Інтерфейс програми Microsoft Excel. Вікно робочої книги

При завантаженні Excel 2000 відкривається вікно програми із бланком робочого аркуша електронної таблиці, яке зображене на мал. 1.1.

Розглянемо окремі елементи вікна програми Excel. Оскільки цю програму створено для операційної системи Windows 9х, то основні елементи вікон є стандартними для Windows-програм. Рядок заголовку розміщений у верхній частині вікна та містить назву програми (іноді назву робочої книги, якщо вікно книги розгорнуто на весь екран), кнопку виклику системного меню , кнопки згортання , розгортання (або відновлення попереднього розміру ) вікна програми і завершення роботи з табличним процесором Excel .

Рядок меню містить команди меню програми, які, в свою чергу, складаються із списку інших команд. У Excel 2000 цей рядок став різновидом панелі інструментів, його можна переміщати, розміщувати у будь-якому місці екрану, вставляти в нього нові елементи та знищувати їх. Активізувати будь-яку команду меню можна мишкою, клавішею [ Alt ] або [ F10 ]. Рядок меню складається з дев’яти пунктів: Файл, Правка, Вид, Вставка, Формат, Сервис, Данные, Окно,?.

Мал. 1.1. Загальний вигляд вікна Microsoft Excel

Панелі інструментів дозволяють за допомогою миші швидко виконувати більшість стандартних дій, не активізуючи відповідні пункти меню. Користувач може створювати нові та модифікувати існуючі панелі інструментів, налаштовуючи інтерфейс відповідно до потреб.

Панель інструментів Стандартная містить кнопки, за допомогою яких можні виконати такі операції: створити нову робочу книгу , відкрити існуючу робочу книгу зберегти робочу книгу в пам’ять ПК , вирізати, скопіювати та вставити дані з буфера обміну , скопіювати формат комірки , автоматично просумувати дані виділеного діапазону комірок вставити формулу в комірку , викликати майстер для побудови діаграм тощо.

Панель інструментів Форматирование дозволяє вибирати тип, розмір і стиль шрифту, вид вирівнювання інформації в комірках, оформлення таблиць , встановлювати формати даних (числові, текстові, грошові) і т.п.

Рядок формул використовується для введення і редагування значень і формул в активній комірці. Він складається з трьох частин. У першій частині, яка називається полем імен (або адресним полем), висвітлюється адреса активної комірки або розмір виділеного діапазону. (Якщо для деяких діапазонів комірок задано імена, то їх можна побачити в полі списку під полем імен, вони використовуються для швидкого переходу до потрібного діапазону.) У правій частині рядка формул відображається вміст активної комірки, який можна модифікувати за допомогою кнопок у центральній частині рядка формул. Якщо клацнути лівою кнопкою миші на рядку формул, то в ньому з’являться кнопка (Отмена), яка дозволяє анулювати останню дію при редагуванні даних у комірці, кнопка (Ввод), яка служить для підтвердження вводу даних, та кнопка (Изменить формулу), яка, активізуючи панель формул, дозволяє вводити та редагувати формули за допомогою майстра функцій.

Рядок стану відображає різноманітні повідомлення під час роботи програми. Поява слова Готово дає дозвіл користувачу вводити дані в таблицю або вибирати команду, повідомлення Ввод з’являється під час введення даних, а при активізації рядка формул або фіксації курсору мишки в комірці, яка містить дані, в рядку стану з’являється слово Правка.

Якщо виділено декілька комірок і хоча б одна з них.містить дані, то в правій частині рядка стану відображається підсумкове значення для виділених комірок, яке автоматично обчислюється. В області автопідсумків рядка стану виводиться сума значень. Якщо зафіксувати праву кнопку миші на цій області, то можна вибратиіншу функцію для автоматичного обчислення підсумків. У правій частині рядка стану в маленьких полях вказується статус деяких функцій клавіатури і поточний режим введення (табл. 1.1).

Вивести або заховати елементи вікна програми можна за допомогою команди меню Вид.

Вікно книги містить робочу книгу, яка по замовчуванню складається з трьох аркушів. Якщо вікно книги не розгорнуто на весь розмір вікна програми, то у рядку заголовку книги видно назву файла та стандартні кнопки вікна Windows (як у випадку на мал. 1.1 ). Користувач може додати в книгу додаткові аркуші (максимальна їх кількість – 255). Книга, яка відкривається при завантаженні програми, називається Книга 1. Перехід з аркуша на аркуш відбувається за допомогою кнопок прокрутки ярличків аркуша , які знаходяться внизу вікна книги (клацнувши по відповідному ярличку, Ви опинитесь на потрібному аркуші). Кнопки прокрутки, які знаходяться ліворуч від ярличків дозволяють переміститися на перший аркуш книги , на попередній аркуш , на наступний або на останній аркуш завантаженої робочої книги.

Таблиця 1.1.

Опис функцій рядку стану

Індикатор Призначення
NUM Включений блок клавіатури (клавіша [Num Lock])
CAPS Включений верхній регістр клавіатури (клавіша [Caps Lock])
ВДЛ Включений режим розширеного виділення (клавіша [F8])
ДОП Включений режим виділення несуміжних областей (комбінація клавіш [Shift+F8])

За замовчуванням назви робочих аркушів встановлюються Лист1, Лист2, ЛистЗ і т.д. Така назва робочого аркуша малоінформа­тивна, оскільки по ній важко судити про характер розміщеної в ньому інформації. Тому на практиці їх часто перейменовують, даючи їм таку назву, щоб вона відразу вказувала на вміст робочого аркуша.

Смуги прокрутки (мал. 1.2) призначені для переміщення по робочому полю, яке містить більше ніж 16 млн. комірок, у горизонтальному та вертикальному напрямках за допомогою миші. Для того щоб переміс­титися на один рядок вниз і вгору, потрібно клацнути по відповідній кнопці зі стрілкою на вертикальній смузі прокрутки, а для переміщення на один екран вгору чи вниз – безпосередньо по смузі прокрутки. Бігунки смуг прокрутки визначають позиції активної комірки чи діапазону в таблиці та використовуються для швидкого переміщення по таблиці. Над вертикальною та справа від горизонтальної смуг прокрутки знаходяться маркери розбиття, які використовуються для поділу вікна на дві або чотири частини.

Робоче поле Excel – це таблиця, розграфлена на рядки і стовпчики. Перший рядок таблиці (нижче рядка формул) містить заголовок стовпця (позначений літерами А, В, С,..., АА, АВ,..., AZ, ВА,...IV), а перший стовпець – заголовки рядка (номери 1, 2,..., 65536). Таким чином, робочий аркуш містить 256 стовпчиків і 65536 рядків. На перетині рядків і стовпців утворюються комірки.

У лівій частині заголовка стовпця (або в верхній частині заголовка рядка) знаходиться порожня кнопка для виділення всієї таблиці.

Курсор клавіатури має вигляд вертикальної суцільної риски, яка вказує, де буде розміщено введений з клавіатури текст.

Курсор мишки (може приймати вигляд хрестика, стрілки тощо) використовується для фіксації відповідної комірки, виділення, копіювання, переміщення, вставки, знищення інформації і т.п.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: