Сім’я як мала група. Характеристика сучасної сім'ї

Різні категорії сучасної сім'ї і шлюбно-сімейних відносин. Сучасна модель сім'ї, її особливості. Зовнішні і внутрішні чинники що впливають на стабільність сім’ї. Основні життєві стратегії або орієнтації сімейних партнерів. Психологічно благополучна і неблагополучна сучасна сім'я. Психологічне здоров'я сучасної сім'ї

Сім’я – це кристал суспільства – вважав В.Гюго, а Ф.Адлер писав: „Сім’я – це суспільство в мініатюрі, від цілісності якого залежить безпека всього великого людського суспільства:

Приклади високої оцінки сім’ї можна продовжувати дуже довго, але ми розглядаємо проблеми сім’ї тому, що кількість шлюбів знижується, а число розлучень, дитяча смертність, патології новонароджених збільшуються.

Труднощі розглядання соціально-психологічної специфіки функціонування сім’ї, з одного боку, обумовлені “пограничним” статусом самої соціальної психології. З іншого – вони поглиблюються особливостями самого об’єкта аналізу. Так, в деяких джерелах з проблем сім’ї навіть у визначенні закладається декілька значень:

сім’я одночасно є і малою групою, члени якої об’єднані шлюбом або є родичами, мають загальне господарство та взаємну моральну відповідальність”.

сім’я також є соціальним інститутом – „історично створеною конкретною системою стосунків між подружжям, батьками та дітьми... соціальна необхідність якої обумовлена необхідністю суспільства у фізичному та духовному відновленні населення.”

Також, важливими обставинами є міждисциплінарний характер багатьох досліджень сім’ї. В зв’язку з чим, наприклад, на думку авторів психологічного словника”, таке відгалуження психології, як психологія сім’ї та шлюбу є міждисциплінарним напрямом досліджень, які включають в себе дослідження в області соціології, економіки, етнографії, історії, юриспруденції, демографії тощо...

Серед головних проблем відокремлюють – вивчення факторів, що впливають на якість шлюбу:

–цикл розвитку шлюбу;

–рольову структуру (розподіл влади);

–спілкування в сім’ї;

–установки на шлюб і сім’ю;

–детермінанти у виборі шлюбного партнера;

–ефективність різних способів виховання;

–психологічні особливості батьків та їх дітей

Типологія сім'ї визначається різними підходами до виділення предмета вивчення.

В. С. Торохтій, узагальнюючи результати попередніх досліджень, відмічає: що сучасні сім'ї відрізняються собою за наступними ознаками;

1. За кількістю дітей: бездітна, або інфертильна, це сім”я однодітна, малодітна багатодітна;

2. За складом: неповна сім'я, окрема, проста або нуклеарная, складна (сім'я декількох поколінь), велика сім'я, материнська сім'я, сім'я повторного шлюбу;

3. За стуктурою: з однією шлюбною парою з дітьми або без дітей; з одним з батьків супругів і іншими родичами; з двома і більше шлюбними парами з дітьми або без дітей, з одним з батьків супругів і інших родичів або без них; з матір'ю (батьком) і з дітьми;

4. За типом главенствав сім'ї: егалітарні і авторитарні сім'ї;

5. За сімейним побутом, укладом: сім'я – «віддушена», сім'я дітоцентричного типу, сім'я типу спортивної команди, сім'я яка ставить на перше місце здоров”я, порядок, комфорт;

6. За однорідністю соціального складу:: соціально гомогенні (однорідні) і гетерогенні (неоднорідні) сім'ї;

7. За сімейним стажем: молодожони, молода сім'я, сім'я яка чекає дитину, сім'я середнього шлюбу, старшого подружнього віку, немолоді подружні пари;

8. За якістю відносин і атмосфері в сім'ї: благополучна, стійка, педагогічно слабка, нестабільна, дезорганізована;

9. За географічними ознаками: міська, сільська, віддалена (райони Далекої Півночі);

10. За типом споживчої поведінки: сім'ї з «фізіологічним» або «наівно-споживчим» типом споживання (переважно з харчовою спрямованістю); сім'ї з «інтелектуальним» типом споживання, т. т. з високим рівнем витрат на купівлю книг, журналів, видовищні заходи і т. д., сім'ї з проміжним типом споживання;

11. За особливими умовам сімейного життя: студентська сім’я, «дистантна» сім'я, «позашлюбна сім'я»;

12. За характером проведення дозвілля; відкриті або закрытые;

13. За соціальною мобільністю: реактивні сім'ї, сім'ї середньої активності і активні сім'ї;

14. За ступеню кооперації спільної діяльності: традиційні, коллективистські і індивідуалістичні;

15. За станом психічного здоров'я: здорова сім'я, невротична сім'я.

