0 при ціні P0. Зрозуміло, що фірма взагалі не буде випускати продукцію, якщо крива попиту відповідає ціні P1 і перетинання граничних витрат і граничного виторгу відбувається в точці E1. Однак, якщо ціна P2 вище середніх змінних витрат AVC, хоча й нижче середніх загальних витрат AC, фірма все-таки буде вести виробництво (деякий нетривалий період), повністю покриваючи змінні й частково постійні витрати. У більш тривалому періоді це звичайно неможливо. Це обумовлено тим, що фірма при такій ціні не зможе покрити свої середні витрати, і буде змушена покинути ринок.
Рисунок 9.3 – Максимізація прибутку в умовах досконалої конкуренції
Для того, що б всі інші фірми «залишалися на плаву», необхідно, щоб, принаймні, покривалися середні витрати фірм, що залишилися в галузі, тобто
P = AC. (9.1)
Що відбудеться, якщо вихід фірм із галузі буде тривати? Очевидно, що подальше зниження пропозиції викличе зростання ціни й приведе до перевищення її для фірм, що залишилися, над середніми витратами, а отже, до одержання деякого економічного прибутку. Але це буде сигналом для входу в галузь нових фірм. Процес входу припиниться, як тільки ціна буде лише покривати середні витрати (P = AC). Таким чином, в умовах досконалої конкуренції вхід і вихід фірм у галузі визначить у довгостроковому періоді
рівність ціни величині середніх витрат (рис. 9.4).