double arrow

Г. Мендель та його дослідження


Як відомо, основні закономірності спадковості встановив видатний чеський учений Грегор Мендель. Успіху його роботи сприяв вдалий вибір об'єкта досліджень – гороху посівного. Відомо багато сортів цієї культурної рослини, які відрізняються різними станами певних спадкових ознак (забарвленням насіння, квіток, довжиною стебла, поверхнею насіння тощо). Її життєвий цикл короткий, що дає змогу прослідкувати передачу спадкової інформації нащадкам протягом багатьох поколінь. Горох посівний – самозапильна рослина, тому нащадки кожної особини є чистими лініями, оскільки унеможливлюється неконтрольоване перехресне запилення. Чисті лініїце генотипно однорідні нащадки однієї особини, гомозиготні за більшістю генів й одержані у результаті самозапліднення.

Гомозиготною (від грец. гомос – рівний, однаковий та зиготос – сполучений разом) називають диплоїдну або поліплоїдну клітину (особину), гомологічні хромосоми якої несуть однакові алелі певного гена.

Водночас горох можна штучно перехресне запилити, що робить можливим гібридизацію. Схрещуючи (гібридизуючи) чисті лінії між собою, Г. Мендель діставав гібридні (гетерозиготні) форми.

Гетерозиготною (від грец. гетерос – інший) називають диплоїдну або поліплоїдну клітину (особину), гомологічні хромосоми якої містять різні алелі певного гена.

Таким чином, Г. Мендель застосував гібридологічний метод досліджень. На відміну від своїх попередників він чітко визначав умови експерименту: серед різноманітних спадкових ознак виділяв одну (моногібридне схрещування), дві (дигібридне) чи більшу кількість (полігібридне) і простежував прояв різних станів цих ознак у фенотипах кількох послідовних поколінь. Результати досліджень були оброблені математично, що дало можливість встановити закономірності передачі спадкових ознак у ряді поколінь при статевому розмноженні (його попередники намагалися прослідкувати успадкування всіх ознак організмів, тому їм не вдалося виявити його закономірності).


Сейчас читают про: