Відрахування із зарплати. Порядок оформлення та аналітичного обліку розрахунків з працівниками з оплати праці

Відрахування із заробітної плати працівників бюджетних установ не мають якихось особливостей порівняно з відрахуваннями із зарплати працівників виробничої сфери. Вони здійснюються на загальних підставах відповідно до чинного законодавства. Усі відрахування поділяють на обов'язкові та добровільні. Останні здійснюють за заявами (згодою) працівників.До обов'язкових відрахувань належать:1) податок з доходів фізичних осіб — відраховується щомісячно із загального оподатковуваного доходу як за місцем основної роботи, так і з доходу, отриманого від роботи за сумісництвом. Ставка податку з доходів фізичних осіб становить 15% 2) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2% від суми заробітку. встановлені такі ставки збору до Пенсійного фонду:— 1 % з частки сукупного оподатковуваного доходу, що не перевищує 150 грн.;— 2% з частки сукупного оподатковуваного доходу від 151 до 250 грн.;— 3% з частки сукупного оподатковуваного доходу від 251 до 350 грн.;— 4% з частки сукупного оподатковуваного доходу від 351 до 500 грн.;— 5% з частки сукупного оподатковуваного доходу понад 501 грн.;3) збір на обов'язкове соціальне страхування у разі тимчасової втрати працездатності у розмірі 0,5%, якщо сума місячного доходу не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи, та 1% якщо доход більше прожиткового мінімуму;4) збір на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у розмірі 0,5% від сукупного оподатковуваного доходу. Цей збір не відраховується із заробітку пенсіонерів та осіб, що досягли пенсійного віку;5) за виконавчими листами суду, приписами нотаріальних органів, рішеннями адміністративних органів про відрахування штрафів, повідомленнями контролюючих органів про накладені штрафи на посадових осіб, надлишково виплачені суми авансів тощо.До відрахувань за заявою працівника належать:1) членські профспілкові внески;2) невикористані і не повернуті вчасно підзвітні суми;3) за товари, продані в кредит;4) погашення наданих позик;5) безготівкові перерахування на особові рахунки в банках;6) безготівкові перерахування внесків за договорами добровільного страхування і т. ін.Суми, відраховані із заробітку за заявами працівників, у більшості випадків підлягають перерахуванню відповідним органам, на користь яких проводилося відрахування (магазинові — за Товари, банкові — за позику, страховій організації — внески і т. ін.)Згідно із законодавством загальна сума обов'язкових відрахувань із заробітної плати працівників не повинна перевищувати 20%, а в окремих випадках — 50% суми зарплати, що належить до виплати працівникові.

Заробітна плата у більшості бюджетних установ виплачується два рази на місяць: 1) аванс за першу половину місяця; 2) фактичний місячний заробіток з вирахуванням суми авансу та відрахувань.

Прод. 4

За другу половину місяця розрахунок суми заробітку та відрахувань здійснюють, як правило, у розрахунково-платіжній відомості або в особовому рахунку, які виконують роль регістрів аналітичного обліку. У розрахункових (розрахунково-платіжних) відомостях та в особових рахунках відображають суми нарахованої зарплати за видами оплат, усі доплати, премії, допомоги, суми всіх відрахувань і визначають суму до видачі на руки за кожним табельним номером і в цілому за структурним підрозділом чи установою. Для кожного виду оплат і відрахувань відводять окрему графу. Підставою для складання розрахунково-платіжної відомості є відповідні документи: накази, табелі обліку відпрацьованого часу, наряди, виконавчі листки, листки непрацездатності тощо. Аналітичний облік розрахунків з депонентами за субрахунком 671 ведеться у книзі аналітичного обліку депонованої зарплати і стипендій, а сум, відрахованих із зарплати — за кожною організацією, якій призначені відраховані суми, у картках або в книзі аналітичного обліку розрахунків.