Принципи соціального страхування та страхові фонди


Рис. Принципи системи соціального страхування за Бісмарком

У 1942 лорд Великобританії Вільям Беверідж запропонував нові підходи до політики соціального забезпечення. Головним завданням, за планом Беверіджа, є забезпечення повної зайнятості.


Рис. Принципи соціального забезпечення за планом Беверіджа

У Російській імперії на початку XX ст. страхування характеризувалося індивідуальною та колективною формами і включало в себе:

- пенсійне страхування;

- страхування від нещасних випадків;

- страхування здоров'я.

У 1903 р. було запроваджено державне страхування робітників від нещасних випадків.Розвивалося страхування і в тій частині України, що входила до складу Російської імперії.

В 90 рр. XX ст. деякі підприємці Херсонської губернії почали страхувати своїх робітників на випадок смерті, інвалідності й непрацездатності у приватних страхових товариствах. Таке страхування набуло поширення в Одесі (в 1894 р. були застраховані робітники 22 підприємств), Миколаєві, Херсоні та деяких інших містах губернії. В 1899 р. в Одесі почало діяти Товариство взаємного страхування фабрикантів і ремісників від нещасних випадків, котре через три роки уже налічувало 7000 застрахованих. У 1905 р. на його зразок було створено Чорноморське товариство взаємного страхування судновласників від нещасних випадків із їхніми робітниками і службовцями. Воно діяло в усіх портах Чорного й Азовського морів та в приморських річкових портах.

У Львові функціонували пенсійні фонди, організовані як за галузевим, так і за територіальними принципами.

Прикладом слугує пенсійний фонд працівників електричних закладів у Львові. Метою діяльності фонду було забезпечення пенсією працівників міських електричних закладів, а також їхніх родин у випадку втрати годувальника.

 
 


Рис. Вимоги до складу членів пенсійного фонду


Рис. Вимоги до членів пенсійного фонду


Рис. Формування пенсійного фонду

Досвід пенсійного фонду міських електричних закладів у Львові свідчить про переваги формування галузевих пенсійних фондів, їх велике значення для пенсійного забезпечення працівників, які досягли пенсійного віку.

У царській Росії в 1912 р. були прийняті закони про страхування від нещасних випадків та страхування на випадок хвороби, дія яких поширювалася і на територію українських губерній. Цей вид страхування був припинений в 1917 р. у зв'язку з громадянською війною та зміною державного устрою, а відновлений лише в 1921р.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: