Тепловий і сонячний удари

Тепловий удар виникає внаслідок перегрівання організму під дією зовнішніх теплових факторів.

Характерні ознаки. Головний біль, запаморочення, нудота, блювота, шум у вухах, спрага, шкірні покриви бліді, холодні, пульс та дихання прискорені. Буває носова кровотеча. У важких випад­ках підвищується температура тіла, втрата пам'яті, з'являються судоми.

Перша допомога. Віднести потерпілого із зони перегрівання, звільнити від тісного одягу, дати холодного пиття, на голову хо­лодний компрес.

Сонячний удар виникає внаслідок дії прямих сонячних променів на голову.

Характерні ознаки:

• головний біль, запаморочення, блювота, нудота;

• почервоніння шкіри, потовиділення, деколи носова кровотеча;

• пульс і дихання прискорені, температура тіла підвищена;

• у важких випадках — втрата свідомості, судоми.

Перша допомога.

• потерпшого перенести в тінь,

• на голову — холодний компрес,

• у важких випадках обгортають зволоженим простирадлом.

13.16. Стороннє тіло вуха, носа, очей, дихальних шляхів, кишкового тракту

Стороннє тіло у вусі. Комахи (таргани, блощиці, мухи й мошка) та дрібні предмети (коралі, ґудзики, горох тощо) часто потрапля­ють в зовнішній слуховий прохід, що найчастіше трапляється з дітьми.

Неспеціалістові надавати долікарську допомогу суворо заборо­нено. Але при живих чужорідних тілах слуховий апарат заливають водою, спиртом, рідкою олією, після чого комахи гинуть.

Стороннє тіло в носі (кульки, ягоди, папір тощо). Необхідно сильно висякатися, видаляти неспеціалісту заборонено.

Стороннє тіло в оці. Дрібні негострі предмети (пісок, мошка) затримуються на кон'юнктиві (слизовій оболонці), внаслідок чого виникає сльозотеча, печуть очі, з'являються кон'юнктивіт та по­червоніння очей.

Терти очі не можна. Виймають стороннє тіло ватним тампоном, змоченим у розчині борної кислоти. Очі закапують для профілак­тики інфекції 30% розчином сульфацилу натрію.

Строннє тіло вдихальних шляхах призводить до асфікції. Пред­мети потрапляють у горло чи трахею, при цьому виникає напад різкого кашлю, спазм голосових зв'язок, ядуха. Потрібно різко і сильно відкашлятися. Якщо це не допомагає, то потерпшого кла­дуть животом на зігнуте коліно (як утопленика), голову опускають якнайнижче і ударом руки по спині здригають грудну клітку.

Стороннє тіло в шлунково-кишковому тракті (цвяхи, шпильки, кнопки). Дрібні і округлі предмети проходять трактом і виходять з калом. Гострі і великі предмети можуть ушкодити внутрішні орга­ни і викликати кровотечу потерпілого, кишкову непрохідність. Потрібно їсти багато мокрого хліба, картоплю, капусту, моркву, гіри появі болю за грудиною і в животі необхідно негайно викликати лікаря.

13.17. Критичні стани

До критичних станів відносять непритомність, колапс, шок, сте­нокардію, гіпертонічний криз.

Непритомність

Непритомність (зімління) — найбільш поширений і легкий прояв гострої судинної недостатності внаслідок раптового ко­роткочасного малокрів'я головного мозку.

Виникає при: крововтратах, травмах, при хвилюванні, духоті, голодуванні, перевтомленні, захворюванні серцево-судинної системи.

Характерні ознаки:

• стан хворого нерухомий;

• свідомість відсутня, в контакт не вступає;

• дихання часте, пульс частий;

• блідість шкіри, холодні кінцівки, закочує очі.

Перша допомога:

• горизонтальне положення, доступ свіжого повітря;

• звільнення від тісного одягу (комір, ремінь - послабити), підня­ти ноги вище тулуба;

• скропити холодною водою, дати понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом;

• напоїти гарячим чаєм, кавою, розтерти руки, ноги, дати грілку.

Колапс

Колапс — більш важка форма судинної недостатності. Виникає при кровотечах, травмах, інтоксикаціях, інфаркті міокарда.

Характерні ознаки:

• в'ялість, загальмованість, свідомість затьмарена, неохоче вступає в контакт;

• дихання часте, пульс частий, слабкий, ниткоподібний, низь­кий АТ;

• різка блідість шкіри і слизових оболонок, холодний липкий піт, запалі очі, загострені риси обличчя, кінцівки холодні, можли­ва блювота.

Перша допомоги:

• горизонтальне положення з дещо опущеною головою;

• нижні кінцівки обкласти грілками, накрити ковдрою;

• забезпечити доступ свіжого повітря, припинити дію зовнішніх подразників (шум, світло);

• якщо є кровотеча — зупинити, переломи іммобілізувати.

Шок

Шок — це комплекс грізних симптомів, які супроводжуються різким порушенням нервової регуляції життєво важливих функцій органів і систем. При шоку передусім страждає ЦНС.

Травматичний шок має дві фази свого розвитку: еретімьна фаза ' торпідна фаза.

Ознаки еретильної фази: стан — збудливість, рухливість, свідомість ясна, контактність нав'язується, дихання дещо часте, напруження м'язів, пітливість, частий пульс, підвищений АТ.

Ознаки торпідної фази: стан — в'ялість, загальмованість, свідомість затьмарена, в контакт вступає неохоче, дихання часте, виражена блідість, АТ низький, пульс ниткоподібний, холодний липкий піт, риси обличчя загострені. Якшо не вжити термінових заходів, то настає смерть.

Перша допомога: усунути джерело патологічної дії на потерпі­лого, покласти, упевнитись у прохідності дихальних шляхів, зу­пинити кровотечу, ввести знеболювальне, іммобілізувати травмо­вані кінцівки.

Стенокардія, інфаркт

Стенокардія (грудна жаба) — гостра ішемія міокарда, зумовлена погіршенням його кровопостачання з наступним швидким віднов­ленням кровообігу в зоні ішемії.

Характерні ознаки:

• періодичний стискаючий біль (від І до ЗО хв.) за грудиною у ділянці серця з іррадіацією у ліву руку, під лопатку, шіече, шию, нижню щелепу;

• блідість, слабкість, відчуття страху, пітливість, тремтіння тіла, прискорений пульс.

Перша допомога:

• заспокоїти, забезпечити доступ свіжого повітря, сидяче по­ложення;

• валідол або нітрогліцерин під язик, серцеві краплі;

• на груди, ділянку серця — гірчичники, для рук і ніг — гарячу ванну.

