Сільське господарство

Сучасна аграрна політика нашої держави є важливим напрямком переведення економіки на ринкові відносини. Вона спрямована на удосконалення виробничих відносин в агропромисловому комплексі шляхом упровадження різноманітних форм оренди, кооперації, підряду тощо. Нові методи господарювання активно втручаються в життя села, дають потужні імпульси для його соціально-економічного розвитку.

Суть аграрних відносин завжди визначається пануючою формою власності на землю як головний і невідтворюваний засіб виробництва.

Відповідно до нового Земельного кодексу України визначено три форми власності на землю: державна, колективна, приватна. Усі форми власності є рівноправними.

Державній власності належать усі землі України, за винятком переданих у колективну та приватну власність.

Право колективної власності громадян на землю закріплено ст. 5 Земельного кодексу України. Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Згідно із ст. 6 даного закону громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, розмір яких не перевищує 50 га сільськогосподарських угідь і 100 га усіх земель, а також особистого підсобного господарства, садівництва тощо.

На сучасному етапі розвитку аграрних відносин, серед суб'єктів господарювання в сільському господарстві переважають колективні сільськогосподарські підприємства.

Сільське господарство є найважливішою складовою частиною агропромислового комплексу України. Воно відіграє вирішальну роль у забезпеченні населення продуктами харчування, а промисловості - сировиною. Успішний розвиток сільського господарства створює передумови для ефективної діяльності багатьох підприємств рідних галузей народного господарства.

За таких умов проблема збереження сільськогосподарської продукції та боротьба з розкраданням і безгосподарністю набуває державного значення.

Для попередження и оперативного виявлення корисливих злочинів, що скоюються в агропромисловому комплексі, і зокрема в сільському господарстві, працівники органів внутрішніх справ повинні знати особливості сільськогосподарського виробництва, методи обліку та документування господарських операцій у цій галузі.

Сільське господарство має ряд особливостей (насамперед природного характеру), які визначають специфіку завдань бухгалтерського обліку в цій галузі.

Основним засобом виробництва в сільському господар­стві є земля, у зв'язку з чим одним із важливих завдань бух­галтерського обліку є забезпечення точної реєстрації земе­льних угідь, а також додаткових капітальних вкладень у землю, що мають метою підвищення її родючості.

Виробничі процеси у сільському господарстві пов'язані з використанням специфічних, притаманних тільки цій га­лузі засобів виробництва - живих організмів (тварин і рослин), внаслідок чого діяльність сільськогосподарських підприємств визначається як економічними, так і біологічними законами.

Природні чинники значною мірою впливають на тривалість процесу виробництва у сільському господарстві: виробничий цикл може виходити за межі календарного року, а період виробництва - не збігатися з робочим періодом. Так, робочий період у рослинництві переривається природними процесами росту та розвитку рослин. Виходячи з цього у бухгалтерському обліку виникає необхідність розрізненого обліку витрат за виробничими циклами, наприклад, витрат минулих років під врожай поточного року, витрат поточного року під врожай майбутніх років.

Сільському господарству властива сезонність, тобто піднесення, спади и припинення виробничого циклу в окремі періоди року. Цей чинник визначає нерівномірність облікової роботи, наприклад, збільшення її обсягу в період збирання врожаю та посівної компанії.

Продукція сільського господарства може призначатися як для виробничого, так і для власного споживання в підприємстві. Наприклад, продукція рослинництва може бути використана як насіння, корм для худоби, а також як натур­оплата для членів господарства. Продукція тваринництва - це корм для худоби, добрива і продукти харчування. У зв'язку з цим, виникає потреба чіткого відображення у бухгалтерському обліку продукції на всіх етапах внутрішньогосподарського обігу.

Наведені особливості виробничої діяльності значною мірою визначають специфіку бухгалтерського обліку в сільському господарстві. Разом з тим, бухгалтерський облік у цій галузі, як і в будь-якій іншій, ґрунтується на єдиному уніфікованому плані рахунків, застосовує загальні методи і форми організації облікових робіт, що дає підстави вважати його складовою частиною бухгалтерського обліку на­родного господарства України.

Кожний факт господарської діяльності у сільськогоспо­дарських підприємствах відображається у первинних доку­ментах, які мають єдину уніфіковану форму. Покажемо, як за допомогою первинної документації здійснюється конт­роль за збереженням і використанням різних видів сільськогосподарської продукції.

