Рисунок 9.10 – Максимізація прибутку в умовах чистої монополії

Монополістично конкурентна фірма, з погляду економічної ефективності, більше походить на монополіста. Однак, конкуренція вносить свої корективи. Якщо монополіст може діставати довгостроковий прибуток, то в монополістичного конкурента, як ми вже зазначали вище, справи йдуть по-іншому.

Через неспівпадіння точки довгострокової рівноваги із точкою мінімуму середніх витрат випливає наступне:

− структура монополістичної конкуренції змушує покупців переплачувати за товар. Плата за диференціацію товару дорівнює різниці між рівноважною ціною, яку установлювали при монополістичній конкуренції, і ціною при досконалій конкуренції;

− при монополістичній конкуренції встановлюється обсяг менший, чим обсяг виробництва при досконалій конкуренції;

− оскільки у точці довгострокової рівноваги ціна попиту вище граничних витрат фірми, то знайдуться покупці, які погодяться заплатити за додаткову одиницю продукції товару більше, ніж було б витрачено фірмою. З погляду покупців, галузь недовикористовує ресурси для виробництва потрібного їм товару. Однак збільшення випуску скоротить прибутки фірми, тому вони не будуть цього робити.

Таким чином, чим вище ступінь диференціації (розходження, про це мова йтиме далі) товару, тим більш недосконала конкуренція на ринку й тим значніше відхилення використовуваних потужностей, обсягів виробництва й цін від найбільш ефективних. І тим більше монополістичний конкурент схожий на монополіста. І навпаки, чим більше ступінь взаємозамінності продукції, тим більше монополістичний конкурент схожий на досконалого конкурента. Але в будь-якому разі, при розгляді монополістичної конкуренції мова йде про неефективну економіку.