Інфаркт — результат гострої стійкої тривалої ішемії міокарда.

Характерні ознаки: постійний стискаючий біль за грудиною (від ЗО хв до кількох діб) з іррадіацією в ліву руку, під лопатку, плече, шию, щелепу. Нітропрепарати і валідол приступу не знімають, стан важкий, ловить ротом повітря, страх, шкіра бліда з ціанотичним відтінком, пітливість, пульс ниткоподібний, слабкий, тиск падає, можливе затьмарення свідомості, розлади мови.

Перша допомога: надати повний спокій, доступ свіжого повітря, викликати спеціалізовану кардіологічну бригаду.

Гіпертонічний криз

У здорової людини в нормі АТ= 120/70 мм рт.ст. Максимально допустимий рівень АТ= 140/90. Підвищення АТ понад максималь­ну норму називається гіпертонічною хворобою. Загострення гіпер­тонічної хвороби спричиняється тривалим хвилюванням, нерво­вим перенавантаженням і призводить до підвищення АТ до 170/95 — 200/120, що називається гіпертонічним кризом.

Характерні ознаки: різкий головний біль (особливо в потилиці), запаморочення, шум у вухах, нудота, блювота, носові кровотечі, слабкість, тремтіння рук і ніг, пітливість, невизначений біль у серці, який незначно послаблюється валідолом.

Перша допомога: хворого покласти і створити повний фізичний і психічний спокій, забезпечити доступ свіжого повітря, масаж шиї і потиличної ділянки, гірчичники на шию, потилицю і литкові м'я­зи, холодний компрес до голови. Транспортування півсидячи.

Гострий живіт

Гострий живіт — це клінічний симптомокомплекс, який розви­вається при ушкодженнях і гострих захворюваннях органів черев­ної порожнини та заочеревного простору.

Основною причиною виникнення гострого живота є:

• ушкодження органів черевної порожнини і заочеревного просто­ру, які ділять на закриті і відкриті;

• запальні процеси в червоподібному відростку, жовчному міхурі, підшлунковій залозі, а також при перфорації шлунку, дванад­цятипалої кишки, при дивертикулах товстого і тонкого киїи- ківника;

• внутрішні кровотечі в просвіт шунково-киїикового тракту, при шлунковій кровотечі, позаматковій вагітності;

• непрохідність кишківника, яка виникає внаслідок завороту кишок, защемлення кишок, стискання кишок спайками.

Характерні ознаки: біль локалізований або по всьому животу, шок, блювота, ікота, сухий язик, пронос із кров'ю, блідість шкірних покривів, пульс частий.

Перша допомога: транспортування в лікарню, дуже обережно, на ношах, в положенні лежачи на спині.

Гострий перитоніт

Гострий перитоніт — не запалення черевної порожнини, яке суп­роводжується важкими загальними симптомами захворювання орган­ізму з порушенням функцій життєво важливих органів і систем.

Перитоніти виникають внаслідок проникнення мікробів у че­ревну порожнину.

Перша допомога:

• потерпілих транспортують на жорстких ношах або на де­рев'яному щиті, на спині, в положенні «жаби»;

• ноги трохи згинають в колінних суглобах і злегка розводять. Твердий валик або згорнутий одяг підкладають під коліна.

Ушкодження органів черевної порожнини

До них відносяться: ушкодження шлунка, тонкого і товстого кишківника, печінки, селезінки.

Характерні ознаки:

• бііь в черевній порожнині;

• • більрозмитого характеру, переважно навколо пупка і в нижніх

відділах живота (при ушкодженні кишківника);

• біль в правому підребер'ї (ушкодження печінки);

• біль в лівому підребер "і (ушкодження селезінки).

Перша допомога: транспортування в лікувальний заклад у поло­женні на спині зі злегка припіднятим тулубом.

Гострий апендицит

Розвивається внаслідок порушення функцій нервової системи, через що виникають розлади кровообігу (спазм судин, тромбоз) у ділянці відростка, які сприяють заглибленню інфекції і розвитку запального процесу.

Характерні ознаки:

• приступ болю у правій здухвинній ділянці;

' біль раптовий, починається в епігастральній ділянці, а потім локалізується в правій здухвинній ділянці;

• хворі не сплять, а лежать на правому боці;

• буває одноразова блювота;

• температура 37 — 38 ° С.

Перша допомога; транспортування в лежачому положенні на ношах в лікарню.

КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ словничок

А

Аерація — організована при­родна вентиляція.

Аіьфа-вилромінювання — потік позитивно заряджених частинок (ядер атомів гелію), шо рухають­ся зі швидкістю 20 000 км/с.

Б

Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники — це

патогенні мікроорганізми (бак­терії, віруси, грибки та ін.) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (росли­ни та тварини).

Безпека життєдіяльності — це дисципліна, яка вивчає загальні закономірності виникнення не­безпек, їх властивості та особли­вості впливу на людину, на­слідки такого впливу, а також способи та засоби захисту жит­тя та здоров'я людини й середо­вища її проживання від реаль­них та потенційних небезпек.

Бета-випромінювання — потік електронів та позитронів, швидкість яких наближається до швидкості світла.

Безпечність виробничого ус­таткування — це властивість ви­робничого устаткування відпо­відати вимогам безпеки праці під час монтажу (демонтажу) і експлуатації в умовах, установ­лених нормативною документа­цією.

Безпечність виробничого про­цесу — це властивість виробни­чого процесу відповідати вимо­гам безпеки праці під час його проведення в умовах, установле­них нормативною документа­цією.

Біологічна смерть — настає в результаті припинення біологі­чних процесів у клітинах і тка­нинах організму людини.

Блискавкозахист — це систе­ма захисних пристроїв та за­ходів, що призначені для забез­

печення безпеки людей, збере­ження будівель та споруд, устат­кування й матеріалів від можли­вих вибухів, займань та руйну- вань,спричинених блискавкою.

В

Важкість праці — ступінь за­лучення до роботи м'язів та фізіологічні витрати фізичного навантаження.

Виробнича травма — пору­шення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії виробни­чих чинників.

Виробничо зумовлені захво­рювання — захворювання, пе­ребіг яких ускладнюється умо­вами праці, а частота їх переви­щує частоту у працівників, які не зазнають впливу певних про­фесійних шкідливих чинників.

Втома — сукупність тимчасо­вих змін у фізіологічному та пси­хологічному стані людини, які з'являються внаслідок напруже­ної та тривалої діяльності і при­зводять до погіршення її кількісних та якісних показників.

