Рисунок 9.4 – Стан довгострокової рівноваги при досконалій конкуренції

 

Незалежно від того, до числа яких галузей відноситься чисто конкурентна галузь, остаточний стан довгострокової рівноваги кожної фірми, що входить до неї, має ті самі основні характеристики – стан рівноваги досягається за умови:

 

                            P = MR = МС = АС min.                                   (9.2)

На підставі цієї рівності випливають деякі висновки про ефективність чистої конкуренції – висновки, що мають важливе суспільне значення. До цих висновків перейдемо далі, розглядаючи економічну неефективність монополістичної фірми.

В умовах чистої монополії ціна не є заданою величиною. Це означає, що чим більше продукції виробник зробить, тим меншою буде можлива ціна реалізації (рис. 9.5).

 

Рисунок 9.5 – Крива попиту в умовах чистої монополії

Крива попиту (і середнього доходу) для монополіста має від'ємний нахил. Крім цього: MR < AR.

Монополіст також максимізує свій прибуток при MR = MC, але на відміну від зовсім конкуруючої фірми MR < P.

 

Рисунок 9.6 – Криві граничного доходу і граничних витрат

 

На рис. 9.6 криві граничного доходу MR і граничних витрат MC перетинаються в точці, яка відповідає випуску монополістом Q1 одиниць продукції. У той же час, обсягу випуску Q1 відповідає точка K на кривій попиту та ціна P1. Очевидно, що умова, яка визначає вхід і вихід фірм у галузі при досконалій конкуренції в довгостроковому періоді не існує для монополіста. Він (монополіст) не тільки в короткому, але й у довгостроковому періоді може одержувати позитивний чистий прибуток, внаслідок наявних бар’єрів для входу в галузь нових фірм. Головна причина утворення монополістичного прибутку – можливість монопольного виробника обмежити випуск (порівняно з випуском при досконалій конкуренції) і, отже, реалізовувати товар по більш високій ціні.

Таким чином, з вище викладеного є маємо:

1) фірма, що максимізує прибуток в умовах досконалої конкуренції, може контролювати лише один параметр – обсяг випуску продукції (фірма враховує вид своєї виробничої функції й витрат і величину заданої ринком ціни);

2) фірма, що максимізує прибуток в умовах чистої монополії, визначає одночасно значення двох параметрів – обсягу випуску й ціни (фірма враховує вид своєї виробничої функції витрат і криві попиту з від'ємним нахилом).

 




Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: