Транснаціональні компанії

ТАБЛИЦЯ ОЦІНКИ ДІЛОВИХ ТА ОСОБИСТИХ ЯКОСТЕЙ КЕРІВНИКА

Необхідно виділити три головних із них, по кожному фактору проставити коефіцієнт і відповідний бал. На завершення підбити підсумки, обгрун-тувавши прийняте рішення. Самостійно за таким самим принципом скласти таблицю (за вищенаведеним зразком) ділових та особистих якостей керів­ника, включивши до неї також 10 факторів, але відповідним чином змі­нивши їх склад і послідовність.

У стовпці 2 переглянути ділові й особисті якості керівника, виділивши головні з них, другорядні, допоміжні (третьорядні). Заповнюючи таблицю, у стовпці 3 проставити значення коефіцієнта по кожному фактору в діапазоні від 0,1 до 3,0. У стовпець 4 необхідно занести відповідні оцінки в балах, виходячи з того, що коефіцієнт 1,0 відповідає 5 балам, 2,0 — 10 балам, 3,0 — 15 балам. Максимальна підсумкова оцінка в балах не повинна перевищувати 75 балів. У стовпці 5 дати коротке обгрунтування значущості факторів з урахуванням специфіки діяльності конкретних фахівців і керівників.

4. Для більш глибокої перевірки знань заданої теми рекомендується проведення ділової гри (див.: Методические указания к проведению деловой игры “САИТ” по курсу “Социология труда и организация прикладных социологических исследований / Сост. Г. В. Дворецкая. — К., 1991).

Завдання для перевірки знань

1.Що вивчає соціологія праці й управління?

2.Назвіть об’єкти соціального управління.

3.Охарактеризуйте основні етапи розвитку соціології праці й управління.

4.З’ясуйте сутність основоположних теорій соціології праці й управління.

5.Охарактеризуйте функції, які має виконувати соціологія праці й управ­ління.

6.Розкрийте зміст завдань, які має вирішувати соціологія праці й управління в період становлення ринку праці.

7.Обгрунтуйте необхідність зростання ролі соціології праці й управління в умовах переходу до ринку.

8.Назвіть складові системи соціального управління.

9.У чому сутність праці як базового соціального процесу?

10.Розкрийте сутність соціологічних категорій “зміст праці” і “харак­тер праці”, порівняйте їх.

11.Розкрийте особливості соціологічного вивчення трудового колективу.

12.Які соціальні функції виконує трудовий колектив?

13.Що є основною соціологічною характеристикою трудового колективу?

14.Які процедури містять соціально-психологічні методи управ­ління трудовим колективом?

15.Чим відрізняється соціальне прогнозування від планування?

16.Які специфічні методи використовує соціальне прогнозування?

17.У чому сутність соціального проектування?

18.Які наукові методи використовує соціальне проектування?

19.У чому сутність соціального планування?

20.Яка роль соціальних технологій в управлінні соціальними процесами?

Передмова

Наприкінці XX - на початку XXI ст. спостерігається інтенсивне зростання зовнішньоекономічної діяльності, в якій транснаціональні корпорації (ТНК) виступають торговцями, інвесторами, розповсюджувачами сучасних технологій, стимуляторами міжнародної трудової міграції. Ці компанії відіграють провідну роль в інтернаціоналізації виробництва, у процесі розширення і поглиблення виробничих зв'язків між підприємствами різних країн. На початок третього тисячоліття міжнародне виробництво товарів і послуг у рамках ТНК становило 7% світового ВВП. ТНК займають передові позиції у світовому виробництві в галузях електроніки, автомобілебудування, хімічній і фармацевтичній промисловості. З діяльністю ТНК пов'язані сподівання й розчарування більшості країн світу, оскільки ці корпорації створили розвинуту мережу виробничої, науково-технічної, інвестиційної, торгової та культурної взаємозалежності країн і заклали підвалини глобальної економіки. З огляду на це знання закономірностей виникнення і тенденцій розвитку транснаціональних форм капіталу є передумовою розуміння сучасних процесів розвитку світової економіки і глобального ринкового середовища, формує методологічні основи опанування складними процесами міжнародного руху товарів, послуг, капіталу, робочої сили. Без усвідомлення ролі ТНК у сучасному світі неможлива достовірна оцінка його реалій, економічних, політичних, культурних та інших відносин.
Кожен спеціаліст з економіки, і передусім з міжнародної економіки, повинен розуміти ті складні процеси, які, по-перше, викликають до життя такий феномен, як ТНК, по-друге, є їх внутрішньою ознакою, що розкриває сам механізм руху транснаціонального капіталу, по-третє, є результатом функціонування цього капіталу.
Пропонований навчальний посібник має на меті дати студентам розуміння суті процесів транснаціоналізації, які конкретизуються у формі ТНК. Його автори виходили з того, що вивчення курсу "Транснаціональні корпорації", який є нормативною, професійно спрямованою дисципліною для студентів спеціальності "міжнародна економіка", повинно базуватися на знанні категорій, понять, економічних законів і закономірностей, засвоєних у процесі вивчення курсів економічної теорії, мікро- та макроекономіки, міжнародної економіки, що є базовими для опанування теорії розвитку мега-економічного рівня. Водночас посібник прислужиться і студентам інших економічних спеціальностей при вивченні спеціальних розділів у нормативних, фундаментальних курсах економічної теорії та міжнародної економіки. З огляду на це в посібнику акцентовано на сучасних підходах до висвітлення теорії і принципів функціонування ТНК, які є найсуттєвішими для розуміння, оцінки та практичного розв'язання економічних проблем, що виникають внаслідок функціонування ТНК, і які останнім часом постали перед Україною як країною, що приймає ТНК і водночас прагне до створення власних таких компаній.
Посібник складається з трьох частин. Кожна з них має своє цільове призначення, що відповідає меті вивчення курсу "Транснаціональні корпорації". В першій частині (розділи 1-4) розглядаються теоретичні засади виникнення і становлення транснаціональних форм капіталу; у другій частині (розділи 5-11) - механізм функціонування ТНК, який трактується як комплекс інструментів, що забезпечують життєздатність транснаціонального капіталу; в третій частині (розділи 12-14) дається характеристика основних наслідків економічної діяльності ТНК.
Посібник створено спільними зусиллями науковців Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України, економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, факультету міжнародних відносин Інституту економіки і права "КРОК".