2015-05-18
368
1. Аристотель. Никомахова этика // Соч. в 4-х т. Т. 4. – М.: Мысль, 1983.
2. Бачинін В. А., Журавський В. С., Панов М. І. Філософія права. Підручник. – К.: “Видавничій дім”, 2003.
3. Бердяев Н. А. Смысл истории. – М.: Мысль, 1990.
4. Боннар А. Греческая цивилизация. Т. 1. От Илиады до Парфенона. – М.: Исскуство”. 1992.
5. Валицкий А. Нравственность и право в теориях русских либералов конца ХІХ начала ХХ века // Вопросы философии. – 1991. – № 8.
6. Виндельбанд В. История древней философии. – К., Тандем, 1995.
7. Гадамер Г.-Г. Герменевтика і поетика. Вибрані твори. – К.: «Юніверс». 2001.
8. Гегель Г. В. Ф. Основи філософії права, або природне право і державознавство. – К.: «Юніверс», 2000.
9. Козловський А. А. Філософія права як самосвідомість нації // Проблеми філософії права. – Т. 1. Київ-Чернівці: Рута, 2003.
10. Козловський А. А. Право як пізнання: Вступ до гносеології права. – Чернівці: «Рута», 1999.
11. Кистяковский Б. А. В защиту права. (Интеллигенция и правосознание) // Вехи. Из глубины. – М.: Изд-во «Правда», 1991.
12. Леві-Строс К. Первісне мислення. – К.: Український Центр духовної культури, 2000.
|
|
|
13. Ллойд Д. Идея права. Репрессивное зло или социальная необходимость? М.: Югона, 2002.
14. Мамардашвили М. К. Философские чтения. – СПб.: Азбука-классика, 2002.
15. Максимов С. И. Правовая реальность: опыт философского осмысления. – Харьков: «Право», 2002.
16. Нерсесянц В. С. Философия права. – М.: Норма, 2004.
17. Огурцов А. П. Дисциплинарная структура науки. Ее генезис и обоснование. – М.: Наука, 1988.
18. Платон. Законы // Соч. в 3-х т. Т. 3. Ч. 2. – М.: Мысль, 1972.
19. Рассел Б. Історія Західної філософії. – К.: Основи, 1995.
20. Ружмон де Дені. Європа у грі. Шанс Європи. Відкритий лист до європейців. – Львів: Центр гуманітарних досліджень, 1998.
21. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм // Ницше Ф и др. Сумерки богов. – М.: Политиздат, 1990.
22. Томсон Дж. Исследования по истории древнегреческого общества. Т. ІІ. Первые философы. – М.: Изд-во иностранной литературы. 1959.
23. Штерман Е. М. От гражданина к подданому // Культура древнего Рима. – М.: Наука, 1985.
24. Янарас Х. Нерозривна філософія. Нариси вступу до філософії. – К.: Основи, 2000.
25. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.: Политиздат, 1991.
И. П. Проценко
ПРАВО КАК ФЕНОМЕН КУЛЬТУРЫ:
ФИЛОСОФСКО-ИСТОРИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ
В статье раскрывается культуротворческая роль права, обосновывается положение о мере как его категориальной основе. Показано, что право, возникая в результате интериоризации “мерных” отношений, в свою очередь, формирует поведение человека на основе собственного самоопределения, и, тем самым, создает условия для становления автономной личности и гражданского общества.
I. P. Protsenko
LAW AS A CULTURAL PHENOMENON:
