Оцінка санітарно-гігієнічного стану ґрунту

Ґрунт – це природне утворення, що складається із генетично пов’язаних горизонтів, які формуються внаслідок перетворення поверхневих шарів літосфери під впливом води, повітря і живих організмів.

Міські ґрунти поділяються на дві основні групи: природні та штучні (насипні). Виходячи з аналізу ґрунтів різного рівня змінюваності, виділяють чотири категорії ґрунтів:

1) лісові природні;

2) паркові природні;

3) природно-штучні скверів і бульварів, внутріквартальних посадок;

4) штучні вуличних посадок і площ.

Деградація ґрунту:

· водна ерозія і дефляція:

· руйнування внаслідок відкритого видобутку корисних копалин, фізичного впливу важких господарських машин;

· забруднення пестицидами, важкими металами;

· просадковість порід, тобто здатність їх до осадки при замочуванні під впливом власної ваги або поєднання власної ваги та зовнішнього навантаження;

· техногенні відкладення (насипні та намивні);

· засмічення побутовим сміттям та виробничими відходами.

Однією з найважливіших властивостей ґрунтів є поглинальна здатність, яка внаслідок різноманітних урбогенних процесів зазнала серйозних змін. Розрізняють п’ять видів поглинальної здатності ґрунтів: механічну, фізичну, фізико-хімічну (обмінну), хімічну і біологічну.

Органічною частиною ґрунту називають мертві залишки рослин (їх наземних і підземних частин), мікробів і тварин у різних стадіях розпаду і гуміфікації, а також гумусові кислоти і їх солі.

Несприятливі міські умови, насамперед забруднення ґрунтів, їх ущільнення і висушування, є головною причиною гальмування процесу розпаду, який відбувається головним чином під впливом ферментативної діяльності мікроорганізмів.

Насипні ґрунти вуличних посадок мають у своєму складі значну кількість органічних субстанцій, розчинених у бензині або спирті (бітумів).

Зі збільшенням рекреаційного навантаження в міських і приміських лісах значно змінюються показники товщини, запасу і фракційного складу лісової підстилки, знижується її зольність, зменшується її валовий хімічний склад, сповільнюється розклад целюлози і, зрештою, знижується продуктивність лісових ґрунтів.

Негативними факторами для ґрунтів є переущільнення, а також технічний підігрів підземними комунікаціями, насамперед, лініями ТЕЦ, який веде до їх висушування. Ущільнення ґрунтів зумовлює також поглиблення промерзання, що збільшує небезпеку вимерзання рослин.

Основним фактором, який визначає воднофізичні властивості і водний режим ґрунтів, є їх генетикоморфологічні особливості: потужність окремих специфічних шарів (горизонтів), механічний склад, структура, щільність, включення тощо.

При санітарно-гігієнічній оцінці ґрунту розглядається його хімічне і бактеріологічне забруднення, а також у деяких випадках порушення ґрунтового покриву.

Хімічне забруднення ґрунту пов’язане з використанням у сільському і лісовому господарстві пестицидів і мінеральних добрив, внесенням шкідливих речовин іррігаційними водами, викидами шкідливих речовин промисловістю і транспортом.

Ступінь хімічного забруднення ґрунту визначається відхиленням величини концентрацій забруднюючих речовин від нормативного показника (ГДК) / Предельно допустимые концентрации химических веществ в почве. Минздрав СССР, 1982, 1985г.г.;
ГОСТ 17.4.02-83. Охрана природы. Почвы. Классификация химических веществ для контроля загрязнения/.

Результатом такої оцінки може бути схема районування території міста (М 1:25000) за ступенем забрудненості ґрунту з виділенням ділянок найбільш небезпечних ареалів забруднення (сади, городи, дитячі майданчики та ін. ділянки, де є найбільший контакт людей з ґрунтом). Також виділяються зони впливу ґрунтового покриву на рослинність і матеріально-технічні об’єкти міста, в окремих випадках – на поверхневі й ґрунтові води.

Серйозне значення має і біологічне (бактеріологічне) забруднення ґрунту, пов’язане з можливістю поширення епідеміологічних захворювань. Основною причиною біологічного забруднення ґрунту є невдосконалені звалища, місця захоронення (полігони) побутових відходів. Санітарна оцінка цього чинника забруднення ґрунту передбачає визначення норм накопичення відходів і категорії їхньої токсичності, а також характеристики їхнього збирання та видалення (місцеположення на території міста), знешкодження, переробки. /Правила санитарного содержания територий населенных мест № 2388-81/.

Одним з основних чинників, що сприяють порушенню ґрунтового покриву, є ерозія (процес руйнування і знесення ґрунтового покриву потоками води чи вітру).