2015-06-26
633
У прибутковій частині кошторису визначаються планові обсяги асигнувань, які спрямовуються на покриття витрат із загального і спеціального фондів.
При визначенні обсягів витрат враховується об'єктивна необхідність в засобах кожної установи виходячи з основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для організації (кількість студентів, учнів, дітей у дошкільних установах, ліжок у лікарнях), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності реалізації окремих програм.
Витрати, включені до проекту кошторису, мають обґрунтовуватися відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації витрат.
Обов'язковим додатком до кошторису, який затверджується разом з кошторисом, є план асигнувань. План асигнувань із загального фонду бюджету – це щомісячний розподіл асигнувань, затверджених у кошторисі для загального фонду за скороченою формою економічної класифікації витрат, що регламентує прийом установою зобов'язань протягом року.
Виділяють три види кошторису:
- індивідуальний – складається кожною бюджетною установою та надається безпосередньо вищій організації незалежно від того, ведуть вони облік самостійно чи обслуговуються в централізованій бухгалтерії;
- зведені кошториси – зведені показники, наведені в індивідуальних кошторисах розпорядників бюджетними коштами нижчого рівня;
- на централізовані заходи – складається міністерством, відомством, органом виконавчої влади або місцевого самоврядування для фінансування видатків на разові заходи (наради, конференції).
Складання та затвердження кошторису починається з розробки проекту кошторису бюджетною установою.
Кошторис за загальним і спецфондами затверджується в цілому на рік без розподілу за періодами в обсязі, що дорівнює сумі цих фондів.
Індивідуальні кошториси і плани асигнувань підписують керівник і головний бухгалтер установи (централізованої бухгалтерії). Затвердження кошторисів, планів асигнувань і штатних розкладів установ скріплюється гербовою печаткою та підписом головних розпорядників коштами з зазначенням дати.
У тижневий термін після опублікування Закону України "Про Державний бюджет України", відповідного рішення Верховної Ради АРК, місцевих рад Мінфін України, Мінфін АРК, місцеві фінансові органи повідомляють ГР бюджетних коштів про обсяги затверджених бюджетними асигнувань із їхніх щомісячним розподілом. Відповідно до встановлених лімітів бюджетними асигнувань головні розпорядники та розпорядники вищого рівня уточнюють підвідомчим установам річні обсяги бюджетними асигнувань, здійснюють щомісячний розподіл асигнувань із загального фонду й доводять до них відповідні лімітні довідки про бюджетні асигнування. Лімітна довідка про бюджетні асигнування є документом, який містить затверджені бюджетні призначення (установлені бюджетні асигнування) і їхній щомісячний розподіл, а також показники, які згідно з законодавством мають бути визначені на підставі відповідних нормативів.
Лімітна довідка видається розпорядником вищого рівня та доводиться до головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня з метою уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань.
Для зберігання та використання грошових коштами, отриманих із загального фонду бюджету на утримання установи й централізовані заходи згідно з кошторисом всіма розпорядниками засобами бюджету в органах Державного казначейства, відкриваються реєстраційні рахунки. Порядок відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства затверджений наказом Державного казначейства України від 22.06.2012 р. № 758. Реєстраційні рахунки – це рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядниками бюджетних коштів, за відповідними кодами бюджетної класифікації витрат для обліку операцій за виконанням загального фонду кошторису.
Реєстраційні рахунки відкриваються щороку на початку бюджетного періоду.
Для відкриття реєстраційних рахунків розпорядники бюджетними коштами подають до органів Державного казначейства наступні документи:
1) заяву на відкриття рахунків встановленого зразка за підписом керівника установи та головного бухгалтера;
2) копію довідки про включення установи до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, засвідчену нотаріально або органом, який
видав довідку;
3) копію статуту, засвідченого нотаріально;
4) копію документа, що підтверджує реєстрацію клієнта в податковій службі, у випадках, передбачених чинним законодавством;
5) картку в 2-х екземплярах із зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком, підписувати документи для проведення розрахунків, завірену нотаріально або вищим органом;
6) документ або копію, завірену нотаріально, що підтверджує реєстрацію клієнта як платника соціальних страхових внесків;
7) затверджений кошторис розпорядника бюджетними коштами і план асигнувань із загального фонду бюджету.
Днем відкриття спеціальних реєстраційних рахунків в органах Державного казначейства є дата, указана на заяві в розділі "Відмітки органу Державного казначейства", а днем початку операцій із видатків – дата реєстрації повідомлення, отриманого від власника рахунка про прийом його на облік у податковій службі. Відносини між розпорядниками коштами (власниками рахунків) й органами Державного казначейства з розрахунково-касового обслуговування оформлюються договорами.
На субрахунку 321 "Реєстраційні рахунки" враховуються кошти, отримані з загального фонду бюджету на утримання установи й централізовані заходи відповідно до кошторису. За дебетом субрахунку 321 враховуються суми надходжень бюджетних асигнувань, а також суми, що надходять до установи на відновлення касових витрат. За кредитом субрахунку 321 відображаються суми перерахувань із оплати витрат установи, суми помилково і зайво перерахованих засобів.
