Жанри драматичного мистецтва

Жанрами драматичного мистецтва, тобто формами драматургії, котрі мають сформовані історично визначальні ознаки, є мелодрама – твір з гострою інтригою, виразним протиставленням добра і зла, підвищеною емоційністю та романтизмом змісту і форми, мовною та пластичною патетікою; драма – твір реалістичний до побутовості, в основі головного конфлікту якого також покладено здебільшого побутовий конфлікт, або конфлікт характерів, життєвих позицій;

комедія – жанр, у якому всі суперечності розв´язуються з комедійного боку, створюючи ілюзію можливості загального позитивного розв´язання будь-яких конфліктів; трагедія – твір, у якому конфлікт побудовано на надзвичайній, трагічній ситуації, конфлікти є максимально антагоністичними, а розвиток подій завершується загибеллю, або життєвим крахом головного героя.

Грубий комізм, ексцентрика, підкресленість зовнішніх характеристик, постійні перебільшення характеризують напівкомедійний, напівдраматичний жанр буфонади (або фарсу).

Ще один «подвійний» жанр на межі трагедії і комедії – гротеск. Його начебто комедійні образи викликають не сміх, а відчуття огиди, страху, емоційного відторгнення. Гротеск – це поєднання сатири, фантастики, карикатури, своєрідний «сміх крізь сльози» над хворобливими суспільними явищами. Класичний гротеск – образи гоголевського «Ревізора».

До жанрів драматичного мистецтва треба зарахувати і водевіль, який начебто є просто комедією з музичними номерами, однак насправді він є поєднанням комедії з патетичною мелодрамою і в такій якості безперечно являє собою самостійний жанр.

Завдання

Мета діяльності, яка визначається певними умовами і повинна бути реалізована через зміни цих умов, або приведенням дії у відповідність до умов, що склалися.