Драматургічна побудова твору

Драматургічна побудова твору є засобом змістовно-емоційного розгортання авторського задуму в конкретну видовищну дію.

Драматургічна побудова передбачає побудову певної композиції твору, яка в послідовних частинах (серіях, епізодах, сценах у кіно, актах, сценах, діях – у театрі тощо) розгортає сюжет твору у фабульну дію, спираючись на конфлікти як головний засіб проведення цієї дії.

У цілому драматургічна дія поділяється на експозицію, зав´язку, перипетії, кульмінацію, розв´язку та фінал, або в іншій, суто режисерській, термінології:

- на головніобставини, тобто такі, які накладають відбиток на всю дію, скажімо, протиборство Монтеккі і Капулетті чи багатства й бідності тощо;

- вихідну подію – те, що готує зав´язку твору, інакше кажучи, – це експлікація, вступ;

- початкову подію, тобто зав´язку;

- перипетії – події, які підштовхують дію;

- центральну подію – це кульмінація;

- головну подію – та частина твору, у якій акцентується ідея, стверджується позиція авторів твору;

- фінальну подію, тобто розв´язку.

Цей поділ утворює сюжетно-фабульну композицію твору, яка ще має назву архітектоніки.

\ 56. Епізод

Порівнено самостійна частина драматургічної дії, яка відбувається в локальному часі і просторі. Епізод має власну внутрішню драматургію, дія в якій, як зазвичай, обертається навколо певної події – фізичної чи смислової, мовної.