Вентиляція — сукупність за­ходів та способів призначених Для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслу- говування виробничих при­

міщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середови­ща, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам.

Вібрація — механічні коли­вання твердого тіла.

Вибух — надзвичайно швид­ке хімічне перетворення, що супроводжується виділенням енергії й утворенням стиснених газів, здатних виконувати меха­нічну роботу.

Вибухонебезпечна зона — це простір, в якому є або можуть з'явитися вибухонебезпечні суміші.

Вогнегасні речовини — речо­вини, що мають фізико-хімічні властивості, які дозволяють створити умови для припинен­ня горіння.

Відомчий контроль за охоро­ною праці — контроль, що здійснюють органи керівницт­ва підприємствами (міністерства, Державні комітети, об'єднання підприємств та ін.), та посадові особи держадміністрацій, що відповідають за охорону праці в регіоні.

Г

Гігієна праці — це галузь прак­тичної і наукової діяльності, що вивчає стан здоров'я праців­

ників у його обумовленості умо­вам праці і на цій основі обґрун­товує заходи і засоби щодо збе­реження і зміцнення здоров'я працівників, профілактики не­щасного випадку, умов праці.

Гамма-випромінювання — ко­роткохвильове електромагнітне випромінювання, яке за своїми властивостями подібне до рен­тгенівського, однак має значно більшу швидкість (приблизно дорівнює швидкості світла) та енергію.

Горіння — це екзотермічна реакція окиснення речовин, яка супроводжується виділенням дихму та (або) виникнення полу­м'я та (або) світінням.

Громадський контроль за охо­роною праці — контроль, що здійснюють професійні спілки та їх об'єднання через свої ви­борні органи і представників (контролерів), а в разі відсут­ності профспілки — громадяни, уповноважені трудовим колек­тивом (найманими працівника­ми), які мають право безпереш­кодно перевіряти стан охорони праці робочих місць, дільниць, цехів, відділів та інших підрозділів підприємства.

д

Допустимі умови праці — ха­рактеризуються такими рівня­ми чинників виробничого сере­довища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робо­чих місць, а можливі зміни фун­кціонального стану організму врівноважуються в позаробочий час та не чинять несприятливо­го впливу на стан здоров'я пра­цюючих і їх потомство в найб­лижчому та віддаленому періоді.

Допустимі мікрокліматичні умови — це поєднання пара­метрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть вик­ликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супровод­жуються напруженням ме­ханізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації.

Е

Електробезпека — це система організаційних та технічних за­собів, шо забезпечують захист людей від шкідливого та небез­печного впливу електричного струму, електричної дуги, елек­тромагнітного поля і статичної електрики.

Електротравма — це травма, яка спричинена дією електрич­ного струму чи електричної дуги.

Електричний опік найбільш поширена місцева електротравма (близько 60 %), яка, в основному, спостерігаєть­ся у працівників, шо обслугову­ють діючі електроустановки.

Електричні знаки (електричні позначки) — це плями сірого чи блідо-жовтого кольору у вигляді мозоля на поверхні шкіри, в місці її контакту із с грумопрові- дними частинами.

Електроофтальмія — це ура­ження очей внаслідок дії ульт­рафіолетових випромінювань електричної дуги.

Електричний удар — це збуд­ження живих тканин організму електричним струмом, що суп­роводжується судомним скоро­ченням м'язів.

Електротравматизм — явище, що характеризується сукупні­стю електротравм.

Електроустановка — апарати, машини, лінії електропередач і допоміжне обладнання (разом зі спорудами і приміщеннями, в яких вони розташовані), при­значенні для виробництва, пе­ретворення, трансформації, передачі, розподілу електричної

енергії та перетворення її в інші види енергії.

Електроприміщення — при­міщення або відгороджені, на­приклад, сітками частини при­міщень для кваліфікованого об­слуговування персоналу, в яких розміщенні електроустановки.

Евакуаційний вихід — це вихід з будинку (споруди) безпосе­редньо назовні або вихід із при­міщення, що веде до коридору чи сходової клітки безпосеред­ньо або через суміжне при­міщення.

Евакуація — вимушений про­цес руху людей з метою ряту­вання.

З

Звук — коливальний рух, що поширюється хвилеподібно у пружному середовищі (газопо­дібному, рідинному, твердому).

Звуковий тиск — різниця між атмосферним тиском і значен­ням повного тиску в даній точці звукового поля.

Звукове поле — повітряний простір, в якому поширюються звукові хвилі.

Засіб індивідуального захисту — це засіб захисту, шо надягаєть­ся на тіло працівника або його частину, або використовується під час праці.

Займання — початок горіння під впливом джерела запалю­вання.

І

Інструкція з охорони праці -

нормативний акт, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною про­фесією на робочих місцях, у ви­робничих приміщеннях, на те­риторії підприємства або в інших місцях, де за дорученням роботодавця виконуються ці роботи, трудові чи службові обов'язки.

Інфільтрація — просочування повітря через нещільності у вікнах, дверях, перекриттях тощо.

Інфразвук — це коливання в пружному середовищі, що ма­ють однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою, меншою за 20 Гц.

Іонізуюче випромінювання — це випромінювання, взаємодія якого з середовищем призво­дить до утворення електричних зарядів (іонів) різних знаків.

к

Колір безпеки — установле­ний колір, призначений для

привернення уваги працівника до окремих елементів виробни­чого обладнання і (або) буді­вельної конструкції, які можуть бути джерелами небезпечних і (або) шкідливих виробничих чинників, а також до засобів по­жежогасіння і знаків безпеки.

Конлиціонування повітря — це створення та автоматичне підтримування в приміщенні за­даних або таких, що змінюють­ся за певною програмою, метео­рологічних умов, які є найбільш сприятливими для працівників чи нормального протікання тех­нологічного процесу.

Клінічна смерть — це пере­хідний період від життя до смерті, що настає з моменту зу­пинки серцевої діяльності та ле­генів і триває 6-8 хвилин, доки не загинули клітини головного мозку

м

Мікроклімат (метеорологічні умови)у виробничих приміщен­нях — умови внутрішнього сере­довища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням.

Металізація шкіри — це про­никнення у верхні шари шкіри найдрібніших часточок металу.

що розплавляються внаслідок дії електричної дуги.

Межа вогнестійкості конст­рукції — це показник вогнестій­кості конструкції, який визна­чається часом від початку вогне­вого випробовування за стандартного режиму до втрати конструкцією несучої здатності, цілісності або теплоізольованої здатності.

Н

Напруженість праці — наван­таження на центральну нервову систему.