Кожну з категорій сімей характеризують протікаючі в ній соціально-психологічні явища і процеси, властиві їй шлюбно-сімейні відносини, що включають психологічні аспекти предметно-практичної діяльності, коло спілкування і його зміст, особливості емоційних контактів членів сім'ї, соціально-психологічні цілі сім'ї і індивідуально-психологічні потреби її членів.

У сім'ї формуються і розвиваються шлюбно-сімейні відносини як відображення різноманітних і багатоваріантних міжособистісних контактів, а загалом всієї системи цінностей і очікувань соціально-психологічного аспекту.

У значній мірі успішність майбутніх сімейних відносин визначають мотиви вступу у шлюб.

Форми шлюбно-сімейних відносин:

1. Шлюбно-сімейні відносини на основі чесної контрактної системи. Подружжя чітко представляють, чого вони хочуть від шлюбу, і розраховують на певні матеріальні вигоди. Цементують і допомагають вирішувати життєво важливі проблеми самі умови контракту. Емоційна прихильність, яку важко назвати любов'ю, але яка все-таки є в такому союзі і яка як правило, з часом посилюється (доживуться до любові», по вираженню І. С. Тургенева). Люди, які вступають у такий шлюб мають найбільш могутню практичну підтримку від партнера у всіх практичних починах оскільки і дружина, і чоловік переслідують власну економічну вигоду. У таких шлюбно-сімейних відносинах міра свободи кожного з чоловіків максимальна, а особисте захоплення мінімальне: виконав умови контракту - робити, що хочеш.

2. Шлюбно-сімейні відносини на основі нечесного контракту. Чоловік і жінка намагаються витягнути з браку односторонні вигоди і тим самим наносять збиток партнеру. Говорити про любов (кохання) тут також не доводиться, хоч часто в такому варіанті шлюбно-сімейних відносин вона буває односторонньою (в ім'я якої супруг, розуміючи, що його обманюють і експлуатують, все терпить).

3. Шлюбно-сімейні відносини за примусом. Один із супругів дещо тримає в «осаді» іншого, і той або внаслідок певних життєвих обставин, або з жалості нарешті погоджується на компроміс. У подібних випадках також складно говорити про глибоке почуття: навіть зі сторони того хто створює «осаду» швидше переважають амбіціозність, бажання володіти об'єктом, поклоніння, азарт. Коли такий шлюб нарешті укладається, той хто «осаждає» починає вважати супруга своєю власністю. Відчуття свободи, необхідне у шлюбі і сім'ї загалом, тут абсолютно виключено. Психологічні основи існування такої сім'ї так деформовані, що компроміси, яких вимагає сімейне життя, неможливі.

4. Шлюбно-сімейні відносини як ритуальне виконання соціально-нормативних установок. У певному віці люди приходять до висновку, що всі навколо повиходили заміж або одружені і що настав час створювати сім'ю. Це шлюб без любові і без розрахунку, а лише наслідування певним суспільним стереотипам. У таких сім'ях не часто створюються передумови для тривалого сімейного життя. Частіше за все такі шлюбно - сімейні відносини складаються випадково і так само випадково розпадаються, не залишаючи глибоких слідів.

5. Шлюбно-сімейні відносини, освячені любов'ю. Дві людини з’єднуються добровільно, оскільки не представляють свого життя один без одного. У шлюбі за коханням обмеження, які приймають на себе подружжя, суто добровільні: їм приємно провести вільний час разом, з членами своєї сім'ї, подобається робити щось хороше один для одного і для інших членів сім'ї. Шлюбно-сімейні відносини в цьому варіанті є вища міра об'єднання людей, коли діти народжуються в любові, коли будь-який з супругів зберігає свою самостійність і індивідуальність, при повній підтримці іншого. Парадокс полягає в тому, що, добровільно приймаючи на себе подібні обмеження («Я щасливий, якщо щаслива ти»), люди стають більш вільними... Шлюбно-сімейна форма таких відносин побудована на довір'ї, на більшій повазі до людини, ніж до загальновизнаних норм.

Сімейні відносини мають ряд психологічних особливостей