Індивідуальне та типове

Індивідуальне – це відображення суттєвих ознак дійсності та їх взаємозв´язків у неповторних, самобутніх формах, властивих життю. Типове виявляється через індивідуальне, але утворюється завдяки відбору в індивідуальному тих рис, які характерні і для загального. Існує два завдання при створенні або відборі типового в мистецтві, а саме: відібрати те, що типове, і не позбавити типове індивідуальних рис, які надихають типове правдою життя.

У документальних формах мистецтва автори відбирають типове з реального життя; у художніх (ігрових) формах – створюють типові образи на основі відбору індивідуальних характерів і вчинків, які зафіксувались у їхньому життєвому досвіді.

Саме через яскравість індивідуальних образів типові персонажі й дії набувають необхідної характерності та впливу на суб´єкта, який сприймає.

Колективна природа

Поняття колективної природи щодо видовищних мистецтв є подвійним. По-перше, це означає публічну природу колективного сприйняття, яка відіграє не просто значну роль в успіху видовища, але й є невід´ємним чинником повноцінного існування багатьох з них. У традиційних – нетехногенних видовищах навіть особливості конкретної вистави великою мірою залежить від характеру, а отже, і від реакції певної аудиторії і можуть значно змінюватись.

По-друге, колективним є сам процес створення синтетичних видовищ, до роботи над якими залучається значна кількість різноманітних фахівців – автори, режисери, художники, оператори, актори, композитори, музиканти та інші, і не менша, а іноді й більша кількість технічних, організаційних і таких інших працівників.