Розділ I етимологічний метод

ВСТУП

У сучасному мовознавстві вивчення фразеологічних одиниць як засобів-символів матеріального і духовного усвідомлення світу певним етносом викликає особливий інтерес у багатьох вітчизняних (Б. М. Ажнюк [ ], О. В. Бурда-Лассен [ ], Є. В. Верещагін [ ], Л. І. Даниленко [ ], В. Г. Костомаров [ ], О. П. Левченко [ ], Н. В. Любчук [ ], О. П. Пророченко [ ], В. М.Телія [ ], Ю. А. Фірсова [ ]) та зарубіжних (Ч.Фельдеш [ ], В.Фляйшер [ ]) дослідників. [ ]

Ономастична фразеологія є яскравим репрезентантом культурного надбання етносоціуму, виразником ментальності, інтелектуальних цінностей, побуту, звичаїв, історії носіїв певної мови.

Функціонування онімів у складі фразем неодноразово було предметом наукових інтересів багатьох дослідників. Свідченням цього є наявність низки монографічних та дисертаційних праць в українській (О. А. Мороз [ ], Н. М. Пасік [ ]), російській (О. М. Бетехтіна [ ], Т. М. Кондратьєва [ ], В. М. Мокієнко [ ]), англійській (Б. М. Ажнюк [ ], З. Р. Загірова [ ], Г. П. Манушкіна [ ]), німецькій (О. Ф. Кудіна [ ], Ч. Фельдеш [ ], Ю. А. Фірсова [ ], Н. П. Щербань [ ]), французькій (Н. Р. Філіппакі [ ]), польській (А. М. Кравчук [ ]), чеській (Л. І. Степанова [ ]), фінській (Д. Вільске [ ]) мовах.

Водночас багато проблем остаточно ще не розв’язано. Невирішеним залишається питання системності фразеологічного фонду мови; недостатньо висвітлено структурні та семантичні особливості фразеологізмів з ономастичним компонентом; не з’ясовано достатньою мірою функціональний аспект цих мовних одиниць. У дослідженнях аналіз здійснювався без урахування всієї розгалуженої системи онімів. Розгляду підлягали фразеологізми з антропонімами (В. М. Кам’янець [ ], О. Ф. Кудіна [ ], Ч. Фельдеш [ ], Н. П. Щербань [ ]) або топонімами (Ю. А. Фірсова [ ]), а інші класи онімів (міфоніми, агіоніми, хрононіми, етноніми) залишалися поза увагою дослідників. Відтак, ономастикон як складник фразеологічної системи мови і як елемент мовної картини світу ще не був об’єктом спеціального наукового дослідження в українському мовознавстві, зокрема й германістиці.

Актуальність магістерської роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на виявлення та аналіз мовних явищ, пов’язаних з культурою, специфічним національним світосприйняттям, і визначається потребою комплексного аналізу фразем з ономастичним компонентом у різних мовах в зазначеному аспекті. Встановлення структурних, семантичних і функціональних особливостей досліджуваних одиниць з урахуванням мовних та позамовних чинників є важливим у плані подальшого вивчення ФО у мовному та мовленнєвому аспектах.

Наукова новизна магістерського дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснено спробу комплексного аналізу фразеологізмів з ономастичним компонентом в українській, англійській та німецькій мовах з урахуванням національно-культурної специфіки.

Новим у роботі є структурно-семантична класифікація фразеологізмів з знімним компонентом у трьох мовах. Визначено ступені фразеотворчої активності різних класів онімів як компонентів фразеологічних одиниць та доведено, що значення ономастичних компонентів у складі фразеологізмів здатне закріплюватися або повністю десемантизуватися. Шляхом вивчення мовленнєвого функціонування досліджуваних мовних одиниць виявлено типологію фразеологізмів з ономастичним компонентом в українській, німецькій та англійській мовах.

Метою магістерської роботи є різноаспектне висвітлення фразеологізмів з ономастичним компонентом у досліджуваних мовах з урахуванням їхньої національно-культурної своєрідності.

