2015-02-14
481
26.01.2015. 9:00
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=636361496508987&set=a.102481483230327.4485.100004054262796&type=1&theater
Гера,на рахунок смерті,що бачили твої знайомі ясновидячі.Смерть ж буває і іншим чином,не завжди з фізичним тілом. Якось давно я поїхала у Шешори на водоспад.Вода там у річці хоч і по кісточки,але зносить моментально дуже стрімкий потік людину.Тому перейти по каміннях якихось 5 метрів через цю річку вкрай важко і тим більше,що каміння не завжди без моху,який ковзає під ногами,ніби той камінь милом намазали.На другій стороні скала,з якої можна було скочити вниз,бо під водою досить глибоко біля цієї скали.Я ж перейшла річку до скали,де зверху лупив просто такий собі масажний душ-підставиш руку,то відкине,ще й може розвернути.Обережно я вмостилася спиною до цього душу.Через якийсь час починаю повертатися назад і тут на тобі-не так встала на камінь,нога сковзнула і я полетіла у воду.Полетіла,тільки булькнуло за мною.І от несе мене вода,все перевертається перед очима,але все то так швидко,що навіть злякатися нема часу.Потік заносить мене кудись в бік,в якусь печеру,бо починає темніти.Врешті,стало зовсім темно,тихо і мене вже нікуди не несе.Ну,думаю,приплила! Що ж робити,коли я в печері,навколо повна темнота,просвіту нема,дна нема,навколо руками воджу-каміння нема? Для паніки,основне,також часу нема,а повітря от от закінчиться.Тому треба було прийняти хоч якесь рішення добре.Тут я подумала,що помирати не так вже й просто і тому треба швидко готуватися.Як готуватися,коли досвіду нема і шок хоче тебе з'їсти. Я вирішила,що спокій найкращий в цьому випадку.Уявляєте собі,сидите в повній темноті з відкритими очима у якійсь печері,де навколо вода і медитуєте! Навколо спокій і тиша як і всередині вас. І тут мене враз починає вода крутити,перевертати як у барабані пральної машини! Накінець вибулькую головою з води,вона шумить,бурлить навколо як газбулька і зверху ще той душ бризгами долітає,але мене несе далі! Несе то,несе,але там вже ями нема,мілко і пороги.Каміння хоч є на цих порогах,але вхопитися не мождиво,бо швидкість води неймовірна.Пролітаю я кілька таких порогів,викручуюся туди-сюди як та риба,щоб хоч за якийсь камінь вчепитися і зупинитися,але марно Місцевий хлопець біжить мені на допомогу через річку,хапає мене за руку і я чіпляюся за камінь.Вода,як я вже казала,там по кісточки,але якщо лежиш,то встати з цієї водички вкрай важко,але я встаю,бо після того,як вже майже віддала душу Богу,то так жити захотілося,що енергії -море,а може, й цілий океан чи ото ніагарський водоспад.Я встала і швиденько та акуратно майже біжу на берег,а цього хлопця взяла вода.Вона його понесла,але ще й потовкла об каміння під порогами.Він місцевий,з дитинства там знає це місце і ніколи так не було,щоб якісь пригоди неприємні ставалися,а тут тобі -на! Міцні там хлопці,зрозуміло,що він виліз з тої річки.Були потім синяки та це для молодого ніщо,а от на ногу потовчену місяць не міг стати.Я тепер полюбляю поговірку-"Не знаючи броду-не лізь у воду". Тут можна додати,що навіть коли знаєш,все одно ти не застрахований від зустрічі зі смертю.То чого ж її боятися?
(На фото Шешори,але скала не та і це не я)
Гера,може,тебе в басейн з крокодилами кинути? (с)Жарти жартами,а справа серйозна!
https://zhitanska.com/content/egregor-drevnego-egipta-egipetskie-initsiatsii
В храме Ком-Омбо проводились инициации избавления от страха. Как пишет Друнвало Мельхиседек в книге «Древняя Тайна Цветка Жизни», «в бассейнах Ком-Омбо проходили инициации с крокодилами, неофиты плавали с крокодилами для преодоления страха, одной из негативных эмоций... Страх был и остается главной силой, тормозящей человека в его стремлении к Свету».
Инициация в бассейнах Ком-Омбо заключалась в том, что адепты должны были прыгнуть в подземный бассейн с крокодилами и плыть под водой к одному из двух выходов. Один из выходов был совершенно темным, а в другом сиял свет, и адепты должны были мгновенно принять решение – плыть к свету или во тьму. Если бы они выбрали неправильный выход, им бы не хватило воздуха, чтобы вернуться на поверхность, инициация на этом и закончилась бы. Если бы они и не задохнулись, их бы съели крокодилы. Однако, выходы из бассейнов были таинственными: освещенный выход вел в тупик, а темный - в канал, дающий доступ к воздуху и новой жизни. Во время этого смертельно опасного ритуала инициируемый должен был научиться отличать настоящий свет от ложного.
Андрій Слюсарчук
https://www.facebook.com/profile.php?id=100006405497645&fref=ts
Tatyana Perepetkevich
Историей почти всегда двигают случайности, планы могут разрушиться или воспроизвестись из нова из-за совпадения маленьких мелких обстоятельств и маленьких инициатив отдельных людей.
Технология "Тихого океана", примененная на евромайдане в Киеве, показала и доказала свою состоятельность, когда маленькие инициативы отдельных людей изменяют ход истории.https://www.youtube.com/watch?v=JgZ26_VbLRU