У залежності від конкретних умов діяльності сільського­сподарських підприємств, а також від організації технологічного процесу первинний облік надходження зерна в процесі збирання врожаю може здійснюватися кількома методами.

При першому методі первинним документом по обліку зерна є реєстр відправлення зерна та іншої продукції з по­ля. При цьому бухгалтерія господарства перед початком збирання зернових та інших культур видає кожному ком­байнеру під розписку блокноти реєстрів. У реєстрах відображаються такі реквізити: назва господарства, особовий номер комбайнера, його прізвище, ім'я та по батькові, но­мер комбайна. Блокноти реєстрів, які видаються комбай­нерам, обов'язково реєструються в спеціальній книзі або журналі.

При відправленні автомашини від комбайна на тік ком­байнер заповнює три примірники реєстру із зазначенням у ньому дати, номера автомашини, прізвища шофера, виду та бункерної ваги продукції. Перший примірник комбайнер залишає в себе, а другий і третій передає шоферу. Приїхавши на тік, шофер передає завідуючому током два примір­ники реєстру. На підставі даних зважування завідуючий током вписує у реєстр вагу брутто і нетто, при цьому він розписується у примірнику реєстру (про приймання зерна), який передає шоферу, а шофер розписується у примірнику (про здачу зерна), який залишається у завідуючого током.

Наприкінці робочого дня реєстри здаються в бухгалтерію. Перші примірники реєстрів разом з обліковими листами трактористів-машиністів здають комбайнери, другі примір­ники разом з дорожніми листами - шофери, треті примірни­ки разом з відомістю руху зерна - завідуючий током.

Другий метод обліку надходження продукції з поля передбачає використання путівки на вивіз продукції з поля. Застосування цього первинного документа не має будь-яких суттєвих відмінностей від вищеописаного методу.

При третьому методі обліку надходження зерна від ком­байна на тік застосовуються талони шофера і комбайнера. Ці талони виготовляються типографським способом, можуть відрізнятися за кольором, що полегшує облікову ро­боту. Кожний талон відповідає одному бункеру зерна. У талони (як і в реєстри та путівки) бухгалтерією господар­ства вписуються такі відомості: назва господарства, номер талону, особовий номер комбайнера (водія), його прізвище, ім'я та по батькові. Талони підписуються головним бухгал­тером господарства, скріплюються печаткою і реєструються в журналі. Оформлені талони видають під розписку ком­байнеру та шоферу, які зайняті на збиранні врожаю.

Суть цього методу полягає в тому, що при кожному відвантаженні повного бункера зерна в автомашину ком­байнер і шофер обмінюються своїми талонами. У разі відвантаження повного бункера зерна записи в талонах не роблять. Якщо в автомашину відвантажується половина або чверть бункера, то комбайнер у талоні відображає кількість (0,5 бункера, 0,25 бункера), ставить дату і підпис. Аналогічні записи робить шофер у своєму талоні і передає його ко­мбайнеру.

Зерно, що надійшло на тік, зважують. При цьому шофер передає завідуючому током талони, отримані від комбай­нера. Завідуючий током записує в реєстр прийомки зерна номери талонів, прізвище шофера, номер автомашини. а також фактичну масу зерна і ставить свій підпис. Комбай­нер після закінчення роботи передає всі талони завідуючо­му током і отримує від нього виписку з реєстру про намо­лот зерна, яку підписує завідуючий током.

На підставі даних реєстрів прийомки зерна завідуючий током складає відомість руху зерна та іншої продукції і за­писує ці дані в книгу складського обліку. Наступного дня завідуючий током передає відомість разом з реєстрами і талонами у бухгалтерію господарства. Водії передають в бухгалтерію дорожній лист та реєстр, комбайнер, відповідно, обліковий лист тракториста-машиніста та виписку з реєстру. Після перевірки даних реєстрів і талонів у бухгалтерії господарства блокноти чистих талонів можуть бути видані під звіт шоферу і комбайнеру для подальшого використання.

Останній метод обліку зерна при надходженні від ком­байна на тік досить поширений і є найбільш прогресивним.

