Авторська заявка

Авторська заявка – документ, який засвідчує пропозицію автора про створення для певного виробника (каналу, студії) сценарію кінофільму, телепрограми. У заявці пропонується тема, пояснюється її актуальність, визначаються жанр майбутнього твору, коло головних дійових осіб, основні об´єкти зйомок, провідні стилістичні ознаки тощо.

Заявка розглядається редактурою та керівництвом організації-виробника і в разі її схвалення з автором укладається угода про написання літературної першооснови майбутнього фільму, телепрограми з визначенням термінів подання сценарію.

Авторська заявка складається в довільній формі.

Архітектоніка

Художній вираз закономірностей, властивих сюжетно-фабульній системі екранного твору, яка розгортається в драматургічній дії – від експозиції та зав´язки до кульмінації, розв´язки й фіналу.

З позицій режисури архітектоніка являє собою композицію твору, яка будується за допомогою певних драматургічних і виражальних засобів, притаманних творчому методу й стилю авторів.

Дія словесна

Словесна, або мовна дія – це вплив одного персонажа на інших з метою їх переконання, донесення певної позиції за допомогою висловлювань, створення образів, які утворюються в мисленні персонажа, тощо.

Словесна дія – вираз психології персонажа, процесу його мислення. На телебаченні словесною дією є, зокрема, спілкування людини на екрані з телеглядачами.

Драма

Рід художньої літератури, призначеної для сценічної або екранної реалізації. Драма – це відображення конфліктів у формі діалогів та авторського бачення дії у формі ремарок.

У драмі існує розгортання сюжету в просторі й часі у вигляді фабули, а сам сюжет будується на взаєминах між людьми та людей з явищами суспільного життя. Об´єкт драми – духовний зміст соціального життя людини. Її предмет – виявлення цього змісту. 53. Драматургія як взаємодія елементів видовища у часі Будь-яке видовище розгортається в просторі й часі. Саме його часова природа є основою динамічного розгортання змісту видовища. Час дає змогу поділу видовища на окремі змістовні дії й епізоди, які дозволяють зримо відчути всі стадії драматургічного розвитку і залучають глядача до своєрідного співпереживання з видовищними подіями. Часова природа видовища дозволяє показати головні елементи видовища, людські характери і взаємозв´язки в розвитку, у конфліктній взаємодії. Часове розгортання – основа розвитку і психологічного сприйняття видовища, розуміння глядачем причин, мотивів, характеру розвитку і наслідків драматургічної дії видовища. Організація видовища в часі спирається на головні елементи драматургічної побудови: експозицію, зав´язку, дію, кульмінацію, розв´язку і фінал. 54. Драматургічні конструкції. Їх типи Драматургічна конструкція, або композиція (від латинського сompositio – зіставлення, з´єднання) – це змістовне співвідношення частин художнього твору. Це засіб, за допомогою якого драматургічний твір набуває реальної дії у просторі й часі.

Композиція залежить від принципу побудови дії, а принцип цей перебуває в безпосередньому зв´язку з типом конфлікту, який у драматургії розгортається.

За типами конфлікту будь-яка драматургія поділяється на мелодраму, драму, комедію, трагедію, а також на драматургічні форми з неправдоподібними ситуаціями – буффонаду - проміжну між мелодрамою і комедією, гротеск – проміжну між комедією і трагедією.

У загальному розумінні «конструкція драми» - це її архітектоніка, система організації її елементів у певному порядку, який повинен мати цілісний вигляд.

Поняття драматургічної конструкції поділяється на два типи побудови: зовнішню і внутрішню.

До зовнішньої належать поділ п´єси, вистави на акти, сцени, появи, пролог, епілог. Акти також називають діями, сцени – картинами.

Внутрішнім є ідейно-змістовний поділ драматургічної конструкції на провідні, головні та прохідні сцени. При потребі вони поєднуються зв´язками.

Слід вказати також на такий елемент драматургічної конструкції, як зупинка дії. Маються на увазі антракти, а також свідомі зупинки в дії (паузи), які мають емоційно-психологічний характер.