Небезпечні (екстремальні) умови праці — умови праці, ха­рактеризуються такими рівня­ми чинників виробничого сере­довища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виник­нення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтво тощо.

Нещасний випадок на вироб­ництві — раптове погіршення стану здоров'я чи настання смерті працівника під час вико­нування ним трудових обо­в'язків внаслідок короткочасо- вого (тривалість не довше однієї зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника.

Наукова організація праці —

дисципліна, яка займається вивченням, розробкою та впро­вадженням у практику раціо­нальної побудови трудового процесу, при якій забезпечуєть­ся висока продуктивність праці, створюються умови для збере­ження здоров'я працівників, збільшується період їх трудової діяльності.

Небезпека — потенційне джерело шкоди.

о

Оптимальні умови праці — такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.

Охорона праці — система пра­вових, соціально-економічних, організаційно-технічних, сані­тарно-гігієнічних та лікувально- профілактичних заходів і спо­собів, спрямованих на збере­ження здоров'я та працездатності людини у про­цесі праці.

Основи охорони праці — це комплексна дисципліна, як вив­чається з метою формування у майбутніх фахівців з вищою ос­вітою необхідного в їхній по­

дальшій професійній діяльності рівня знань та умінь з питань організації сприятливого вироб­ничого середовища, гігієни праці, виробничої санітарії, тех­ніки безпеки та пожежної без­пеки, а також з правових та організаційних питань охорони праці, визначеного відповідни­ми державними стандартами вищої освіти.

Оптимальні мікрокліматичні умови — поєднання параметрів мікроклімату, які при тривало­му та систематичному впливі на людину забезпечують зберіган­ня нормального теплового ста­ну організму та механізацію тер­морегуляції.

п

Праця — цілеспрямована діяльність людини, в результаті якої створюються матеріальні блага, необхідні для задоволен­ня її власних потреб, а також духовні цінності, що слугують суспільству.

Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники — це фізичні (статичні та ди­намічні) і нервово-психічні пере­вантаження (розумове перенап­руження, монотонність праці, перенапруження органів чуття, емоційні перевантаження).

Поріг чутності — мінімальні значення звукового тиску та інтенсивності звуку, які сприй­маються органом слуху людини.

Поріг больового відчуття — звуковий тиск та інтенсивність звуку, при яких починають ви­никати больові відчуття в організмі людини.

Повітряний звук — звук, що поширюється в повітряному се­редовищі.

Професійне захворювання — патологічний стан працівника, обумовлений надмірним напру­женням організму або дією шкідливого виробничого чин­ника під час трудової діяльності.

Провітрювання — надходжен­ня повітря при відкриванні вікон та кватирок.

Пожежа — це неконтрольова- не горіння, що поширюється в часі і просторі.

Пожежна безпека — немож­ливість виникнення та (або) розвитку пожежі.

Пожежна безпека об'єкта — це такий стан об'єкта, за якого з регламентованою імовірністю виключається можливість ви­никнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних чинників пожежі, а також забез­печується захист матеріальних цінностей.

Протипожежне водопостачан­ня — комплекс інженерно-тех- нічних споруд, призначених для забирання і транспортування води, зберігання її запасів та ви­користання для пожежогасіння.

Пожежні оповіщувачі — при­строї, що формують сигнал про пожежу.

Працівник — особа, яка пра­цює на підприємстві, в органі­зації, установі та виконує обо­в'язки або функції згідно з тру­довим договором (контрактом).

Промислова безпека — безпе­ка від аварій на виробничих об'єктах і наслідків цих аварій.

Протипожежна перешкода — це будівельна конструкція, інженерна споруда чи техніч­ний засіб, що має нормовану межу вогнестійкості і пере­шкоджає поширенню вогню, р

Респіратор — полегшений засіб органів дихання від шкідливих газів, парів, аеро­золів, пилу.

Роботодавець — власник підприємства, установи, органі­зації або уповноважений ним орган, незалежно від форм влас­ності, виду діяльності, господа­рювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Робоча зона — простір, в яко­му знаходяться робочі місця по­стійного або непостійного (тим­часового) перебування праців­ника.

Рівень безпеки — оцінка без­пеки посиланням на прийнят­ний ризик.

Регіональний контроль за охороною праці — контроль, шо здійснюють місцеві державні адміністрації та Ради народних депутатів через посадових осіб, відповідальних за охорону праці у певному регіоні.

с

Стомленість — суб'єктивне вираження процесів, які відбу­ваються в організмі при втомі.

Світловий потік — це по­тужність світлового видимого випромінювання, що оцінюєть­ся оком людини за світловим відчуттям.

Спецодяг — костюми, куртки, комбінезони, халати, плащі, фартухи тощо, які забезпечують необхідний захист від дії не­сприятливих чинників, є зруч­ними і не обмежують рухові можливості працівника.

Спалахування - займання, що супроводжується появою полум'я.

Самозаймання — початок го­ріння внаслідок самоініційова- них термічних процесів.

Самоспалахування — само­займання, що супроводжується появою полум'я.

Система запобігання пожежі — це комплекс організаційних і технічних засобів, спрямованих на унеможливлення умов для виникнення пожежі.

Система протипожежного за­хисту — це сукупність організа­ційних заходів, а також техніч­них заходів, спрямованих на за­побігання впливу на людей небезпечних чинників пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї.

т

Терморегуляція — властивість організму людини підтримува­ти тепловий баланс із навко­лишнім середовищем.

Тління — безполуменеве го­ріння матеріалу (речовини) у твердій фазі з видимим випро­мінюванням світла із-за горін­ня.

У

Умови праці — сукупність факторів виробничого середо­вища і трудового процесу, які

впливають на здоров'я і працез- датністьлюдини в процесі її тру­дової діяльності.

Управління охороною праці —

це підготовка, прийняття та ре­алізація рішень по здійсненню організаційних, технічних, са- нітарно-гігієнічних і лікуваль­но-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення здоров'я та працездатності лю­дини в процесі праці.

Ф

Фізичні небезпечні та шкідливі виробничі чинники — рухомі ма­шини та механізми; пересувні частини виробничого устатку­вання; підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони: підвищений рівень шуму, вібрації, інфрачервоних коли­вань ультразвуку, іонізуючих випромінювань, статичної елек­трики, електромагнітних випро­мінювань, ультрафіолетової чи інфрачервоної радіації; підви­щені чи понижені барометрич­ний тиск, вологість, іонізація та рухомість повітря; небезпечне значення напруги в електрично­му колі; підвищена напруженість електричного чи магнітного полів; відсутність чи нестача природного світла тощо.

