Поняття про методи навчання

НЕ.2.1. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ

План

1. Поняття про методи навчання, їх значення у навчальному процесі.

2. Прийом як складова методу навчання.

3. Основні підходи до класифікації методів навчання:

Сутність поняття „класифікація методів навчання”.

Традиційна класифікація методів навчання.

Класифікація методів навчання за їх призначенням (М.Данилов, Б.Єсипов).

Класифікація методів навчання за характером пізнавальної діяльності (І.Лернер, М.Скаткін).

Класифікація методів навчання за дидактичними завданнями (Г.Щукіна, І.Огородніков).

Бінарна класифікація методів навчання (М.Махмутова).

4. Сучасна класифікація методів навчання за Ю.К.Бабанським.

5. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів: їх характеристика та можливості використання в початковій школі.

6. Методи стимулювання навчальної діяльності школярів, їх сутність та значення у навчальному процесі.

7. Методи контролю та самоконтролю школярів у навчальному процесі.

8. Проблема оптимального вибору методів навчання.

Рекомендована література:

1. Алскскж А.М. Загальні методи навчання в школі.-К., 1973.-263 с.

2. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной
школе.- М.: Просвещение, 1985.- 206 с.

3. Ващенко Г. Загальні методи навчання. Підручник для педагогів. - К.; 1997. -415 с.

4. Выбор методов обучения в средней школе / Под ред. Ю.К.Бабанского.- М.: Педагогика, 1981.-- 176 є.

5. Дидактика средней школы: Некоторые проблеми соврем. дидактики. Учеб. пособие для слушателей ФПК директоров образоват. школ и в качестве учеб. пособия по спецкурсу для студентов пед. ин-тов / Под ред. М.Н.Скаткина.- 2-е изд.. перераб. и доп.-М., 1982.-319 с.

6. Куписевич Ч. Основы общей дидактики / Пер. с польск. О.В.Долженко. - М: Высш. шк., 1986.-368 с.

7. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения.- М.. 1981.- 186 с.

8. Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в школе. Книга для
учителей. - М.: Просвещение. 1977.-240 с.

Основні поняття теми:

метод навчання, прийом навчання, розповідь, бесіда, пояснення, лекція, індукція, дедукція, ілюстрація, демонстрація, змагання, заохочення, покарання.

Тема. Загальні методи навчання

Поняття про методи навчання

Успіх навчання залежить як від правильного визначення його мети і завдань, так і від способів досягнення їх, тобто від методів навчання. Незважаючи на те, що методи навчання використовуються протягом багатьох віків, з самого виникнення школи розробка теорії методів навчання завдавала і завдає вченим-педагогам немало клопотів. Спостерігаючи за процесом навчання в школі, дидакти і методисти звернули увагу на надзвичайну різноманітність видів зовнішньої діяльності вчителя і учнів на уроці. Ці види діяльності і стали називати методами навчання: вчитель розповідає - він використовує метод розповіді; діти читають книгу - метод роботи з книгою; учень розв'язує задачі - метод розв'язування задач; учитель викликав учня для перевірки знань - метод усного опитування і т.д.

Кількість таких методів у різних авторів виявлялась надто великою, а найменування їх вкрай різноманітними. Виникла необхід­ність впорядкування цього широкого і багатогранного переліку методів. Для цього потрібно було вказати суттєві ознаки, за якими можна було б визначити, чи варто даний вид діяльності вчителя і учня називати методом навчання, чи це є якоюсь іншою характеристикою навчання. При визначенні сутності методів думки педагогів розійшлися: одні автори визначали метод як сукупність прийомів навчальної роботи, інші - як шлях, по якому учитель веде учнів від незнання до знання, треті - як форму змісту навчання, четверті - як спосіб взаємопов'язаної діяльності вчителя і учнів, спрямованої на досягнення завдань навчання. При цьому майже всі означення вірні. Однак, в якій мірі вони найсуттєвіші і дозволяють осмислити процес навчання та організувати його? - питання залишається відкритим.