Облік продукції овочівництва, садівництва тощо здійснюється з використанням щоденників надходження сільськогосподарської продукції. У процесі збирання врожаю продукцію, що надходить від сільськогосподарських працівників, комірник або бригадир зважує і (партіями) запи­сує в щоденник для подальшого визначення суми заробітку.

Документами по оформленню відпуску сільськогосподарської продукції є лімітно-забірні картки і внутрішньогосподарські накладні. Разова видача матеріальних цінностей, що споживаються в господарстві, оформлюється на підставі накладної. При систематичному відпуску застосовують лімітно-забірні картки. Видача кормів для годівлі тварин зі складів або інших місць зберігання оформлюється відомістю витрати кормів, яка виписується бухгалтерією на підставі раціонів годування, складених зоотехніком госпо­дарства. У цій відомості ведеться щоденний облік фуражного поголів'я худоби, а також відображається кількість витрачених кормів. Затверджена керівником господарства відомість витрати кормів є підставою для їх списання з підзвіту матеріально відповідальної особи у кінці місяця.

Первинним документом по обліку витрат насіння та са­дивного матеріалу на сівбу або садіння сільськогосподар­ських культур є акт витрати насіння та садивного матеріалу. Статистичною формою звітності про посівні площі є заключний звіт про посівні площі ф. 4 - сг.

Первинним документом по обліку молока є журнал об­ліку надою молока, який ведеться в одному примірнику завідуючим фермою або старшою дояркою. Цей журнал призначений для щоденного обліку молока, надоєного кожною дояркою від закріпленої групи корів так і в цілому по фермі. Узагальнені відомості про рух молока по фермі заносяться у відомість руху молока, яка складається на підставі документів щодо його надходження та витрат. Відомість складається у двох примірниках, один з яких після закінчення звітного періоду разом з прибутковими та видатковими документами подається у бухгалтерію. Другий примірник залишається в матеріалах ферми і є підставою для відображення надходження та списания у видаток молока по книзі складського обліку.

Кількість вовни, її якість відображається в акті наст­ригу та прийомки.

Оприбуткування яєць та іншої продукції тваринництва оформлюється у щоденниках надходження сільськогосподарської продукції.

Важливе значення з позиції забезпечення збереження громадського поголів'я тварин має своєчасний облік одержаного в господарстві приплоду тварин та птиці. Народжених телят, ягнят, поросят, козенят оприбутковують у день отелення, опоросу, окоту. Курчат, каченят, гусят оприбутко­вують через добу після виведення. Основним документом по обліку приплоду більшості сільськогосподарських тварин є акт на Оприбуткування. В акті вказується кількість наряджених тварин, їх вага, стать, матеріально відповідальна особа, за якою була закріплена матка тощо. Дані акта завіряються підписами матеріально відповідальної особи, завідуючого фермою, зоотехніка, ветеринарного лікаря.

Для визначення приросту живої маси необхідно прово­дите систематичне (щомісяця) зважування тварин, результати якого відображаються у відомості зважування тварин. Зважування тварин обов'язкове також при народженні, купівлі молодняка, переводі його з групи в трупу, ставленні на-відгодівлю, або знятті з неї, при забої, а також -у разі надходження зі сторони.

Якщо в сільськогосподарському підприємстві використовуються такі форми організації праці, як оренда, підряд тощо, тоді немає необхідності в щомісячному зважуванні тварин, які знаходяться на відгодівлі, оскільки колективи робітників одержують заробітну плату за кінцевими ре­зультатами праці, тобто в кінці періоду визначеного дого­вором. У такому випадку приріст живої ваги тварин на від­годівлі оформлюється актом переважування.

Переведення тварин в інші групи оформлюється актом про переведення, в якому відображаються відомості про тварин, вказується прізвище робітника, за яким вони були закріплені, а також прізвище робітника ферми, під чию відповідальність тварини передані.

Падіж худоби (у тому числі и молодняка), вимушене прирізування, а також забій тварин на внутрішньогосподарські потреби оформлюються актом на вибуття тварин та птиці. В акті обов'язково відображуються відомості про тварини (птицю), що вибули, причина вибуття, дані про види і кількість продуктів забою. Акт підписується матеріально відповідальною особою, завідуючим фермою, зоотехніком і ветеринаром. Продукти забою здаються на склад або в комору господарства за накладною, один примірник якої з підписами комірника додасться до акта і передається в бухгалтерію.

