double arrow

Закон одноманітності гібридів першого покоління


Свої дослідження Г. Мендель розпочав з моногібридного схрещування: він схрестив дві чисті лінії гороху, що давали насіння жовтого та зеленого кольорів (батьківські особини умовно позначаються латинською літерою Р– від лат. парентес – батьки). Насіння рослин, одержаних від такого схрещування (гібриди першого покоління – F1 – від лат. філії – сини) виявилося одноманітним – жовтого кольору. Тож у фенотипі гібридів першого покоління проявився лише один із двох станів ознаки – домінантний, що і дало назву виявленій закономірності.

Закон розщеплення ознак

У подальшому Г. Мендель схрещував гібриди першого покоління, їхні нащадки (гібриди другого покоління F2) дали зокрема 8023 насінини, з яких 6022 мали жовтий колір, а 2001 – зелений. Отже, серед насіння гібридів другого покоління знову з'явилися насінини зеленого кольору (рецесивний стан ознаки), які становили приблизно 1/4 загальної кількості насіння, тоді як частка насінин жовтого кольору (домінантний стан ознаки) була близько 3/4.

Ця закономірність дістала назву закону розщеплення: при схрещуванні гібридів першого покоління між собою серед їхніх нащадків спостерігається явище розщеплення станів ознак: у фенотипі чверті гібридів другого покоління проявляється рецесивний, а трьох четвертих – домінантний стан ознаки.

Розщеплення явище прояву обох станів ознаки (рецесивного та домінантного) у другому поколінні гібридів, зумовлене розходженням алельних генів, які їх визначають. Г. Мендель продовжував гібридизацію з наступними поколіннями. Він звернув увагу на те, що із зеленого насіння виростали рослини, які давали насіння лише зеленого кольору, тоді як в одних нащадків, що виростали із жовтих насінин, утворювалося насіння лише жовтого кольору, а в інших – як жовтого, так і зеленого. Так Г. Мендель дійшов висновку, що насіння із домінантним станом ознаки (жовтий колір) подібне за фенотипом, але може розрізнятись за спадковими властивостями (генотипом). Натомість насіння, що має рецесивний стан ознаки (зелений колір), подібне як за фенотипом, так і за генотипом. Отже, все насіння, рецесивне за фенотипом, було гомозиготне (мало дві однакові алелі гена забарвлення насіння), тоді як серед насіння з домінантним фенотипом траплялись як гомозиготні, так і гетерозиготні (мали дві різні алелі цього гена) насінини.


Сейчас читают про: