Тема1. Методи конструювання одягу
План
1. Принципи побудови розгорток поверхонь.
2. Класифікація методів конструювання розгорток деталей одягу.
3. Елементи графічних побудов.
4. Системи крою.
Література
1. Конструирование одежды с элементами САПР / под ред. Е.Б. Кобляковой. – М.: Легпромбытиздат, 1988. – С. 93-105
Принципи побудови розгорток поверхонь
Одяг в цілому та його окремі деталі утворюють в готовому вигляді тривимірну поверхню. Кроять деталі з плоских матеріалів – тканини, трикотажу, нетканих матеріалів і т.п. Тому завдання конструювання – отримання з плоского матеріалу оболонок об’ємних тіл та навпаки – побудова розгорток деталей одягу.
Розгортка поверхні – це геометрична фігура, отримана при суміщенні цієї поверхні з площиною.
Поверхні утворюються двома сімействами ліній, що перетинаються: спрямовуючими та утворюючими.
Всі поверхні діляться на такі, що розгортаються, та такі, що не розгортаються.
Розгортаються поверхні, утворені дотичними до просторової кривої (поверхні дотичних), а також поверхні циліндричні та конічні. Такі поверхні лінійчасті: їх утворюючі – прямі лінії. Такі поверхні розгортаються на площину без деформацій.
|
|
Не розгортаються поверхні, у яких як спрямовуючі, так і утворюючі лінії не прямі. Розгортка такої поверхні може бути лише наближеною, з певною точністю. Можна отримати розгортку такої повехні на площину, деформувавши матеріал або передбачивши розрізи (шви та виточки). При цьому поверхню ділять на частини, кожну з яких замінюють (апроксимують) розгортуваною поверхнею – циліндричною або конічною.
Таким чином, розгортки поверхонь деталей одягу можна розглядати лише як умовні та наближені розгортки його частин на площину.
Класифікація методів конструювання розгорток деталей одягу
В залежності від вихідних даних всі методи конструювання одягу ділять на два класи:
1) методи, що базуються на дискретних вимірах фігур, припусках, даних про типове членування деталей та способах їх формоутворення. Вони дозволяють лише наближено будувати розгортки;
2) більш точні інженерні методи з вільним алгоритмом, що базуються на прямих вимірюваннях оболонки поверхні одягу. Ці методи реалізуються графічними та аналітичними способами.
Елементи графічних побудов
Основні елементи графічних побудов при конструюванні одягу: нанесення базисної сітки горизонтальних та вертикальних конструктивних ліній, що визначають габарити розгорток деталей та виробу в цілому; визначення положення точок на перетині двох кіл; побудова лекальних кривих; радіусографія (побудова кіл); побудова точок на бісектрисах кутів.
|
|
Лініями переходу називають контурні лінії членування, що утворюються на перетині двох поверхонь.
Лінії членування в одязі проходять:
- по кордону двох поверхонь (тулуба та шиї, тулуба та рук);
- по найбільш опуклих або вігнутих ділянках однієї поверхні (середній шов спинки, рельєфні, бічні шви).
В першому випадку форма ліній переходу поверхонь різна для двох деталей (горловина ліфа та стояк коміра, пройма та окат). В другому випадку форма ліній схожа або однакова.