Іміджелогія як теорія формування та функціонування іміджу

Имиджелогия –наука и искусство о том, как придать облику человека эффект личного обаяния, как овладеть умением «светиться» людям. Счастлив тот, кому Бог дал подобный дар. Увы, далеко не все являются его обладателями. Вот почему многие люди обрели интерес к имиджелогии, стремятся создать привлекательный индивидуальный облик. Без него не достичь крупных успехов в любой деятельности, не обрести уверенности в своём положении в семье, в общении с коллегами.

Процес формування іміджу - це завжди процес цілеспрямований, що розходиться з практикою, тому необхідно обговорити це питання, а потім - питання про мету формування будь-якого іміджу.

Практика свідчить: нерідкі випадки, коли про якусь людину створюється певна думка (наприклад, негативне), виникає його негативний імідж як би стихійно, поза волею самого цієї людини, і навіть всупереч волі будь-яких інших людей ^1. Просто ця людина мимоволі посилає в навколишній простір про себе, наприклад, негативну іміджформірующую інформацію, а люди її сприймають і при цьому не завжди усвідомлюють сприйняте. В останньому випадку імідж формується в підсвідомості у людей і робить на них свою дію (див. про це нижче).

Отже, визначення іміджу як «цілеспрямовано формується образу» не цілком коректно, імідж (як оцінений образ, як думка про образ) може виникати й стихійно, без усвідомленої постановки мети формувати імідж. «Про нього ходить чутка як про чесний прокурор» - це прояв іміджу, який міг сформуватися стихійно, без цілеспрямованої роботи іміджмейкерів (як професійних, так і непрофесійних).

Очевидно, що імідж може виникати не лише стихійно, але і навмисно.
Інститут іміджмейкінгу, як і іміджологія в цілому, існують для розробки теорії і практики цілеспрямованого формування іміджу фахівцями - іміджмейкерами. Крім того, в їх завдання входить вивчення закономірностей формування та стихійного іміджу.
Цілеспрямована діяльність по формуванню іміджу полягає в усвідомленій постановці людиною завдання сформувати такий-то імідж у такого-то об'єкта. Цю задачу може поставити перед собою клієнт («сформуйте такий-то мій імідж»), замовник («сформуйте привабливий імідж цього товару»), сам іміджмейкер або «іміджмейкер» (навіть всупереч волі клієнта або замовника - любляча дружина формує імідж свого чоловіка).
Оскільки поки в іміджелогії - на початковому етапі її становлення - існують різні інтерпретації поняття «формування іміджу», то по-різному розуміється і мета цього процесу.

У її визначенні необхідно відштовхуватися як від визначення поняття «імідж», так і від практики, що склалася іміджмейкінгу.

Створення певних особистісних якостей, якщо тільки про це просить клієнт, без формування у людей певного думки про ці якості - це сфера педагогічної діяльності, а не іміджелогіческой, тому що не відповідає розумінню іміджу в практиці іміджмейкінгу.
Інша річ, якщо створення або зміна таких-то якостей у клієнта необхідно і для створення певної думки у такої-то групи людей (щоб вони його вибрали в...); в цьому випадку робота іміджмейкера над якостями особистості клієнта буде розглядатися лише як одна з підцілей формування іміджу. Бо при формуванні іміджу є декілька рівнів мети:
1) створення в психіці членів аудиторії потрібного образу даного об'єкта,

2) створення у аудиторії певної думки про даному образі (об'єкті),

3) утворення атракції - психологічного тяжіння до даного об'єкту членів аудиторії (або відторгнення від нього).

Як правило, при формуванні іміджу створюється позитивна думка про об'єкт; в окремих випадках (якщо формується «Інвертований імідж⁾ - навмисно створюється негативне думку.

Позитивне думка як результат процесу формування іміджу - це оцінка даного об'єкта як володіє хорошими якостями, певними достоїнствами, як корисного, значущого, що відповідає певній системі цінностей або аудиторії, або - навіть всього людства. Наприклад, «сформувати професійний імідж» - значить створити в аудиторії позитивну думку про даний людину як про найкваліфікованішого фахівця в даній області; «сформувати імідж гідного сім'янина» - значить створити позитивну думку про людину як володіє необхідними для сімейного життя якостями.

Інший приклад: «створити імідж N. як кверулянта (склочника, скаржника) і конфабулятора (брехуна)» - створити певне негативне думку про, припустимо, члена колективу, що претендує на вакантну виборну посаду керівника. Слідство створення позитивної думки (найчастіше формується), тобто кінцева мета формування іміджу - сформувати психологічне тяжіння людей (аудиторії іміджу) до даного ^{об'єкта.} У свою чергу тяжіння людини до об'єкта може виражатися або в прагненні володіти цим об'єктом, наприклад купити даний товар, або в прагненні скористатися послугами даного об'єкта, наприклад послугами банку, або обрати даний об'єкт, наприклад кандидата, в якості свого депутата або свого керівника. У результаті: мета формування іміджу - сформувати психологічне тяжіння (атракцію) у певної або невизначеної групи людей до такого-то об'єкту (кандидату в депутати, товару, фірмі) для виникнення певних подальших дій стосовно цього об'єкта (проголосувати за кандидата, купити даний товар, стати клієнтом даного банку).