Протокол ТСР

План.

1. Протокол ТСР.

2. Формат ТСР-сегменту.

3. Протокол UDP.

4. Формат UDP-сегменту.

Література:

1. Буров Є.В. Комп’ютерні мережі: Підручник. – Львів: “Магнолія плюс”,2006. – 264 с.

2. Болілий В.О., Котяк В.В. Комп'ютерні мережі. Навчальний посібник. - Кіровоград: ЦОП Авангард, 2008.- 146с.

3. Гордєєв, О. О. Комп’ютерні мережі: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів: Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України”. – Суми: ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2011. – 250 с.

4. Олифер В. Г., Олифер Н. А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы: Учебник для вузов. 4-е изд. — СПб.: Питер, 2010. — 944 с.

5. Современные операционные системы. 3-е изд. / Э. Таненбаум. — СПб.: Питер, 2010. — 1120 с:

6. Бутаев М.М. Моделирование сетей ЭВМ: учеб.-метод. пособие / М.М. Бутаев, Н.Н. Коннов. – Пенза: Изд-во Пенз. гос. ун-та, 2007. – 56 с.

TCP (Transmission Control Protocol, Протокол керування передачею) було спроектовано в якості зв’язуючого протоколу для забезпечення інтерактивної роботи між комп’ютерами. ТСР забезпечує надійність та достовірність обміну даними між процесами на комп’ютерах, які входять до загальної мережі. ТСР, з одного боку, взаємодіє з прикладним додатком, а з іншого – з протоколом, який забезпечує „функції низького рівня”: маршрутизацію і адресацію пакетів, які, як правило, виконує ІР.

У операційній системі реалізація ТСР представляє собою окремий системний модуль (драйвер), через який, як правило, проходять всі виклики функцій протоколу. Інтерфейс між прикладним процесом і ТСР являє собою бібліотеку викликів – таку ж, як бібліотека системних викликів, наприклад, для роботи з файлами. Користувач може вікрити або закрити з’єднання (як вікрити або закрити файл) і відправити або прийняти дані з встановленого з’єднання (аналогічно операціям читання та запису). Виклики ТСР можуть працювати із прикладним додатком у асинхронному режимі.

Схема роботи додатку користувача з ТСР полягає в наступному. Для передачі даних процес користувача повинен викликати Для передачі даних процесові користувача треба викликати відповідну функцію TCP, із указівкою на буфер переданих даних. TCP упаковує ці дані в сегменти свого стека і викликає функцію передачі протоколу нижнього рівня, наприклад IP.

На іншому кінці, одержувач TCP групує дані, що надійшли від протоколу нижнього рівня, у приймаючі сегменти свого буфера, перевіряє цілісність даних, передає дані процесові користувачаі повідомляє відправника про їхнє одержання.

У моделі міжмережевого з'єднання взаємодія TCP і протоколів нижнього рівня, як правило, не специфіковано, за винятком того, що повинен існувати механізм, що забезпечував би асинхронну передачу інформації від одного рівня до іншого. Результатом роботи цього механізму є інкапсуляція протоколу більш високого рівня в тіло протоколу більш низького рівня. Реалізується цей механізм через інтерфейс викликів між TCP і IP.

У результаті роботи цього механізму кожен TCP-пакет вкладається в "конверт" протоколу нижнього рівня, наприклад, IP. Отримана в такий спосіб дейтаграма містить у собі TCP-пакет так само як TCP-пакет містить користувальницькі дані.