Метою дослідження зумовлено розв’язання таких завдань:

ü виявити основні мовні й позамовні чинники, що сприяють семантичним перетворенням власних назв у складі фразеологічних одиниць;

ü встановити системні зв’язки у сфері фразеологізмів з ономастичним компонентом;

ü систематизувати фразеологізми з ономастичним компонентом за структурою, семантикою та походженням;

ü описати типології фразеологізмів з ономастичним компонентом у досліджуваних мовах.

Об’єктом магістерської роботи є фразеологічні одиниці з ономастичним компонентом в українській англійській та німецькій мовах.

Предметом вивчення є семантичні, структурні та функціональні особливості фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом у досліджуваних мовах у національно-культурному висвітленні.

Джерелом для дослідження послужили фразеологізми української, англійської та німецької мов з ономастичним компонентом, зафіксовані шляхом суцільної вибірки з фразеографічних джерел: В. М. Білоножко «Словник фразеологізмів української мови», Г.М. Удовиченко «Фразеологічний словник української мови» [ ], O. В. Кунин «Большой англо-русский фразеологический словарь» [ ], В. К. Мюллер «Новый англо-русский словарь» [ ], Л. Е. Бинович «Німецько-російський фразеологічний словник» [ ], A. A. Лепинг «Немецко-русский словарь» [ ].

Картотеку дослідження становлять: антропоніми – 145: укр. – 37, англ. – 56, нім. – 52; топоніми – 94: укр. – 12, англ. – 55, нім. – 27; зооніми – 811: укр. – 236, англ. – 332, нім. – 243.

Для досягнення поставленої мети й розв’язання конкретних завдань
у роботі використано низку методів, які уможливили цілісне дослідження матеріалу. Описовий метод слугував засобом інвентаризації, систематизації, класифікації, інтерпретації структурних, семантичних і функціональних особливостей досліджуваних мовних одиниць. Лінгвокультурологічний метод використовувався для встановлення взаємозв’язку між культурним фактором та семантикою фразеологізмів з онімом. Типологічний метод – для встановлення типів фразеологізмів з онімним компонентом. Встановлення частотності вживання різних класів онімів у фразеології ґрунтуються на результатах кількісного аналізу. Етимологічний метод слугував для визначення мовних джерел походження фразем з компонентом онімом та їх компонентів.

Теоретичне значення роботи зумовлено тим, що проведений зіставний аналіз фразеологічних одиниць української, англійської та німецької мов з ономастичним компонентом є певним внеском у вивчення структурно-семантичного і функціонального аспектів фразеології. Результати дослідження засвідчують регулярні зв’язки процесів фразеотворення зі структурами етносвідомості носіїв різних мов. Встановлення національно-культурної специфіки досліджуваних мовних одиниць збагачує лінгвокультурологію і сприяє подальшій розробці проблем динаміки фразеологічної системи та формування мовної картини світу.

Практична цінність дослідження полягає в можливості використання її основних результатів на уроках з української, англійської та німецької мов у школі; у спецкурсах з ономастики та перекладу, у спецсемінарах з лінгвокраїнознавства у вищій школі; також може становити основу для написання кандидатської дисертації з порівняльного мовознавства.

Апробація результатів магістерської роботи. За матеріалами дослідження зроблено доповіді на науковому семінарі: «Василь Симоненко – письменник сучасності» (Ізмаїл, 2015), студентській науково-практичній конференції: «Актуальні проблеми сучасної лінгвістики» (Ізмаїл, 2015), міжнародній науково-практичній конференції «I Таврійські філологічні читання»: «Фразеологізми з компонентом зоонімом на позначення рис людини в українській та німецькій мовах» (Херсон, 2015).

Публікації. Основні положення дослідження відображено в наукових статтях: «Фразеологізми з компонентом зоонімом в українській та німецькій мовах»(Ізмаїл, 2015), «Семантичний аспект фразеологізмів із компонентом зоонімом в українській та англійській мовах»(Ізмаїл, 2015).

Обсяг та структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (_позицій) та додатків. Загальний обсяг роботи складає _ сторінок, обсяг основного тексту роботи становить _ сторінок.

РОЗДІЛ I