Всі зміни у русі тварин на фермі, зафіксовані в первинних документах, записуються в книгу обліку руху тварин та птиці. Щомісячно підсумки з цієї книги переносяться у звіт про рух худоби та птиці на фермі. Звіт складається у двох примірниках: один передається разом з первинними документами у бухгалтерію господарства, другий залишається на фермі.

Передачу молодняка тварин працівникам сільськогосподарських підприємств для вирощування оформлюють договором, а в разі одержання відгодованого молодняка складають акт на закупівлю тварин за договорами з громадянами. Прийомна від населення тварин з метою подальшого їх продажу державі оформлюється приймально-роз-рахунковою відомістю.

Основною формою державної статистичної звітності по тваринництву є звіт про стан галузі ф. 24 - сг.

Усі первинні і зведені документи з обліку продукції рослинництва і тваринництва надсилаються до бухгалтерії у строки, передбачені планом документообігу, який скла­дається головним бухгалтером і затверджується керівником підприємства.

Синтетичний облік продукції сільського господарства, одержаної від різних галузей виробництва, здійснюється на балансовому рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва». По відношенню до балансу цей рахунок є активним. У випадках, коли готова продукція використовується безпосередньо у вигляді сировини, насіння, кормів, то по рахунку 27 її не відображають, а оприбутковують на відповідних субрахунках - 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», 201 «Сировина та матеріали».

Облік сільськогосподарської продукції в межах рахунку 27 здійснюється на таких субрахунках:

1. Продукція рослинництва.

2. Продукція тваринництва.

3. Продукція промислових, допоміжних та обслуговую­чих виробництв.

На першому субрахунку («Продукція рослинництва») відображається рух продукції, що надійшла від галузей ро­слинництва (овочівництва, садівництва тощо). На кожний вид продукції відкривають аналітичні рахунки, в яких облік ведеться у натурально-вартісній оцінці.

На другому субрахунку («Продукція тваринництва») обліковують продукцію, отриману від різних видів сільськогосподарських тварин, птиці, бджіл тощо (молоко, вовна, мед і т. ін.). Аналітичний облік ведеться за видами продук­ції з врахуванням сорту, кондицій тощо.

Третій субрахунок («Продукція промислових, допоміж­них та обслуговуючих виробництв») призначений для облі­ку продуктів, які отримані у результаті переробки в господарстві продукції рослинництва і тваринництва (сир, сухофрукти, борошно тощо, а також м'ясо та інші продукти забою худоби). На цьому субрахунку обліковують також продукцію хлібопекарень, кравецьких майстерень і таке інше. Аналітичний облік здійснюється так само, як і на другому субрахунку.

На субрахунку 218 («Худоба, прийнята від населення для реалізації») відображається худоба, яку здає населення для реалізації у встановленому порядку, її облік ведеться за кожним її видом окремо з обов'язковим відображенням живої ваги тварин, їх вартості, а також прізвища конкретних осіб, які здали продукцію для реалізації.

Витрати на виробництво продукції рослинництва і тва­ринництва обліковують на калькуляційному рахунку 23 «Виробництво» за субрахунками, аналогічними з вищенаведеними.

Для наочності наведемо приклади найтиповіших господарських операцій по обліку сільськогосподарської продукції:

1. Оприбутковано за плановою собівартістю 250 ц зерна
пшениці, яка отримана від врожаю поточного року:

Дебет рахунку 27, субрахунок 1 «Продукція рослинництва»

Кредит рахунку 23, субрахунок I «Витрати на виробництво продукції рослинництва».

По даній операції відкривається аналітичний рахунок «Озима пшениця», в якому відображається кількість зерна та його вартість.

2. Одержано від власного виробництва 370 ц молока за
плановою собівартістю:

Дебет рахунку 27, субрахунок 2 «Продукція тваринництва»

Кредит рахунку 23, субрахунок 2 «Витрати на виробництво продукції тваринництва».

Витрати продукції сільського господарства, насіння і кормів відображають по кредиту рахунків 27, 208 та дебету різних рахунків, в залежності від напрямку її використання.

Сільськогосподарську продукцію, реалізовану державі, іншим організаціям, на ринку і таке інше, списують по дебету рахунку 70 «Доходи від реалізації» і кредиту рахун­ку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва».

