2015-06-26
294
рівня за державним бюджетом поділяються на розпорядників коштами бюджету другого та третього рівнів (РКII), а за місцевим бюджетом – третього рівня (РКIII). Такі відмінності кількості категорій розпорядників бюджетними коштами за різними бюджетами залежать від кількості ланок управління.
До розпорядників бюджетними коштами другого рівня належать керівники бюджетних установ, які уповноважені отримувати бюджетні асигнування, приймати бюджетні зобов'язання, здійснювати видатки в установах, якими вони керують, а також доводити до відома розпорядників коштами третього рівня інформацію про обсяги бюджетними асигнувань і затверджувати їхні кошториси.
Розпорядники бюджетними коштами третього рівня – це бюджетні установи в особі їхніх керівників, уповноважені отримувати бюджетні асигнування відповідно до кошторису, приймати бюджетні зобов'язання і здійснювати видатки лише в установах, якими вони керують.
До розпорядників бюджетними коштами другого рівня належать керівники бюджетних установ, які уповноважені отримувати бюджетні асигнування, приймати бюджетні зобов'язання, здійснювати видатки в установах, якими вони керують, а також доводити до відома розпорядників коштами третього рівня інформацію про обсяги бюджетними асигнувань і затверджувати їхні кошториси.
Розпорядники бюджетними коштами третього рівня – це бюджетні установи в особі їхніх керівників, уповноважені отримувати бюджетні асигнування відповідно до кошторису, приймати бюджетні зобов'язання і здійснювати видатки лише в установах, якими вони керують.
Порядок складання, розгляду, затвердження й основні вимоги щодо виконання кошторисів бюджетних установ ухвалений Кабінетом Міністрів України 28 лютого
2002 р. № 228 з деякими доповненнями, відповідно до яких кошторис бюджетної установи - основний плановий документ, який дає повноваження бюджетній установі отримувати доходи і здійснювати витрати, визначає обсяг і напрям засобів для виконання бюджетною установою своїх функцій і досягнення мети, визначеної на рік відповідно до бюджетних призначень.
Бюджетне призначення – це повноваження, надане головному розпорядникові бюджетними коштами Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, яке має обмеження за кількістю і часом і дозволяє виділяти бюджетні асигнування.
Кошторис складається з двох частин:
1) загального фонду, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету і розподіл витрат за повною економічною класифікацією для виконання установою основних функцій;
2) спеціального фонду, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їхній розподіл за повною економічною класифікацією на виконання відповідних витрат, передбачених законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних із виконанням установою основних функцій.
Установа, не залежно від того, веде вона облік самостійно або обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення діяльності складає індивідуальні кошториси і плани асигнувань за кожною виконуваною бюджетною програмою.
