1.Загальне вчення про хвороби. Етіологія і патогенез.
Этиология - это учение о причинах и условиях возникновения болезни. Патогенез - это механизм развития и исхода болезни. Периоды развития:
1) латентный (скрытый) - отсутствуют субъективные ощущения болезни, но уже происходят реакции между инфектом и организмом, мобилизация защитных сил организма, изменение гомеостаза;
2) продромальный (начальный) - первые неясные симптомы заболевания: недомогание, часто озноб, головная боль, небольшие мышечные и суставные боли. Длительность этого периода - 1–2 сут.
3) клинический - отчётливо выражены симптомы конкретного инфекционного заболевания и характерные морфологические изменения.
4) угасания болезни — постепенное исчезновение клинической симптоматики, нормализация температуры и начало репаративных процессов.
5) реконвалесценция (выздоравление) - может иметь разную длительность в зависимости от формы болезни, её течения, состояния пациента.
2. Способи визначення результату в змаганнях
|
|
Різні види спорту за способом визначення результату можуть бути згруповані в чотири групи:
1. Види з об’єктивно метричним вимірювальним результатом.
2. Види, в яких результат визначається умовними одиницями (балами, очками), які присвоюються за виконання обумовленої програми змагань. Яскравий приклад – танцювальний спорт, художня гімнастика, фігурне катання.
3. Види, в яких спортивний результат визначається кінцевим ефектом або перевагою в умовних одиницях (очках) за виконані дії в варіативних ситуаціях.
4. Комплексні види спорту.
До першої групи відносяться види спорту, в яких спортивний результат змінюється за часом, відстані, масі снаряду, точності. Сюди входять:
• види спорту з відносно постійними умовами змагань: легка та важка атлетика, плавання, велосипедний (трек), стрілковий, ковзанярський спорт, ті інш.
Змагання з перелічених видів спорту проходять на стандартних спортивних аренах (стадіонах, басейнах, залах, треках і інш.) з відносною стійкістю зовнішніх умов;
• види спорту з непостійними умовами проведення змагань: лижний, гірськолижний, парусний, велосипедний (шосе) та інш.
В другу групу входять види спорту, в яких спортивний результат визначається суддями суб’єктивно в умовних одиницях за зовнішнім враженням про точність, складність і красу виконання спортивних вправ. До цієї групи відносяться:
• спортивні танці, гімнастика художня та спортивна, акробатика, стрибки у воду, синхронне плавання;
Третя група представлена наступними трьома підгрупами:
• види спорту, в яких спортивний результат визначається досягнутим кінцевим ефектом за встановленим правилами змагань часом, який має бути повністю вичерпаний (футбол, хокей, баскетбол, гандбол та інш.);
|
|
• види спорту, в яких, не дивлячись на лімітований правилами час змагального поєдинку (боротьба, бокс, фехтування), можливе прискорене досягнення перемоги в двох варіантах: 1) виконання дії, яка дає так званий чистий виграш: нокаут, «чиста» перемога в боротьбі; 2) досягнення перемоги при виграші певної кількості очків раніше ніж вийде час, який обумовлений правилами ліміту часу (фехтування);
• види спорту, в яких перемога визначається обумовленим кінцевим ефектом, але змагання не обмежені у часі їх проведення (теніс, волейбол та інш.).
Четверта група об’єднує комплексні види спорту – сучасне п’ятиборство, біатлон, лижне двоборство, легкоатлетичне десятиборство та інш.