При відображенні у бухгалтерському обліку тварин на вирощуванні і відгодівлі враховується їх подвійний харак­тер: з одного боку вони належать до незавершеного виробництва, з другого - до матеріальних запасів.

Рух молодняка тварин, тварин на відгодівлі, молодняка птахів, кроликів, сімей бджіл у бухгалтерському обліку відо­бражається на активному балансовому рахунку 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі». Аналітичний облік по цьому рахунку ведуть за субрахунками (виходячи з наявності видів тварин, їх статі, вікових груп, технологічних операцій) з відображенням породи, живої ваги, вартості тварин.

Надходження молодняка продуктивних тварин від ос­новного стада в господарстві оформлюється бухгалтерською проводкою:

Дебет субрахунку 211 «Молодняк тварин на виро­щуванні»

Кредит рахунку 23, субрахунок 2 «Витрати на виробництво продукції тваринництва».

Приріст молодняка тварин та птиці, а також приріст тварин на відгодівлі оформлюється записом:

Дебет субрахунку 212 «Тварини на відгодівлі».

Кредит рахунку 23, субрахунок 2 «Витрати на виробництво продукції тваринництва».

У сільському господарстві основною формою бухгалтерського обліку є журнально-ордерна, тобто діяльність підприємства відображується у журналах-ордерах, допоміжних відомостях і регістрах, Головній книзі, за допомогою якої складається звітний баланс.

Матеріально відповідальні особи щомісячно здають у бухгалтерію господарства звіти про рух матеріальних цінностей, які містять відомості про рух кожного виду сільсь­когосподарської продукції. У бухгалтерії дані звітів звіряють з іншими регістрами. Відображені у звітах залишки по кожному виду продукції на кінець звітного періоду повинні відповідати залишкам на відповідну дату, зазначеним у картках або книгах складського обліку матеріально відповідальних осіб.

Узагальнені дані всіх звітів у грошовому виразі заносяться до журналу-ордера № 10-1 і відомості № Юа по рахунках виробничих запасів. У журналі-ордері в розділі «Кредит» відображаються напрямки витрачання сільськогосподарської продукції, у відомості в розділі «Дебет» записуються джерела надходження продукції, зазначені у звітах. За прибутком і видатком підраховують підсумки і визначають сальдо (кінцевий залишок) на кінець місяця. Кредитові обороти в цілому і по кореспондуючих рахунках. із журналу-ордера переносять у Головну книгу.

Облік молодняка тварин і тварин на відгодівлі на фер­мах сільськогосподарських підприємств ведеться в книгах обліку руху тварин та птиці.

Завідуючий фермою за даними книги щомісячно складає звіт про рух худоби та птиці. У бухгалтерії дані звітів узагальнюють в цілому по господарству за місяць і записують у журнал-ордер № 9, відомість № 9а, які відкривають по рахунку 21 «Тварини на вирощуванні і відгодівлі».

Журнал-ордер № 9 та відомість № 9а - це єдиний регістр, який складається) лицевої частини і внутрішніх розгорток. У лицевій частині (журналі-ордері) наводяться зведені обороти за кожний місяць по дебету і кредиту ра­хунку 21 з поділом на кореспондуючі рахунки. У внутріш­ніх розгортках регістра (відомість № 9а) містяться дані про рух тварин і птиці за статтю та віковими трупами. Відо­мість складається з дебетової і кредитової частини. У дебетової частині відображаються відомості про наявність тварин на початок звітного періоду та про їх надходження (за кількістю, вагою, вартістю) з вказівкою джерел надходження тварин, тобто з кореспондуючих рахунків. У видатковій частині фіксуються кредитові обороти, тобто вибуття тварин за напрямками. На кінець звітного періоду на підставі даних відомості про надходження та вибуття обчислюють залишок тварин.

Після перевірки бухгалтерських записів та їх звірення з іншими регістрами підсумкові суми, згруповані по корес­пондуючих рахунках по дебету і кредиту, переносять у лицеву частину регістра. Потім зведений кредитовий оборот з лицевої частини і по кореспондуючих рахунках переносять в Головну книгу.

Практика діяльності апаратів по боротьбі з економічною злочинністю, відомчих контролюючих органів свідчить про різноманітність способів створення лишків сільськогосподарської продукції з метою подальшого її розкрадання та способів розкрадання матеріальних цінностей у різних галузях сільського господарства. Протиправні дії щодо майна сільськогосподарських підприємств можуть вчинятися на будь-яких етапах виробничого процесу.

