Позиція підведення етичної проблематики до правової формується під впливом:
1. морального релятивізму;
2. реформування сучасного законодавства.
Володимир Соловйов про відміни права і нравственності:
1. право – це нижня межа чи певний мінімум нравственності.
2. право – це необхідність зовнішньої реалізації цього мінімуму, а «интерес собственно нравственный относится непосредственно не к внешней реализации добра, а к его внутреннему существованию в сердце человеческом»;
3. нравственное вимоги мають на увазі вільне чи добровільне виконання, правові, навпаки, допускають пряме чи опосередковане спонукання.
Біоетика і право:проблема співвідношень.
Наприкінці ХХ сторіччя спостерігається перехід від переважно каральної до охоронної ролі права і свободи особистості визнаються цінностями, охорона яких стає дійсно значимою для правової системи.
Біоетика і особливості науки ХХ – ХХІ сторіччя.
1. Домінує пізнавальне відношення до світу і базовані на ньому індустріальні технології.
|
|
2. Це у свою чергу породжує певний тип культури.
3. Біоетика – це дискусії про те, які етичні виправдання мають закони, що регламентують ситуації, зумовлені пізнавальним відношенням до світу.
Проблема «наука і мораль».
У сучасній науці зникає межа безпеки та небезпеки усередині дослідницького процесу. Прикладний характер науки зумовлює необхідність її моральної та правової оцінки і регуляції.
Позиції за питанням співвідношення філософії та науки:
1. натурфілософська: «філософія – наука наук», «будь-яка окрема наука – суть прикладна філософія», «філософія – цариця наук» - «усі істини філософії за своїм гносеологічним статусом вищі істин природознавства».
2. позитивістська: «наука сама собі філософія» (О. Конт), «Фізика, бійся метафізики»(І. Ньютон).
3. антиінтеракціоністська: дуалізм у взаєминах між філософією та наукою, їх абсолютне культурне рівноправ’я і суверенність, відсутність взаємозв’язку та взаємовпливу між ними.
4. діалектична: між конкретним науковим знанням та філософією існує внутрішній необхідний істотний зв'язок.