У більшості підручників з педагогіки і в посібниках з дидактики та методики методи навчання, класифікують у залежності від зовнішнього вираження способу (форми) діяльності вчителя чи учня в процесі навчання, почасти від засобу, що відіграє в тому чи іншому способі провідну роль. Так визначаються методи розповіді, бесіди, ілюстрації і демонстрації, письмових, графічних робіт, самостійної роботи, повторення, лабораторних робіт і т.д. Розповсюдженими мето­дами вважаються робота з підручником, розв'язування задач, викорис­тання засобів мистецтва. Однак, неважко помітити, що всі ці методи не характеризують пізнавальну діяльність, яку, з одного боку, здій­снюють учні, а з другого - організує вчитель. Ллє саме пізнавальна діяльність учнів є головною умовою засвоєння ними навчального ма­теріалу. Навчання є пізнання, але реалізується воно особливим чином.

Будь-який метод є системою усвідомлених послідовних дій людини, які сприяють досягненню результату, що відповідає визначеній меті. Тому будь-який метод передбачає усвідомлену мету без чого взагалі неможлива цілеспрямована діяльність суб'єкта. Усвідомивши свою мету, людина здійснює діяльність, тобто систему дій, обумовлену засобами, що є в її розпорядженні. Отже, можна зробити висновок, що будь-який метод у дії передбачає поставлену мету, відповідну їй діяльність {систему дій), необхідні засоби, процес зміни об'єкта, досягнуту мету (результат застосування методу).

Але метод навчання характеризується певними особливостями, обумовленими тим, що учень, який слугує об'єктом впливу вчителя, є одночасно і суб'єктом, тобто особистістю, від інтересів і волі якої залежить її діяльність у відповідності з діями вчителя. Якщо вчитель не викликає в учнів мети, що відповідає його завданням, то акт навчання не може відбутися і метод впливу не досягне очікуваного результату. При цьому мета учня не обов'язково повинна співпадати з метою вчителя, вона повинна тільки відповідати їй. Адже, коли вчитель дає завдання, маючи на увазі повторити використання якогось правила, то в учня виникає тільки бажання виконати дане завдання.

Таким чином, метод навчання передбачає, перш за все, мету вчителя і його діяльність з допомогою наявних у нього засобів. В результаті виникає мета учня і його діяльність завдяки наявності відповідних засобів. Під впливом цієї діяльності виникає і здійснюється процес засвоєння учнем навчального змісту, досягається визначена мета або результат навчання. Цей результат слугує критерієм відповідності методу меті. Отже, будь-який метод є системою цілеспрямованих дій учителя, які забезпечують організацію пізнавальної і практичної діяльності учня, засвоєння ним змісту і тим самим досягненню мети навчання. Іншими словами, метод навчання передбачає обов'язкову взаємодію вчителя і учня, спрямовану на організацію навчання учня, а в результаті цієї діяльності реалізується процес навчання, засвоєння учнем змісту освіти. Якщо сказати коротше, то методи навчання - це способи спільної діяльності учителя й учнів, спрямовані на вирішення завдань навчання.

Поширеним в дидактиці є поняття "прийом навчання".

Прийом - це елемент методу, його складова частина, разова дія. окремий крок у реалізації методу або модифікація методу в тому випадку, коли метод невеликий або простий за структурою.

У процесі навчання методи і прийоми використовуються в різноманітних поєднаннях. Один і той же спосіб діяльності учнів в одних випадках може бути як самостійний метод, в інших як прийом навчання. Наприклад, пояснення, бесіда є самостійними методами навчання. Якщо ж вони епізодично використовуються вчителем в процесі практичної роботи для залучення уваги учнів до виправлення помилок, то пояснення і бесіда набувають значення прийому навчання, що є складовою методу вправ.

Метод навчання - це складне, багатовимірне утворення. Якби вдалося побудувати його просторову модель, то ми побачили б унікальний кристал, що переливається багатьма гранями і постійно змінюється. Саме таку конфігурацію пропонують і висвічують ЕОМ при спробі наочного моделювання методу навчання.

У методі навчання виявляються об'єктивні закономірності, мета і завдання, зміст, принципи, форми навчання. Діалектика взаємозв'язку методу з іншими категоріями дидактики взаємо зворотна: будучи похідними від мети і завдань, змісту, форм навчання, методи, разом з тим, виявляють зворотний і надзвичайно могутній вплив на становлення і розвиток цих категорій. Ні мета й завдання, ні зміст освіти, ні форми роботи не можуть бути реалізовані без урахування можливостей їх практичної реалізації, а саме таку можливість забезпечують методи. Вони ж обумовлюють темп розвитку дидактичної системи - навчання прогресує так швидко, наскільки дозволяють йому рухатися вперед використовувані методи.