У період підготовки насіння до сівби розкрадання вчиняються як матеріально відповідальними особами, так і працівниками, що беруть участь в обробці насіння.

Лишки насіннєвого зерна створюються:

а) шляхом складання підроблених актів на обробку на­сіння, яка в дійсності не проводилася;

б) шляхом завищення даних про кількість відходів, одержаних при обробленні насіннєвого зерна.

Використання документів при виявленні розкрадань зер­на, здійснених цими способами, полягає в пошуку и аналізі документів, які відображають відповідні протиправні господарські операції. До таких документів належать:

· акт на оброблення зерна (насіння);

· наряди на виконані роботи;

· журнали обліку роботи сортувальних та зерноочищувальних машин;

· книга складського обліку.

Виявлені невідповідності у кількості обробленого на­сіння, яка відображена в акті і нарядах, а також невідповідність дати роботи машин і дати складання акта можуть свідчити про ознаки вчинення розкрадань посівного матеріалу та грошових коштів. Для підтвердження версії про розкрадання необхідно в агронома-насіннєвода затребувати сортові посвідчення на оброблюване насіння, в яких містяться дані про відповідність насіння вимогам посівного стандарту за вологістю і чистотою. Аналіз цього документа дозволить визначити доцільність оброблення насіннєвого зерна. Виявлення розкрадань, що здійснюються вищеназваними способами, передбачає, крім того, проведення інвентаризації насіння, відходів, механічних домішок, а та­кож обов'язкове документування збування зерна шляхом застосування оперативно-розшукових заходів.

У сільськогосподарських підприємствах розкрадання зерна і грошових коштів може здійснюватися шляхом при­писок посівних площ. Викриття таких злочинів передбачає одночасне документування розкрадань, які скоюються шля­хом завищеного списання насінна на сівбу, а також шляхом неповного оприбуткування зерна нового врожаю. Виявлен­ня цих способів розкрадань заложить від того, коли оперативний працівник одержав відомості про їх вчинення.

Документування розкрадання зерна і грошових коштів шляхом приписок посівних площ здійснюється за допомогою таких документів:

· лімітно-забірні картки;

· внутрішньогосподарські накладні;

· акт розходу насіння на сівбу, в якому містяться дані про кількість витраченого насіння та розміри посівної площі;

· заключний звіт про посівні площі, ф. 4 - сг.;

· обліковий лист тракториста-машиніста на посівні роботи. (У цьому документі містяться дам про посівну площу, витрати пального, нараховану заробітну плату за день);

· облікові листи тракториста-машиніста на попередньо проведені сільськогосподарські роботи (орання, внесення добрив тощо).

У разі необхідності можна призначити агрономічну експертизу, а також використати дані сівозмін.

Шляхом аналізу наведених документів можна встановити факти створення лишків насіння і приписок посівних площ. Але для підтвердження версії про розкрадання необ­хідно продовжувати пошук даних про кількість зерна, яке оприбутковане (не оприбутковане) після збирання врожаю, а також про протиправне його збування.

Повнота оприбуткування зерна, яке надійшло від ново­го врожаю, визначається шляхом зустрічної перевірки до­кументів по прийманню, транспортуванню зерна і по оплаті праці, а саме:

· талонів комбайнерів та водіїв;

· реєстрів прийомки зерна;

· облікових листів тракториста-машиніста;

· дорожніх листів шоферів;

· звужувальної книги;

· відомостей руху зерна та іншої продукції;

· складської книги;

· бухгалтерських записів на синтетичному рахунку 27
«Продукція сільськогосподарського виробництва» та відповідних аналітичних рахунків та регістрів.

У разі підтвердження відомостей про неповне оприбуткування зерна нового врожаю необхідно документувати його збування. Каналом збуту лишків зерна може бути протиправна реалізація зерна на колгоспному ринку, підприємствам райспоживспілки та у власному господарстві. Залежно від каналів збуту використовуються відповідні ме­тод и та заходи.

