Класифікація запасів у різних країнах

ТЕМА 5. ОБЛІК ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАПАСІВ

Вивчаючи дану тему необхідно з самого початку порівняти підходи до обліку запасів, які висвітлено в МСБО2 та П(С)БО 9.

Так, МСБО2 "Запаси" наведено загальний підхід до обліку запасів і вимоги щодо розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Згідно МСБО 2. - запаси — це активи, які:

а) утримуються для продажу за умов звичайної господарської діяльності.

б) перебувають у процесі виробництва продукції(послуг) із метою продажу:

в) надходять у формі сировини та інших матеріалів, призначених для споживання у виробничому процесі (процесі надання послуг).

У п(С)БО 9 запаси - активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності:

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління

підприємством.

Отже, порівнюючи термін "запаси", наведений в МСФЗ 2 та П(С)БО 9, можна стверджувати, що термін "запаси" за міжнародними та вітчизняними стандартами має аналогічний зміст.

Відмітимо, що склад, запасів та їх форма залежить від, характеру діяльності підприємства.

Запаси підприємства у різних країнах об’єднують в наступні групи (табл.5.1.)

Таблиця 5.1.

Класифікація запасів у різних країнах

	Україна	Росія	Німеччина	США	Естонія
Товари	+	-	+	-	+
Готова продукція	+	+	+	-	+
Напівфабрикати	+	-	+	-	-
Брак у виробництві	+	-	-	-	-
Незавершене виробництво	+	+	+	-	+
МШП (допоміжні матеріали)	+	-	-	+	-
Сировина і матеріали	+	+	+	+	+
Тварини на вирощуванні та відгодівлі	+	-	-	-	-

В більшості країн за рубежем на торгівельних підприємствах практично всі запаси є товарними. Тому в економічній літературі даний об’єкт обліку різні автори називають по-різному: "Запаси'', "Складські запаси". "Матеріально-виробничі запаси", "Товарно-матеріальні запаси" тощо.

Товарно-матеріальні запаси складають значну частину актинів підприємства і відображаються в балансі серед оборотних активів. Водночас вони мають суттєвий вплив на фінансові результати підприємства, займаючи здебільшого домінуючі позиції у структурі витрат підприємств річних сфер діяльності. В результаті чого питані по організації обліку товарно-матеріальних запасів завжди приділяється велика увага.

У фінансовому обліку зарубіжних країн застосовуються дві системи обліку складських запасів:

1) Система постійного обліку запасів.

2) Система періодичного обліку запасів

При системі постійного обліку запасів облік руху матеріалів, товарів та інших запасів ведеться безпосередньо на рахунку «Складські запаси» за їх видами – впродовж звітного періоду.

Рахунок «Складські запаси» є синтетичним рахунком або рахунком першого порядку. В плані рахунків бухгалтерського обліку Франції, наприклад, передбачено до нього такі рахунки другого порядку: «Сировина», «Інші матеріали», «Незавершене виробництво по послугах», «Продукція», «Товари». Кожний з них має ще рахунки третього порядку.

Надходження запасів від постачальника відображається на рахунках записом:

Дт рах. «Складські запаси» (за їх видами)

Кт рах. «Розрахунки з постачальниками» або («рахунки до оплати»)

Відпуск запасів на виробництво чи реалізацію:

Дт рах. «Незавершене виробництво»

Дт рах. «Накладні загально виробничі витрати»

Дт рах. «Собівартість реалізованих товарів»

Кт рах. «Складські запаси (за їх видами)»

Сума витрачених чи реалізованих запасів (товарів) визначається системним порядком, тобто виходячи з інформації рахунків.

Собівартість реалізації в цьому випадку визначають як добуток кількості реалізованих і собівартість одиниці цих запасів:

СР=Со*К, (5.1)

де Со – собівартість одиниці запасів, К – кількість реалізованих запасів.

На кожну звітну дату залишки складських запасів визначаються на рахунках складських заасів.

Згідно з цією системою кінцеве сальдо визначається як залишкова величина, тобто

Ск = Сп + З – СР (5.2.)

де Сп – собівартість залишку запасів на початок періоду

З – собівартість запасів, придбаних протягом періоду

СР – собівартість реалізації

Ск – собівартість залишку запасів на кінець періоду

При цьому методі на карточках ведеться аналітичний облік руху матеріалів (запасів) впродовж звітного періоду. Одна карточка відкривається на кожний вид матеріалів.

Цей метод забезпечує ширшу інформацію про наявність та рух матеріальних цінностей за кількістю і вартістю, що потрібно для управління запасами.

При системі періодичного обліку детальний облік матеріальних запасів впродовж звітного періоду на рахунку "Складські запаси" не ведеться. На ньому відображається тільки початковий залишок (на початок звітного періоду), який був визначений наприкінці минулого звітного періоду шляхом інвентаризації.

Надходження складських запасів відображається на рахунку "Витрати на закупівлю" який є рахунком елементів витрат.

Наприклад за звітний період закуплено товарів на суму 45600 дол.:

Д-т рах. "Витрати на закупівлю (товарів)" 45600

К-т рах. "Рахунок до сплати (або постачальники)" 45600

Для того, щоб визначній на кінець звітного періоду залишок невикористаних матеріалів (чи товарів) на складі і вартість використаних(списаних) запасів наприкінці звітного періоду (місяця, кварталу чи року) проводять інвентаризацію запасів на складі і оцінюють залишок прийнятим методом.

Сума витрачених чи реалізованих товарів (запасів) визначається за формулою:

СР = Сп + 3 -Ск, (5.3.)

де СР - собівартість реалізації:

Сп- собівартість залишку запасів па початок періоду;

З - собівартість запасів, придбаних протягом періоду;

Ск - собівартість залишку запасів па кінець періоду.

З’ясувавши сутність систем постійного і періодичного обліку запасів, далі порівнюємо їх застосування на практиці в таблиці 5.2.

Таблиця5.2.