Функції страхування

Ризикова функція (функція страхового захисту)

Функція формування і використання страхових резервів

Заощаджувальна функція

ревентивна функція

Інвестиційна функція

Контрольна функція

Рис. 13.1. Функції страхування

Ризикова функція (функція страхового захисту) полягає в переданні за певну плату страховику матеріальної відповідальності за наслідки ризику в разі настання страхових подій, передбачених чинним законодавством або до­говором страхування. Саме в рамках реалізації ризикової функції визначаєть­ся об'єктивна необхідність страхового захисту.

Функція формування і використання страхових резервів визначає особ­ливість страхування як економічної категорії. За допомогою створення до­статнього обсягу страхових резервів у вигляді страхових внесків здійснюєть­ся відшкодування матеріального збитку в разі настання страхових випадків або виплата страхових сум по закінченні дії договору страхування життя. Право на покриття збитків та страхові виплати мають тільки ті фізичні та юридичні особи, які є безпосередніми учасниками формування страхового фонду. Реалізація фінансової функції страхування також відбувається в процесі управління страховими резервами з метою отримання доходів і при­бутку.

Заощаджувальна функція дає змогу страхувальнику за рахунок страхових внесків накопичити певну страхову суму за умови відсутності страхового випадку за час дії договору страхування. Така функція характерна лише для дов­гострокового страхування. Серед заощаджувальних видів виокремлюється особисте страхування, зокрема страхування життя.

Превентивна функція страхування спрямована на попередження можли­вих збитків та зменшення їх наслідків від несприятливих страхових подій. Здійснення такої функції передбачає широкий комплекс заходів, їх фінансу­вання за рахунок частини коштів страхового фонду з метою зменшення стра­хового ризику. При цьому страховики та страхувальники об'єктивно зацікав­лені у попередженні настання страхових випадків.

Інвестиційна функція страхування передбачає розміщення тимчасово віль­них коштів страховика у різні активи на умовах безпечності, поворотності, прибутковості та диверсифікації. Специфіка договору страхування визна­чається особливістю перерозподілу коштів методом страхування та дає мож­ливість страховику тимчасово, протягом дії договору, користуватися та розпо­ряджатися акумульованими у страхових резервах коштами страхувальників. При цьому забезпечуються умови для інвестування цих коштів в економіку у вигляді прямих інвестицій, через фондовий ринок, або за допомогою фінансо­вих посередників з метою отримання прибутку.

Контрольна функція виявляється одночасно з іншими функціями у певних страхових взаємовідносинах. Відповідно до контрольної функції здійснюється фінансовий контроль за правильним проведенням страхових та інвестиційних операцій, оптимальним формуванням та цільовим використанням страхових капіталів.

Страхування характеризується не лише певними функціями, а й ґрунтуєть­ся на основних, вихідних положеннях, що забезпечують його дію як економіч­ного інструменту. У страхуванні виділяють загальні і конкретні принципи (рис. 13.2).

Вільний вибір страховика і виду страхування означає, що всім страхувальни­кам надається можливість обирати будь-якого страховика, що має ліцензію на проведення страхування. А страховикам держава гарантує вільний вибір видів добровільного страхування та рівні можливості у здійсненні діяльності. Водночас створюються сприятливі умови для розвитку страхового ринку, щоб забезпечити реалізацію права на ефективний страховий захист юридичних і фізичних осіб.

Страховий ризик — ймовірність настання страхової події, що виражає об­сяг можливої відповідальності страховика за певним видом страхування. Кон­кретним проявом реалізації страхового ризику є страховий випадок, тобто фактичне настання непередбачуваної події.

Страховий інтерес. Будь-який договір страхування може бути укладений тільки за наявності у страхувальника інтересу до організації захисту на випа­док втрати майна, здоров'я чи життя. Це гарантує отримання певних доходів у разі настання спеціально обумовлених подій. Зацікавленість у страховому за­хисті всіх суб'єктів ринку шляхом передання відповідальності за наслідки ри­зику спеціалізованим установам зростає з потребою відшкодування збитку в