X

Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники — хімічні ре­човини, які за характером дії на організм працівника поділя­ються на загальнотоксичні, подразнювальні, сенсибілізу­ючі, канцерогенні, мутагенні та ті, що впливають на репродук­тивну функцію.

ч

Частота звуку — кількість ко­ливань пружного середовища за одиницю часу.

Ш

Шкідливі умови праці — ха­рактеризуються наявністю шкідливих виробничих чин­ників, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чи­нити несприятливий вплив на організм працюючого та (або) його потомство.

Шкідливий виробничий фак­тор — виробничий фактор, дія якого за певних умов може при­звести до травм або іншого рап­тового погіршення здоров'я працівника.

Штучне освітлення — освіт­лення у виробничих та побуто­вих приміщеннях, де недостат­ньо природного світла; освіт­лення приміщення у темний період доби.

Шум — звуки, які негативно впливають на організм праців­ника, заважають роботі та відпо­чинку.

Шкідлива речовина — це ре­човина, що, контактуючи з організмом людини, може вик­ликати захворювання чи відхи­лення у стані здоров'я як під час впливу речовини, так і в подаль­ший період життя теперішньо­го і наступних поколінь.

\ --------------------------------------------------------------------------

СПИСОК

ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ

ЛІТЕРАТУРИ _________________________________

1. Конституція України. — К.: Офіційне видавництво Верховної Ради, 1996.

2. Законодавство України про працю. Станом на ЗО червня 2004 р. - К.: Істина, 2004.

3. Пожежна безпека. Нормативні акти та інші документи. У 4-х томах. - К„ 1997-1998.

4. Правила пожежної безпеки в Україні. - К., 1995.

5. ДСТУ 2156-93. ССБП. Безпечність промислових підприємств. Терміни і визначення.

6. ДСТУ 2272-93. ССБГІ. Пожежна безпека. Терміни і визна­чення.

7. ДСТУ 2293-99. Охорона праці. Терміни і визначення основ­них понять.

УІ 8. ДСТУ 2300-93. Вібрація.

9. ДСТУ 2325-93. Шум.

10. ДНАОП 00-1.31-99. Правила охорони праці під час експлуа- I тації ЕОМ. — К.: Держнаглядохоронпраці, 1999.

і|(. 11. БНІП 2.01.02-85. Гіротивопожарньїе нормьі.

12. БНІП П-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормьі проектирования.

13. Бедрій Я.І., Дембіцький С.І., Джигирей В.С. та ін. Охорона ^ праці: Навч. посібник. - Львів: ТОВ "К.К.К.", 1997.

₍ц. 14. Бедрій Я./., Джигиреи В.С., КидасюкА.І. таін. Охорона праці:

Навчальний посібник,— Львів: Афіша, 1997.

Список використаної літератури

15. Безопасность груда в промышленности: Справочник/ Сост. К.Н. Ткачук, П.Я. Галушко, Р.В. Сабарно и др. — К.: Техника, 1982.

16. Борьба с шумом на производстве. Справочник / Под ред. Е.Я. Юдина. - М„ 1985

17. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охо­рони праці. - К.: Каравелла. - Львів.: Новий світ-2000, 2004.

18. Іогіташвілі Г.Г. Охорона праці на підприємствах промис­ловості будівельних матеріалів: Навч. посібник. — К.: ІСДО, 1993.

19. Іогіташвілі Г.Г., Лапін В.М. Основи охорони праці. — Львів: Новий світ-2000, 2004.

20. Грищук В.М. Основи охорони праці: Навчальний по­сібник. — Острог, 2003.

21. Демирноглян Г.Г. Компьютер и здоровье. — М.: Лукоморье, 1997.

22. Денисенко Г.Ф. Охрана труда: Учебное пособие. — М.: Выс­шая школа, 1985.

23. Державний реестр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. — X.: Форт, 2003. — 192 с.

24. Джигирей B.C., Жидецький В.І. Безпека життєдіяльності. — Львів: Афіша, 2000.

25. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєді­яльності: Навч. посібник/ За ред. Є.П. Желібо і В.М. Пічі. — Львів.: Новий світ-2000, 2002.

26. Жидецький В.І., Джигирей B.C., Мельников О.В. Основи охо­рони праці. — 4-те вид., доповнене. — Львів: Афіша, 2000.

27. Жидецький В.І. Охорона праці користувачів комп'ютерів. — Львів: Афіша, 2000.

28. Жидецький В.І., Шиманська Д.Я. Як правильно вибрати світильники для загального освітлення виробничих приміщень // Палітра друку. - 1998. - № 1.

29. Жидецький B.C. Охорона праці користувачів комп'ютерів: Навчальний посібник. — Вид. 2-ге, доп. — Львів: Афіша, 2000.

30. Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти: Навчальний посібник. — Суми: Університетська книга, 2001.

31. Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти: Навч. посібник. - Суми: Університетська книга, 2001.

32. Керб Л.П. Основи охорони праці: Навчально-методичний посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2001. - 252 с.

33. Кобевиик В.Ф. Охрана труда. — К.: Вища школа, 1990.

34. Когут М.С. Проектування машинобудівних заводів. — Львів: Афіша, 1999.

35. Лущенков В.Я., Бутко Д.А., Лахман С.Д. та ін. Виробнича санітарія. — К.: Урожай, 1996.

36. Методичний посібник з питань експлуатації та застосуван­ня вогнегасників/ Укр. н.-д. ін-т пожеж, безпеки МВС України. — К.: Основа, 1997.

37. Мешлов В.В., Епалешников М.Й. Осветительные установ­ки. - М., 1972.

38. Науково-практичний коментар до Закону України "Про охорону праці"/ С.П. Ткачук та ін. — Київ, 1997.

З 9. Новак С. М., Мочвімец А. С. Зашита от вибрации и шума в стро­ительстве. Справочник. — К., 1990.

40. Орлов Г.Г., БулыгинВ.Ч., Виноградов Д. В. и др. Инженерные решения по охране труда в строительстве. Справочник строите­ля. - М„ 1985.

41. Охорона праці: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. Є.О. Геврика. — Львів, 2000.

42. Охрана труда и экологическая безопасность в химической промышленности. Учебник для ВУЗов. — Изд. 2-е /A.C. Бобков и др. - М„ 1998.

43. Пістун Т.П., Кіт Ю.В. Безпека життєдіяльності. — Львів: Афіша, 2000.

44. Пістун І.П., Хобзей М.К., Сілін Т.В. Працездатність та здо­ров'я людини: Навчальний посібник/ За ред. к.т.н., доцента І.П. Пістуна. — Львів: Афіша, 2003.

