Законодавчі акти та законопроекти України з питань пожежної безпеки

Згідно з Указом Президента України від 27.01.2003 № 47 «Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері по­жежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій» здійснюється реформування МНС Ук­раїни, перетворення підрозділів Державної пожежної охорони на пожежно-рятувальну службу. Значний обсяг робіт провадиться щодо внесення на розгляд Верховної Ради України проектів за­конодавчих актів у цій сфері, приведення у відповідність до чинного законодавства України нормативно-правових актів. Вони, насамперед, стосуються:

• організації ліквідації пожеж, аварій, стихійних лих та ін­ших надзвичайних ситуацій підрозділами пожежної охоро­ни та проведення аварійно-рятувальних робіт усіх видів;

• виконання функцій державного пожежного нагляду;

• взаємодії підрозділів МНС із відповідними підрозділами ін­ших міністерств і відомств;

• загального забезпечення діяльності підрозділів МНС;

• сертифікації продукції протипожежного призначення та лі­цензування діяльності в зазначеній сфері.

З огляду на це необхідно постійно провадити моніторинг чин­них законодавчих актів та законопроектів України з питань пожежної безпеки.

Державний департамент пожежної безпеки спільно з Українським науково-дослідним інститутом пожежної безпеки (УкрНДШБ) МНС України розробили Програму забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року, яка була затверджена постано­вою Кабінету Міністрів України від 01.07.2002 №870.

Одним із документів, який було вироблено для реалізації за­значеної програми, є «Положення про місцеву пожежну охорону», затверджене постановою Кабінету Міністрів України і від 24.02.2003 № 202. У зазначеному положенні передбачено здійс­нення низки заходів щодо створення місцевої пожежної охоро­ни (далі - МПО) та зміцнення пожежної безпеки на селі. Держ­адміністраціями на ці заходи було виділено 12,3 млн грн, а всьо­го до 2010 року заплановано виділити 106,4 млн грн.

Внесено зміни до Правил пожежної безпеки в Україні, введе­них у дію наказом МВС України від 05.03.2002 № 217 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.03.2002 за № 297/ 6585. Ці зміни (на загал їх майже 150) стосуються нової класифікації груп горючості будівельних матеріалів відповідно до 1 ДСТУ Б В.2.7-19-95, норм оснащення вогнегасниками транспортних засобів, вимог до шляхів евакуації та уточнень щодо посилань на нормативно-правові акти, у яких закріплені відповідні [ правові норми.

Для врегулювання вимог пожежної безпеки в галузі будівництва наказом Держбуду України від 03.12.2002 № 88 затвер­джені та з 01.05.2003 введені в дію державні будівельні норми -ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва». СНиП 2.01.02-85 «Противопожарные нормы», які діяли на території України з 01.01.1987, тобто більше 15 років, утратили

чинність. У зв'язку з цим необхідно вносити зміни до основних нормативних документів, що діють у галузі будівництва. Це по­в'язано з тим, що ДБН В.1.1-7-2002 встановлюють нову пожеж-но-технічну класифікацію будівельних матеріалів і вносять змі­ни в пожежно-технічну класифікацію будівельних конструкцій. Зокрема, будівельні матеріали відтепер класифікуватимуться за п'ятьма показниками пожежної небезпеки: горючістю, займис­тістю, поширенням полум'я поверхнею, димоутворювальною зда­тністю та токсичністю продуктів горіння.

Для забезпечення єдиного обліку, а також для формування відповідного інформаційного фонду і систематизації норматив­но-правових актів з питань пожежної безпеки внесено зміни до «Державного реєстру нормативно-правових актів з питань по­жежної безпеки», затвердженого наказом МНС України від

10.10.2003 № 388.

Аналізуючи сучасний стан нормативно-правової бази у сфе­рі пожежної безпеки, можна зробити висновок про те, що не всі питання, пов'язані з профілактикою та гасінням пожеж, відо­бражені в нормативно-правових актах.

Оновлені «Правила пожежної безпеки в Україні»

Оновлені Правила затверджені наказом МНС України від

19.10.2004 р. № 126 і погоджені в Міністерстві юстиції України.
Робота над новою редакцією Правил розпочалася з виник­ненням нагальної потреби в переробці та узгодженні з чинним законодавством більшості положень попередньої редакції Пра­вил пожежної безпеки в Україні, затвердженої 1995 року. З 1995 року, а особливо за останні кілька років, відбулися значні зміни в нормативній базі. До оновлення Правил спонукало прийняття ряду нових документів, що регламентують як питання пожежної безпеки, так і зміни статусу та функцій працівників державного пожежного нагляду. Серед цих документів Типове положення про інструктажі, спеціальне навчання на перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, Перелік посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок їх організації, Положення про добровільні пожежні дружини (команди), Типове положення про службу пожежної безпеки та інші. Тому най­ суттєвіші зміни і доповнення стосувалися саме приведення у
відповідність з чинним законодавством, зокрема - посилань на нові нормативно-правові акти внесено зміни до розділів, у яких викладені вимоги щодо утримання засобів протипожежного захисту, устаткування ними об'єктів господарювання та автотранспорту. Ті зміни назріли з огляду на введення в дію таких нормативно-правових актів, як Типові норми належності вогнегасників, Правила експлуатації вогнегасників. У попередній редакції Правил пожежної безпе­ки в Україні містилися лише рекомендації щодо обладнання різних об'єктів первинними засобами пожежогасіння без ураху­вання сучасних вимог до них. Не було там пунктів чи розділів, які б давали вичерпну характеристику потрібної кількості вог­негасників та комплектації ними різних об'єктів. Крім цього, відчутним був також брак інформації у питаннях, пов'язаних із правилами експлуатації вогнегасників. Усі потрібні розділи та пункти переглянуті і доопрацьовані, а відповідні зміни внесено до оновлених вищезгаданих Правил.

Проведена процедура погодження Правил з іншими зацікавле­ними органами, зокрема з Держнаглядохоронпраці України, Держ-споживстандартом України, Держпідприємництвом України, Дер-жбудом України та федерацією професійних спілок України.