Для документування збування лишків зерна через райзаготконтору використовуються такі документ»:

· приймальна квитанція або заготівельна відомість;

· звіт заготівельника;

· дорожні листи;

· товарно-транспортні накладні;

· приймальний акт або приймальні накладні на оприбуткування сільськогосподарської продукції;

· видаткові касові документи заготівельної організації;

· платіжні відомості сільськогосподарського підприємства;

· квитанції поштових переказів.

Аналізуючи документи, необхідно мати на увазі, що приймальні квитанції або закупівельні відомості можуть складатися на родичів, знайомих і навіть на неіснуючих осіб (залежно від форми розрахунків за зерно).

Крім того, у процесі документування розкрадання зерна доцільно проводити інвентаризацію на складі заготівельної організації та ревізію за ініціативою органу внутрішніх справ.

Найбільш криміногенною галуззю сільського господарства є тваринництво. На його долю припадає більше 30 відсотків всіх зареєстрованих у сільському господарстві злочинів.

У сільській місцевості значного поширення набуло приймання сільськогосподарськими підприємствами молока від громадян з подальшою реалізацією його молокозаво­дам. При цьому трапляються випадки одержання нетрудових доходів збиральниками молока, матеріально відповідальними та посадовими особами молокозаводів та сільськогосподарських підприємств. Ознаки розкрадань можна виявити шляхом аналізу бухгалтерської та статистичної звітності по району, сільгосппідприємству, сільській Раді;

Для цього в динаміці зіставляються два показники: обсяг зданого індивідуальними здавальниками молока і кількість корів, що у приватних господарствах громадян. У разі встановлення тенденції збільшення кількості молока, зда­ного приватними особами за певний період часу, при одночасному зниженні поголів'я корів те чи інше підприємство визнається криміногенним.

Відомості про загальну кількість зданого молока і суми грошей, виплачені здатчикам, концентруються в бухгалтерії сільгосппідприємства, а дані про наявність корів в індивідуальному секторі - у сільській Раді.

Для виявлення розкрадань грошових коштів, здійснених збиральниками молока, матеріально відповідальними особами сільськогосподарських підприємств та молокоза­водів, аналізуються такі документи:

· книжки обліку прийомки молока від громадян;

· журнал обліку прийомки молока від громадян (у збиральника);

· приймальна квитанція;

· дорожній лист;

· спеціалізована товарно-транспортна накладна;

· звіт збиральника молока;

· розрахунково-платіжні відомості, квитанції поштових переказів.

Обов'язковим є опитування осіб, які здали молоко, з метою перевірки документальної інформації про його кіль­кість, якісну характеристику, суму одержаних за молоко грошей.

При підтвердженні ознак вчинення розкрадань доці­льно за ініціативою органу внутрішніх справ призначити ревізію на молокозаводі, а також провести оперативно-розшукові заходи щодо викриття осіб, причетних до злочинних дій.

Розкрадання сільськогосподарської продукції шляхом приховування від обліку народженого молодняка тварин виявляється на підставі аналізу документів, а саме:

· акт на оприбуткування приплоду тварин;

· відомість витрат молока по фермі;

· наряди на оплату праці дояркам;

· книга обліку руху тварин та птиці;

· звіт про рух худоби та птиці;

· статистичний звіт про стан тваринництва, ф. 24 - сг.;

· бухгалтерські записи по рахунку 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» і відповідні бухгалтерські регістри по цьому рахунку.

Разом з аналізом зазначених документів обов'язково проводиться раптова інвентаризація поголів'я худоби на фермі. Документування збутування молодняка тварин здійснюється шляхом проведення оперативно-розшукових заходів.

Розкрадання продукції тваринництва часто здійснюються шляхом приписок живої худоби, що знаходиться на відгодівлі.

Для виявлення ознак цих розкрадань використовуються такі документи:

· відомість зважування тварин;

· акт переважування тварин при постановці на відгодівлю та знятті з неї;

· наряди на оплату праці працівників, які обслуговують тварин на відгодівлі;

· звіт про рух худоби та птиці;

· гуртова відомість;

· відомість витрат кормів;

· статистичний звіт про стан тваринництва, ф. 24 - сг.;

· бухгалтерські записи по рахунку 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» і відповідні бухгалтерські регістри по цьому рахунку.

При необхідності проводиться контрольне зважування тварин на відгодівлі.

У разі підтвердження відомостей про вчинення розкра­дань продукції тваринництва даним способом доцільно призначити ревізію за ініціативою органів внутрішніх справ.