45. Практикум з охорони праці: Навчальний посібник / За заг. ред. к.т.н. І.П. Пістуна. — Суми: Вид-во «Університетська книга», 2000.

46. Праця та соціальна політика в Україні: Аналітично-статис­тичний збірник. — К.: Соиінформ. 2000.

47. Присяжнюк Л.Д., Білку Д.Г. Методичний посібник з пи­тань експлуатації та застосування вогнегасників. — К., 1998.

48. Рожков А.П. Пожежна безпека на виробництві. — К., 1995.

49. Сабарно Р.В., Степанов А.Г., Слопненко A.B., Харламов Г.Д. Электробезопасность на промышленных предприятиях. Справоч­ник. - К., 1985.

50. Справочная книга по охране труда в машиностроении/ Под общей ред. О.Н. Русака. — J1., 1989.

51. Справочная книга по светотехнике/ Под ред. Ю.Б. Айзен­берга. - М„ 1983.

52. Справочник по охране груда на промышленном предприя­тии / К.Н. Ткачук, Д.Ф. Иванчук, Р.В. Сабарно, А.Г. Степанов. — К., 1991.

53. Справочник по теплоснабжению и вентиляции. Вентиля­ция и кондиционирование воздуха / Р.В. Щепкин, С.М. Коре- новский, Т.Е. Бем и др. — К., 1968.

54. Средства защиты в машиностроении. Расчет и проектиро­вание. Справочник/ Под ред. C.B. Белова. — М.. 1989.

55. Фоменко И. А. Коваленко В.В., Стародуб Н.П. Охрана труда при обработке металлов резанием. — К., 1989.

56. Ярошевсъка В.М., Дубінський П.M., Прокапчук Н.М. Охоро­на праці: Навчальний посібник. — К.: ІСДО, 1993.

Додаток 1

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКІВ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ОЦІНКИ СОЦІАЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ З УДОСКОНАЛЕННЯ УМОВ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ

1. Скорочення кількості робочих місць (АХ), що не відповіда­ють вимогам нормативних актів щодо безпеки праці, розраховуєть­ся за формулою:

де: К₁, К₂ — кількість робочих місць, що не відповідають санітар­ним нормам до і після проведення заходів; К^ — загальна кількість робочих місць.

2. Скорочення чисельності працівників (Д¥), які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам, визначається за формулою:

де: Ч₁, Ч₂ — чисельність працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після здійснення заходу, осіб; ¹/, — річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

3. Збільшення кількості машин, механізмів (АМ) та виробничих приміщень (АБ), приведених до вимог норм охорони праці, визна­чається за формулами:

де: А/,, М_л — кількість машин, механізмів, що не відповідають нор­мативним вимогам до і після проведення заходу, шт.; М, - загальна кількість машин і механізмів, шт.;

Додатки

де: Б_{, Б, - кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після здійснення заходу, шт.; збільшен­ня кількості машин, механізмів і виробничих приміщень, приведе­них у відповідність до вимог нормативних актів; 2>₃ — загальна кількість виробничих приміщень, шт.

4. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму (ДК_Ч) визна­чається за формулою:

де: /V,, — кількість випадків травматизму відповідно до і після проведення заходу; N^ — річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

5. Зменшення коефіцієнта тяжкості травматизму (Ді^,) розра­ховується за формулою:

Де: З_р 3₂ - кількість випадків професійних захворювань відповідно До і після проведення заходу.

де: Д_Х,Д₂— кількість днів непрацездатності через травматизм відпо­відно до і після здійснення заходу.

6. Зменшення коефіцієнта частоти професійних захворювань через несприятливі умови праці:

7. Зменшення коефіцієнта тяжкості захворювання:

Де: Ч_т, Ч_п

. _т кількість працівників, шо звільнилися за власним ба­жанням через несприятливі умови праці відповідно до і після про­ведення заходу, осіб.

де: Д, Д_і2 — кількість днів тимчасової непрацездатності через хво­роби відповідно до проведення заходу і після проведення; ІУ, ІУ — кількість випадків захворювання відповідно до і після проведен­ня заходу.

8. Зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалід­ністю внаслідок травматизму чи професійного захворювання:

де: Ч_п, Ч_р — чисельність працівників, що стали інвалідами до і після проведення заходу, осіб.

9. Скорочення плинності кадрів через несприятливі умови праці:

Додаток 2

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКІВ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ З УДОСКОНАЛЕННЯ УМОВ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1. Скорочення витрат робочою часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (аналогічно для травматизму) за певний час (ДД) визначається за формулою:

де: З_в — вартість продукції, виробленої за зміну одним працівни­ком; Р_п — вартість річної товарної продукції підприємства.

3. Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму (Е):

де: Д_х,Д_г — кількість днів непрацездатності через хвороби чи трав­ми, шо припадають на 100 працюючих, відповідно до і після про­ведення заходів; ¥, — річна середньооблікова чисельність праців­ників, осіб.

2. Зростання продуктивності праці (А\У):

Де: " — середньорічна чисельність промислово-виробничого пер­соналу; 3 — середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соцстрахування.

де: У— умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.

5. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності (Е):

4. Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшен­ня умовно-постійних витрат (Е_г):

де: П_; — середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацез­датності.

6. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності

(Е_РЗ):

де: Е_у Е_с, Е_сс — відповідно складові економії за рівнем захворюва­ності.

7. Річна економія за рахунок зменшення травматизму (Е_РТ):

де: Е_у Е_с, Е_сс — відповідно складові економії по травматизму, що розраховані за наведеними вище залежностями.

8. За необхідності розрахунку економія від зменшення плин­ності кадрів (Е_Пк) розраховується за формулою:

де: Ч_ц, Ч_п — кількість працівників, що звільнилися за власним ба­жанням через несприятливі умови праці, відповідно до і після зап­ровадження комплексу працеохоронних заходів; Д_п — середня три­валість перерви в роботі звільненого при переході з одного підприє­мства на інше; З_в - середньоденна вартість виробленої продукції на одного працівника промислово-виробничого персоналу.

9. Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах у зв'язку зі скороченням або по­вною відміною оплати за підвищеними тарифними ставками, на­дання додаткової відпустки та скороченого робочого дня визна­чається по кожному з перерахованих видів пільг шляхом зіставлен­ня відповідних даних (кількість працівників, які користуються пільгами, розмір середньорічної або середньогодинної заробітної плати тощо) у базовому та плановому періодах.

