В історії становлення методики іноземних мов як науки майже до 60 років 20 століття проходила дискусія про право МІМ на самостійність,як науки.Одні вчені були прихильниками того, що методика іноземних мов не є самостійною наукою, аргументуючи це наступним:
1). Методика опирається на мовознавство і є прикладною лінгвістикою. Ця точка зору належить академіку Л.В. Щербі (1886-1944) і обґрунтована в його роботі «Преподавание иностранных языков в средней школе» (1917). Ця позиція підтримана в роботах відомих вчених І.В. Рахманова, В.Д. Аракіна, О.С. Ахманова, і іншими.
2). Методика є прикладною психологією. Завдання психолога – допомогти методистам у науковій розробці основних методів навчання іноземної мови і у дослідженні індивідуально-психологічних особливостей тих, хто вивчає ІМ. Цю точку зору підтримував відомий психолог Б.В. Біляєв, який в книзі «Очерки по психологии обучения иностранным язикам (1965) обґрунтував концепцію свідомо-практичного методу, який і на сьогодні є одним із провідних методів у навчанні ІМ Прихильники цього методу були: В.А. Артьомов, Б.А. Бенідіктов, Г.В. Карпов і інші.
|
|
3). Методика – розділ педагогіки (часткової дидактики); вона опирається на дидактичні принципи, які розробляються в цій області знань. Прихильники цієї точки зору Ю.К. Бабанський, В.С. Цетлін, І.П. Шубін. Ця точка зору існувала майже до 60 років, періоду створення методики в самостійну науку.
Свій предмет навчання – іноземна мова, яка є метою і засобом навчання. Як мета – володіння ІМ дозволяє учням познайомитись з його схемою і способами користування цією схемою в практичній діяльності як засіб, мова дає можливість вилучати інформацію із іншомовних текстів і створювати свої тексти в залежності від ситуації.
МНІМ вивчає процес навчання і оволодіння мовленням.
Свій предмет дослідження,
який суттєво відрізняється МНІМ досліджує і розробляє методи і прийоми іншої науки
від предмету будь-якої навчання, які забезпечують оволодіння іншомовним
мовленням найбільш економічним і ефективним шляхом.
МНІМ Свій дослідницький апарат МНІМ поряд з використанням дослідницького аппарату,
як самостійна характерного для педагогічних наук, використовує свої
наука має інструментальні і статистичні прийоми, прийоми
моделювання і кібернетичного опису.
Свої закони і закономірності Закон вторинності, відповідно до якого іноземна мова
засвоюється в школі, коли учні вже володіють рідною
мовою. Закон першопочаткового засвоєння мови в
звуковому коді, тоді коли інші – вторинні або допоміжні
Закон катенації (catenation), відповідно до якого, якщо нова
|
|
лексична одиниця, яка вивчається, поєднується з більшою
кількістю уже відомих лексичних одиниць, то вона
засвоюється більш надійно і ефективно
Свою систему понять Типи словників – навчальний, словник – мінімум,
і термінів, які відповідають потенційний словник, (в лексикографії: загальні,
законам і закономірностям орфографічні, тлумачні, синонімів і інші). Принципи відбору
словників: синонімічний, словоутворюючої цінності,
багатозначності і інше. Поняття “виводимість”, відповідно
до якого до потенційного словника можуть бути віднесені
тільки ті слова, в структурі яких учням уже відома основа,
або інші структурні елементи. Терміни “рецептивні”,
“репродуктивні” види мовлення, семантизація, система і
типологія вправ і інше.
В розпорядженні тих, хто навчає іноземній мові, є словники методичних термінів, які, з одного боку, свідчать про значну кількість методичних термінів, з іншого, дають можливість користуватись методичним апаратом в процесі викладацької та трудової роботи.
Інший підхід до методики іноземних мов –це аргументація її самостійності (що представлено в темі лекції №1) і визнання її зв'язку з іншими науками, накопичений досвід і дані які використовуються в змісті методики.
- філософія
- педагогіка
- психологія
- педагогічна психологія
базові, тобто основні для методики: - лінгвістика
- психолінгвістика
- лінгвокультурологія
В числі наук, з якими методика - соціолінгвістика
має тісні взаємозв'язки розрізняють:
- математика
і інші науки: - лінгвістика
- інформатика