Самоактуалізація, самотрансцендація, особистісний зріст

Самоактуалізація - це процес актуалізації людиною власних потенціалів та використання їх як засобів реалізації сенсу життя. Актуалізація потенціалів визначається як усвідомлення та прийняття (інтеграція до "Я"- концепції) раніше неусвідомлюваних власних можливостей та психічних змістів (думок, почуттів, моделей поведінки, властивостей, здібностей та ін. - як суб'єктивно приємних, так і суб'єктивно неприємних, як соціально схвалюваних, так і соціально не-схвалюваних). Тією мірою, якою ці змісти актуалізуються, вони стають психологічними ресурсами, доступними свідомому вольовому контролю та використанню суб'єктом. Актуалізація потенціалів є природним процесом, проте в умовах розвитку сучасної людини він легко блокується. Найефективніше такий процес стимулюють психотерапія та психокорекційні технології групової роботи, призначені для сприяння особистісному зростанню учасників.

Процес самоактуалізації тісно переплітається з процесом життєтворчості, виступаючи часом передумовою, а часом - результатом останньої. У цьому контексті самоактуалізація починає діяти як механізм саморегуляції соціальної поведінки особистості таким чином:

1. У процесі самоактуалізації формується та усвідомлюється специфічна система ціннісних орієнтацій, що визначають характер змісту та засобів досягнення провідних життєвих цілей особистості і тому складають основу саморегуляції її соціальної поведінки.

2. У процесі самоактуалізації розвивається соціально-конструктивна життєва позиція, що передбачає усвідомлення необхідності творчої взаємодії з соціальним середовищем на основі прийняття особистістю відповідальності за побудову власного життя, ставлення до оточуючих як до суб'єктів життя, а не засобів досягнення власних цілей, інших цінностей самоактуалізації.

3. У процесі самоактуалізації викристалізовується компетентність особистості в часі. Вона передбачає таку єдність часової перспективи у свідомості людини, за якої минуле сприймається лише як джерело досвіду, майбутнє - лише як сфера цілепокладання, а теперішнє - як єдиний доступний активності часовий вимір.

Таким чином, одним з результатів самоактуалізації є формування суб'єктивно та об'єктивно узгодженого, такого, що суб'єктивно вдовольняє певну особистість, стилю життя - індивідуально обраної системи засобів взаємодії з соціальним середовищем.

Розглянемо докладніше зміни у структурі стилю життя, що відбуваються внаслідок самоактуалізації особистості.

Самотрансценденция

Самотрансценденция — существенная характеристика человеческого существова ния. Люди — это существа, которые стремятся за пределы самих себя. Они становятся наиболее человечными, когда выходят за пределы своего «Я» либо осуществляя смысл, либо с любовью встречаясь с другим человеком. Франкл считает, что основной челове ческой потребностью является скорее поиск смысла, нежели поиск своего «Я». Чело век может достичь своей сущности, только взяв на себя ответственность за осуществ ление смысла. Люди могут чрезмерно сосредоточиваться на самих себе. Самотранс цендентное качество человеческой жизни становится наиболее очевидным тогда, ког да люди забывают себя. Франкл считал, что главный урок, который жизнь преподала ему в Освенциме и Дахау, заключался в том, что он понял: если человек не видит смыс ла в чем-то вне себя, выживание в экстремальной ситуации бесцельно, бессмысленно и невозможно.

Поняття про особистість, її розвиток та формування