10. Економія фонду заробітної плати в зв'язку з відміною скоро­ченого робочого дня (Е_(і.) розраховується за формулою:

де: З_г — середня оплата однієї години роботи працівника; Ф_д — кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік; Ч'_сд, Ч"_сп— чисельність працівників, які мають право на скорочений робочий день, відповідно до і після запровадження заходів шодо поліпшення умов праці; сі_г сі, — кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови прац, відповідно до і після запровадження заходів.

11. Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чи повною відміною додаткової відпустки (Е._(Н):

де: З_д — середньоденна оплата роботи одного працівника; Ч'_сд, Ч"_сд — чисельність працівників, які мають право на додаткову відпуст­ку, до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці; Д'_в, Д"_в— середня тривалість додаткової відпустки одного праців­ника, що має на це право, відповідно до і після запровадження за­ходів.

12. Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу за роботу в важких, шкідливих, особливо важких і особливо шкідли­вих умовах праці (Е_гс):

де: Ф_с — ефективний фонд робочого часу; З_гв - середньогодинна тарифна ставка працівників при відрядній оплаті за працю в не­сприятливих умовах; З_гп — середньогодинна тарифна ставка пра­цівників при погодинній оплаті за працю в несприятливих умовах; Ч⁷_В, Ч"_н — чисельність працівників (при відрядній оплаті), які пра­цюють у несприятливих умовах, відповідно до і після запроваджен­ня працеохоронних заходів; Ч¹_п, Ч"_п — чисельність працівників (при погодинній оплаті), які працюють у несприятливих умовах, відпо­відно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.

13. Економія витрат за рахунок скорочення чисельності працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування (Е_Л11):

де: &_лп— денна вартість лікувально-профілактичного харчування одного працівника; Д¹_пп, Д"_пп — кількість днів, в які надавалось лікувально-профілактичне харчування, відповідно до і після зап­ровадження заходів; Ч'_пгг Ч'_пп - чисельність працівників, які ма­ють право на лікувально-профілактичне харчування, відповідно до і після запровадження заходів.

14. Економія витрат у зв'язку зі скороченням кількості праців­ників, які користуються правом на безкоштовне одержання моло­ка або інших рівноцінних харчових продуктів (Е_сх):

де: g_cx — денна вартість молока або інших рівноцінних харчових продуктів на одного працівника; Ч*_ех, Ч^п_ех — чисельність праців­ників, які користуються правом на безкоштовне одержання моло­ка або інших рівноцінних харчових продуктів, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.

15. Загальна (річна) економія витрат на пільги і компенсації пра­цівникам за роботу в несприятливих умовах (Е_рик):

16. Річна економія підприємства від поліпшення умов праці за показниками, що базуються на визначенні основних соціально- економічних результатів працеохоронної діяльності на підприємстві Е_р, визначається за формулою:

Додаток З

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТАЦІЇ З ОХОРОНИ ПРАЦІ, ЩО ПОВИННА ЗНАХОДИТИСЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ, В УСТАНОВІ, ОРГАНІЗАЦІЇ, НЕЗАЛЕЖНО ВІД ФОРМ

ВЛАСНОСТІ

Загальні документи

1. Дозвіл територіального управління Держнаглядохорон праці на початок роботи підприємства, установи, організації.

2. Дозвіл на право виконання спеціальних видів робіт, передба­чених відповідними правилами.

3. Положення про систему управління охороною праці на підприємстві.

4. Положення про службу охорони праці підприємства.

5. Положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.

6. Протокол про обрання уповноважених трудових колективів.

7. Перспективний та поточний плани роботи підприємства по покращанню умов праці.

8. Комплексні заходи.

9. Розділ "Охорона праці" в колективному договорі.

10. План роботи служби охорони праці, графік обстежень, ви­дані приписи, відповіді на них.

11. Журнали, акти проведення оперативного контролю стану охорони праці.

12. Статистична звітність з питань охорони праці.

13. Список працівників, які підлягають попередньому та періо­дичним медоглядам, заключний акт про проходження медогляду, наказ по підприємству про результати медогляду.

14. Положення про навчання працівників з питань охорони праці.

15. Програма вступного інструктажу.

16. Журнал реєстрації вступного інструктажу.

17. Журнал реєстрації інструктажів з охорони праці.

18. Перелік діючих на підприємстві інструкцій з охорони праці.

19. Інструкції з охорони праці для працюючих по професіях і видах робіт.

20. Журнал обліку інструкцій з охорони праці.

21. Журнал обліку видачі інструкцій.

22. Список професій та посад працівників, яких звільнено від інструктажів на робочому місці.

23. Наказ про призначення комісії по перевірці знань з питань охорони праці.

24. Перелік посад посадових осіб підприємства, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці.

25. Плани-графіки проведення навчання.

26. Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібне попереднє спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з охорони праці.

27. Програми навчання робітників безпечним методам праці.

28. Протоколи перевірки знань.

29. Посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці.

30. Журнал реєстрації нещасних випадків на виробництві.

31. Акти про нещасні випадки на виробництві (Н-1), повідом­лення про наслідки нещасних випадків (Н-2).

32. Акти про невиробничий травматизм (НТ).

33. Норми видачі спецодягу, взуття та інших 313, особисті карт­ки обліку спецодягу, спеивзуття та інших засобів індивідуального захисту.

34. Посадові інструкції.

35. Акти державної (технічної) комісії про готовність закінче­ного будівництвом об'єкта до експлуатації.

36. Проектна та виконавчо-технічна документація.

37. План попередження надзвичайних ситуацій.

38. Технічні паспорти на обладнання.

39. Паспорти вентиляційних систем, акти перевірок ефектив­ності їх роботи.

40. Нормативні акти України (міжгалузеві та галузеві) з охорони праці.

Документи з питань атестації робочих місць за умовами праці

1. Наказ про проведення атестації робочих місць за умовами праці.

2. Плани розміщення обладнання по кожному підрозділу.

3. Перелік робочих місць, які підлягають атестації.

4. Протоколи замірів шкідливих факторів трудового процесу.

5. Листи спостереження (фотографії робочого часу).

6. Карги умов праці.

7. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забез­печення за Списками № 1 та №2.

8. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад, працівникам яких не підтверджено право на пільгове пенсійне за­безпечення за Списками №1 та №2.

9. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад, працівникам яких надаються щорічні додаткові відпустки за робо­ту в шкідливих умовах, інші пільги та компенсації, передбачені чин­ним законодавством.

10. Протоколи засідань атестаційної комісії.

11. Наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці.

12. Виписки з наказу про результати атестації робочих місць (ра­зом з виписками з переліку), які додаються до трудових книжок працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забез­печення.

Документація на підприємствах, які експлуатують об'єкти підвищеної небезпеки

1. План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій на підприємстві.

2. Графік проведення учбово-тренувальних занять і учбових три­вог, шо передбачені ПЛАС.

3. Акти про результати проведення занять.

4. Накази про призначення відповідальних осіб із числа ІТП за безпечну експлуатацію і справний стан об'єктів з підвищеною не­безпекою.

5. Наряд-допуски на роботи з підвищеною небезпекою.

6. Змінні (вахтові) журнали на об'єкти підвищеної небезпеки.

7. Журнал ремонтів і оглядів об'єктів.

8. Журнал по водопідготовці в котельній.

9. Журнал обліку і повірки манометрів.

10. Журнал реєстрації, заливки, випробувань і установки конт­рольних легкоплавких пробок.

11. Журнал реєстрації проведення технічних занять.

12. Журнал реєстрації видачі наряд-допусків на роботи з підви­щеною небезпекою на об'єктах.

13. Журнал реєстрації об'єктів, що не підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці.

14. Журнал обліку виготовлення з'ємних вантажозахватних при­строїв і тари, періодичного їх огляду.

15. Графіки роботи (чергувань) обслуговуючого персоналу на об'єктах.

16. Технологічні схеми з арматурою та контрольно-вимірюваль- ними приладами.

17. Виробничі інструкції по експлуатації технологічного облад­нання.

18. Режимні карти.

19. Графіки планово-гтопереджувальних ремонтів об'єктів.

20. Графіки проведення технічних оглядів об'єктів.

Документи по безпечній експлуатації будівель і споруд

1. Накази про створення служби спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд, про призначення відповідаль­них за правильну експлуатацію, збереження та ремонт, з органі­

зації роботи з обстеження технічного стану і паспортизації буді­вель і споруд, про призначення комісії з проведення технічних ог­лядів.

2. Положення про службу спостереження за будівлями і спору­дами на підприємстві.

3. Акти оглядів, приписи служби спостереження.

4. Плани-графіки проведення технічних оглядів, поточних і ка­пітальних ремонтів.

5. Технічний журнал спостереження.

6. Технічний звіт про проведення обстеження технічного стану будівель і споруд.

7. Паспорт технічного стану будівлі чи споруди.

8. Ліцензія підприємства на право проведення будівельно-ре­монтних робіт.

9. Проектно-кошторисна документація, акти прийому в експ­луатацію відремонтованих будівель разом із документацією будів­ництва.

10. Інструкції з експлуатації елементів будівель та споруд (міжповерхових перекриттів, площадок, підлоги).

Документи по автотранспортному господарству

1. Наказ про призначення особи, відповідальної за безпеку руху.

2. Наказ про призначення особи, відповідальної за випуск авто­транспорту.

3. Технічні умови безпечного перевезення конкретних видів ван­тажів, узгоджені з Державтоінспекцією.

4. Журнал механіка.

5. Журнал руху подорожніх листів.

6. Журнал обліку порушень водіями правил дорожнього руху і дорожньо-транспортних пригод.

7. Журнал проведених заходів по профілактиці аварійності.

8. Журнал обліку опломбувань гнучких валів і спідометрів авто­мобілів.

9. Журнал передрейсового медконтролю водіїв.

10. Журнал реєстрації інструктажів з безпеки руху.

Документи по електрогосподарству

1. Наказ про особу, відповідальну за електрогосподарство, й про­фесійна відповідність.

2. Список осіб, які мають право віддавати оперативні розпоряд­ження, вести оперативні переговори, а також наявність переліку телефонів диспетчерів енергопостачальної організації та доступ­ність зв'язку.

3. Журнал перевірки знань ПТЕ електроустановок споживачів і ПТБ електроустановок споживачів.

4. Список електротехнічних працівників.

5. Медичний висновок про дозвіл на право роботи електротех­нічних працівників в електроустановках.

6. Список осіб, які можуть призначатися відповідальними осо­бами.

7. Перелік робіт, які можуть виконуватися за нарядом і за розпо­рядженням.

8. Перелік робіт, які проводяться в порядку поточної експлуа­тації.

9. Однолінійна схема електроустановок.

10. Комплект експлуатаційних інструкцій та інструкцій з охо­рони праці.

11. Журнал обліку електроінструменту.

12. План навчання електротехнічних працівників безпеці праці.

13. План протиаварійних тренувань.

14. Журнал обліку протиаварійних і протипожежних тренувань.

15. Оперативний журнал.

16. Журнал обліку відмов і аварій в роботі електрообладнання і мереж.

17. Журнал обліку захисних засобів.

18. Журнал реєстрації протоколів випробування засобів захисту і інструменту з ізольованими ручками, переносних світильників, знижувальних трансформаторів; журнал випробувань засобів за­хисту із діелектричних матеріалів.

19. Журнал обліку робіт за нарядами та розпорядженнями.

20. Посвідчення з електробезпеки на 2-5 групу, наряд-допуски для робіт в електроустановках.

21. Графік огляду кабельних трас, кабельних споруд і повітря­них ліній.

22. Протоколи перевірок і випробування електрообладнання, апаратури, пристроїв РЗ і А, електромереж і заземлювальних при­строїв.

23. Паспортні карти або журнали з описом електрообладнання, що експлуатується, і захисні засоби з зазначенням технічних ха­рактеристик і зазначенням інвентарних номерів.

24. Креслення електромереж, установок і споруд; кабельні жур­нали, виконавчі креслення Г1Л і кабельних трас.

25. Виконавча документація підземних кабельних трас і зазем­лювальних пристроїв з прив'язками до будівель і постійних споруд із зазначенням місць встановлення з'єднувальних муфт і перетинів з комунікаціями.

Навчальне видання

ІВАХ Роман Михайлович БЕДРІЙ Ярослав Іванович БІЛІНСЬКИЙ Богдан Омелянович КОЗЯР Михайло Миколайович

Основи охорони праці

Навчальний посібник

Редактор Василенко Людмила Геннадіївна Коректор Наследова Тетяна Анатоліївна Комп'ютерна верстка ВасиленкоЛюдмила Геннадіівна Дизайн обкладинки Кутаїиенко Валерій Сергійович

Підписано до друку 25.01.2010. Формат 60x84/16. Папір офсетний. Гарнітура №моп С. Друк офсетний. Обл.видав.арк. 28.77. Ум.друк.арк. 26,97. Тираж 1000 прим. Зам. №

Видавництво «Кондор» Свідоцтво ДК№ 1157 від 17.12.2002 р. 03067, м.Київ, вул. Гарматна, 29/31, тел./факс: (044) 408-76-17,408-76-25